WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Німці в Україні: депресивні прояви як показник офункціональної дезадаптації - Реферат

Німці в Україні: депресивні прояви як показник офункціональної дезадаптації - Реферат

І все ж, у першу чергу, як ми вважаємо, на процес "розмивання" етнопсихологічного автостереотипу вплинув конкретний історичний досвід німців, особливо період національних репресій, що сформував у багатьох представників діаспори напівусвідомлене прагнення "завуалювати" свої етнічні особливості, максимально асимілюючись в іншоетнічному і, в даному випадку, агресивному середовищі.
Пом'якшення національно-політичного клімату стосовно німецької діаспори в останні десятиліття викликало подвійний ефект: з одного боку, прагнення відродити втрачений образ етнічної самоідентифікації (у першу чергу через відродження національної культури і мови), з іншого - зниження значимості етнічних особливостей у частини представників молодого покоління німців.
За нашими спостереженнями, серед середніх та молодших вікових груп респондентів досить поширеним став тип так званої "маргінальної" особистості. Це поняття увів R. Park (1932). Маргінальна особистість властива людині, "яка.., інтериоризувавши багато цінностей двох чи більше конфліктуючих соціокультурних систем, типово має дискомфортні відчуття і часто проявляє поведінку, що перетворює її на свого роду анафему для всіх систем". У маргінальній психіці стандарти, стереотипи поведінки, духовні цінності різних груп заходять у суперечність, відбиваючись в ній у формі внутрішніх конфліктів, стані тривоги, напруженості, обумовлюючи порушення ідентифікації особистості. При цьому йдеться як про "культурну", так і про "расову" маргінальність.
"Культурна" маргінальність обумовлюється факторами перемішування традиційних, соціальних, релігійних норм у психіці людини. "Расова" маргінальність обумовлюється біологічною метисизацією, переломленням у психіці уявлень про різнорідні морфофункціональні ознаки, що характеризують окремого індивіда чи групу. Психічна маргінальность може обумовлюватися, наприклад, міграцією людини з місцевості з одним ландшафтом і кліматом до місцевості з іншими ландшафтом і кліматом [6]. У випадку етнопсихологічного дослідження слід, зрозуміло, говорити про "етнічну маргінальність". Психологічний зміст "етнічної маргінальності" полягає в наявності у психіці людини етнофункціональних неузгодженостей її елементів [7].
Усі перераховані вище фактори одержали неоднозначне вираження в сформованій психоемоційній атмосфері в середовищі нинішньої німецької діаспори. Етнообумовлені депресивні стани, як показали наші спостереження, найяскравіше проявляються у представників середньої вікової групи (від 30 до 45 років). Саме тут, на нашу думку, спостерігаються найінтенсивніші особистісні напруги етнообумовленого характеру. З одного боку, образ етнічної самоідентифікації в осіб цієї вікової групи вже досить "розмитий", значна частина етнічних зразків та ідей, що стосуються національної картини світу, не усвідомлюється реципієнтом; на рівні ж свідомості ми зіштовхуємося з "мозаїчною" структурою етнічного образу себе, суперечливою і неповною. (Особливо яскраво це проявляється в тому, яким клімато-географічним і соціально-культурним умовам віддається перевага). З іншого боку, етнічна самоідентифікація у цієї вікової групи є вельми значною і міститься на одній з найвищих позицій в ієрархії цінностей. В ході досліджень ми також враховували загальновідомий факт, що період остаточної соціалізації і визначення суспільно-економічного статусу, що припадає саме на цей вік, сам по собі небезпечний особистісними кризами і ситуаційно обумовленими депресивними станами. В процесі опитування ми прагнули відокремити етнообумовлені депресивні реакції від таких же реакцій соціопсихологічного, екзистенціального чи невротичного генезу. Перший з перелічених факторів (обумовленість соціально-економічною ситуацією, середовищем, рівнем соціальної реалізації) виявився тісно пов'язаним з етнофункціональною неузгодженістю. У більшості випадків неможливо однозначно встановити причинно-наслідкові взаємозв'язки між етнообумовленими та соціопсихологічними факторами. І це не дивно. В умовах діаспори етнопсихологічні особливості нації саме в соціально-економічній сфері одержують свій перший і вирішальний прояв. Соціальні механізми іншоетнічного середовища в першу чергу забезпечують можливість або неможливість повноцінної реалізації етносу, що, у свою чергу, визначає інтенсивність етнообумовлених депресивних станів.
Наші дослідження показали, що серед осіб середнього віку легкі депресивні стани зустрічаються досить регулярно (у середньому до 25 % респондентів). Субдепресивні реакції (масковані депресії) спостерігалися у 8 % опитаних, що ми вважаємо досить високим показником. Невротичний компонент при цьому зростав, позитивно корелюючи зі ступенем виявлення депресивного стану.
Подібні ж тенденції продемонструвало дослідження діагностичного коефіцієнта тривожності. 22 % респондентів показало стійку схильність до підвищеної тривожності (коефіцієнт нижче -1,2). Більше половини з цих респондентів (11,7 %) відзначили, що "часто відчувають пригніченість", мають "мало надій на майбутнє", "не живуть досить повним життям". Більшість з них у бесіді погодилися з тим, що "непевність у майбутньому має стосунок до їх етнічної приналежності".
Тест Люшера доповнив картину особистісних психоемоційних станів, пережитих респондентами цієї групи. Серед найчастіше відзначених виборів можна було помітити як підвищене прагнення спокою, втому, прагнення вийти з неприємної життєвої ситуації при нечіткому уявленні, як цього добитися, так і тривожність, непевність у своїх силах на тлі підвищеної вимогливості до себе, бажання досягти визнання. Відчуття безперспективності відзначене нами найбільше в осіб середнього віку з легкими проявами депресивності.
Насторожує, що пригніченістьта безперспективність виявляється домінуючим психоемоційним тлом у значної частини найбільш соціально активної вікової групи. Ця тенденція демонструє свою стійкість незалежно від змін у соціально-економічному житті України останніх років (дослідження проводилися в 1999 - 2001 роках). Це вказує на збереження основних етносоціальних проблем у середовищі німців-переселенців. Розроблений нами метод діагностики і психотерапії етнообумовлених депресій [2; 3] дозволяє певним чином пом'якшити переживання психологічного дискомфорту в даному середовищі, однак тільки вирішення національно-культурних, етносоціальних та економічних проблем, що нагромадилися, спроможне радикально змінити соціально-психологічну обстановку в середовищі німців на території України.
Література:
1. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. - М., 1983.
2. Кайгер В. И., Жуковский В. И., Годлевский Л. С. Способ диагностики этнообусловленных депрессий // Патент № 97115582 от 13.10.98 г.
3. Кайгер В. И., Жуковский В. И., Годлевский Л. С. Способ лечения этнообусловленных депрессий//Патент № 97115580, 97115581 от 13.10.98г.
4. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. - М., 1987.
5. Сухарев А. В. К вопросу о роли этнической функции системы отношений человека для психопрофилактики и воспитания // Вопр. психологии. -1996. - №4.
6. Сухарев А. В. Этническая функция культуры и психические расстройства // Психол. журнал. - 1996. - №2.
7. Сухарев А. В., Степанов И. Л., Струкова А. Н., Луговский С. С., Халдеева Н. И. Этнофункциональный подход к психологическим показателям адаптации человека // Психол. журнал. - 1997. - т. 18. - №6.
8. Энциклопедия психологических тестов. Личность. Мотивация. Потребность. - М.: ACT, 1997.
9. Кайгер В. Німці в Україні: депресивні прояви як показник етнофункціональної // Соціальна психологія. - 2004. - № 3 (5). - C.63-71
10. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве