WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мотиви нормативної поведінки студентів - Реферат

Мотиви нормативної поведінки студентів - Реферат

видів довизначення (модифікації) норм: а) перекручене довизначення (перевизначення) заданої норми, коли норма не реалізується або реалізується частково, оскільки фактично замінена іншою нормою, причому звичною для суб'єкта; б) збагачуюче довизначення, коли повністю реалізується норма, задана ззовні, суб'єкт (індивідуальний чи колективний) разом з тим висуває до себе додаткові, підвищені вимоги і виконує їх [1, с. 29]. Без сумніву, процес прийняття особистістю групових норм детермінується її знаннями, досвідом, уміннями, а особливо її настановленнями і мотивами.
Наше пілотажне опитування дає цікаві дані щодо мотивів дотримання групових норм студентами. Слід мати на увазі вікові особливості ранньої дорослості, в якій домінуючим є мотив афіліації. Він полягає в прагненні студентів до спілкування з членами свого товариства, бажанні бути членом групи, до створення, збереження позитивних емоційних контактів з членами своєї групи, взаємодіяти з оточенням, надавати і приймати допомогу. Експериментальні дослідження мотиваційної сфери особистості показали, що мотив афіліації корелює з її прагненням до схвалення іншими людьми, до самоствердження. Це сприяє тому, що молода людина проявляє велику активність та ініціативу в спілкуванні з одногрупниками, прагне впливати на інших, контролювати, бути авторитетним, переконувати, надає перевагу тому партнерові з спілкування, який володіє почуттям дружби, вірності, хоче, щоб їх стосунки будувались на взаємодовірі, симпатії. Перешкоди на шляху досягнення цілей, пов'язаних з мотивом афіліації, страх бути відкинутим може спровокувати психоемоційну напругу, тривогу, фрустрацію, депресію.
Мотиви дотримання норм студентами свідчать, що норми, які існують в групі, дозволяють молодій людині забезпечити одну з психогенних її потреб, а саме потребу в афіліації (таблиця 2).
Нагадаємо, що учасниками дослідження були студенти, у яких переважно цей період життя пов'язаний з навчанням, коли доводиться поряд з основним завданням (опануванням професії, одержанням нових знань, адаптацією до суттєво нової системи взаємозв'язків) з'являється новий соціально-організаційний вектор: організаційна форма, яка зовсім відрізняється від попередньої (ВНЗ, а не школа). Йдеться про нову організацію навчальної діяльності, потребу виконувати нові ролі, висувати нові домагання. Вчені називають основні суперечності "студентського періоду": 1) соціально-психологічні суперечності, а саме: а) між інтенсивним фізичним, інтелектуальним розвитком та лімітом часу, а також економічними можливостями; б) між результатами діяльності, зумовленими індивідуальними особливостями і міжособистісними стосунками; в) суперечності і непорозуміння в системі "викладач - студент" (способи взаємодії залежно від типу викладачів "інтелігент", "вузький спеціаліст", "адміністратор", "невдаха"); г) адаптаційні суперечності (умови та вимоги студентського життя); 2) суперечності між прагненням до самостійності у виборі знань, способів їх набуття і жорсткими методами підготовки спеціалістів певного профілю; 3) суперечності між великою кількістю інформації, що надходить різними каналами, і обмеженим часом для її осмислення (інформаційна культура) [2].
Таблиця 2
Мотиви дотримання групових норм студентами
Ми з'ясували, що молоді люди готові дотримуватись групових норм, правил поведінки у середовищі ВНЗ, оскільки ці норми і правила допомагають їм адаптуватись. Без сумніву, на процес адаптації, окрім багатьох об'єктивних і суб'єктивних чинників, значно впливає й те, наскільки студент сприймає і приймає групові норми. Несприйняття норм, їх неприйняття, повне відкидання може деструктивно вплинути на процес адаптації. Це може супроводжуватись особистісною невпевненістю, залежністю, незадоволенням вибором того чи іншого ВНЗ або, навпаки, акцентованою самовпевненістю, зневажливим ставленням до одногрупників, нездоровими амбіціями, що так чи інакше негативно впливає на процес розвитку групи і процес адаптації.
Проблема адаптації полягає не тільки в тому, щоб сприйняти і зрозуміти нову систему взаємозв'язків, взаємостосунків, а й у тому, щоб прийняти її на емоційно-особистісному рівні, знайти в ній особистісні сенси. Це залежить від готовності студентів та їх пристосованості до організації особистого життя в студентському середовищі, ідентифікації з студентськими традиціями і нормами поведінки, ритуалами. Крім того, деякі дослідники, зокрема Л. Орбан-Лембрик, вважають, що повне підкорення груповим нормам часто заважає навчатися. Першокурсник, наприклад, малоініціативний, не ставить запитань, соромиться підняти руку на заняттях, щоб не викликати негативної реакції групи, оскільки це може розцінюватися як порушення групових норм. Надмірна орієнтація на свою групу породжує пасивність в освоєнні соціально-психологічного простору ВНЗ, переважання у вчинках уникнення невдач. При цьому студентське середовище є толерантнішим до різних стилів життя і взаємодії, ніж шкільне, і диктат студентських мікрогруп буває, як правило, менш тотальний, ніж у підлітків [3, с. 108].
За результатами нашого дослідження, саме групові норми є одним із засобів оптимізації процесу адаптації студентів до навчання у ВНЗ. Досить великий відсоток респондентів вказує на те, що вони хочуть бути членами цієї групи і саме тому дотримуються групових норм. Можна припустити, що це є показником позитивного ставлення індивіда до своєї групи; більшість опитаних ідентифікує себе з своєю групою і членство в ній для них бажане. Тобто, ставши студентом і членом своєї групи, індивід розуміє, що є норми, яких він повинен дотримуватись, навіть якщо вони не завжди збігаються його з переконаннями і принципами. Це засвідчує і коефіцієнт кореляції між твердженнями "Дотримуюсь групових норм, бо хочу бути членом цієї групи" і "Погоджуюсь частково, але окремих групових норм повинен дотримуватись". При цьому, висловлюючи своє ставлення до групових норм, студенти вказують, що хочуть бути членами певної групи. Коефіцієнт становить 0,781, тому що їх невиконання призведе до "виключення" з групи, застосування певних санкцій до порушника групових норм.
Аргументують студенти свої мотиви дотримання групових норм і тим, що норми і правила дозволяють їм досягати певних цілей. Виявлено високі показники кореляції між твердженнями "Дотримуюсь норм, тому що вони допомагають досягати цілей" і твердженнями: 1) "Підвищують рівень групової згуртованості" (0,731); 2) "Підвищують рівень групової продуктивності" (0,719); 3) "Норми дисциплінують членів групи"(0,705); 4) "Допомагають членам групи досягати своїх цілей" (0,608); 5) "Допомагають групі створювати і підтримувати загальну систему координат і зв'язків у соціумі" (0,651); 6) "Визначають правила поведінки і відносин із соціальним оточенням, з іншими групами та їх членами" (0,643).
Основним видом діяльності студентської молоді є, звичайно, навчальна діяльність, яка переважно має репродуктивний характер і спрямовується на засвоєння теоретичних знань, умінь і навичок. Теоретично можна допустити, що мета студентів - успішне закінчення ВНЗ, одержання диплома. Хоча, безперечно, слід брати до уваги й інші компоненти навчальної діяльності: мотивація навчання, приналежність до фаху та ідентифікація з ним, характер взаємин у студентській групі, соціально-психологічна групова атмосфера, рівень розуміння в системі "студент - група - ВНЗ", прийняття і дотримання групових норм, які також впливають на досягнення мети.
Виявлено кореляційні залежності
Loading...

 
 

Цікаве