WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Молодь, релігія і трансформація суспільства - Реферат

Молодь, релігія і трансформація суспільства - Реферат

ніж невіруючий 7 %
Постійно відвідую церкву 14 %
Інколи відвідую церкву 50 %
Ніколи не відвідую церкву 8 %
Часто відвідую церкву 14 %
Час від часу відвідую церкву 14 %
Що стосується ставлення молоді до процесів, що відбуваються в релігійній інституції нині, то було отримано такі статистичні дані (у відсотках) (таблиця 2):
Таблиця 2
Твердження анкети 1 2 3 4 5
1 Мені не подобається, що раніше усі були атеїстами, а зараз раптово стали віруючими 7 7 43 14 29
2 Перехід до релігійності - це свідомий вибір чи данина моді? 0 7 21 36 36
3 Раніше "якість" віри відповідала її зовнішнім проявам (наприклад, якщо ходиш до церкви, то ти віруючий), а зараз це не є критерієм справжності віри 21 7 7 44 21
4 Релігія має бути невід'ємною складовою частиною життя будь-якого суспільства 14 14 21 30 21
5 Добре, коли існує кілька релігійних конфесій, бо тоді можеш обирати ту церкву, яка відповідає твоїм поглядам 7 14 21 51 7
6 Лише одна церква (релігійне об'єднання) може бути вірною (має правона визнання) 7 37 7 21 28
7 Саме через релігійний плюралізм отримали розквіт різні деструктивні культи (наприклад, "Біле братство"), тому краще його зовсім не було б 7 14 28 0 51
8 Це погано, коли людина з якихось причин змінює своє віросповідання, переходить з однієї релігії до іншої 28 7 44 14 7
9 Мені було б цікаво відвідати інші релігійні конфесії, послухати там проповіді або лекції 28 28 23 14 7
10 Екуменічний рух (тобто рух, який прагне об'єднати християнські церкви) - це вихід із релігійних протиріч 7 0 36 43 14
(1 - зовсім не згоден; 2 - більше не згоден; 3 - не визначився;
4 - більш згоден, ніж не згоден; 5 - повністю згоден)
Слід відзначити усвідомлення молоддю того, що перехід від масового атеїзму до широкого розповсюдження релігійності зумовлений переважно даниною моді (більш згодні 36 % та повністю згодні 36 % опитуваних), ніж переконаннями громадян. Про це свідчить і те, що більшість опитаних згодна з думкою, що раніше "якість" віри відповідала її зовнішнім проявам (наприклад, якщо ходиш до церкви, то ти віруючий), а зараз це не є критерієм справжності віри (більш згодні, ніж ні 44 %, повністю згодні 21 % опитуваних). Спостерігається також певна байдужість до змін, що відбулися у релігійній інституції - 43 % опитуваних не визначилося стосовно твердження "Мені не подобається, що раніше усі були атеїстами, а зараз раптово стали віруючими".
Результати дослідження та їх узагальнення
Отримані дані дозволяють говорити про процес секуляризації сучасної української молоді. Секуляризація (від лат. saeculapis - світський) - це процес звільнення від релігійного, сакрального [1]. Секуляризація пов'язана із зменшенням впливу релігії на духовність та суспільні відносини. Це означає, що суспільство все більше схиляється до того, аби розглядати життя у відриві від будь-якого зв'язку з Богом чи релігією. Відбувається поступове розмивання віри у надприродне; в уявленнях людей все, що відбувається, обмежується лише цим світом та емпіричним досвідом. Релігійними цінностями частіше за все нехтують, а церква як інститут втрачає свій вплив у суспільстві (лише 30 % опитуваних більш погодилися, ніж ні, із твердженням, що релігія має бути невід'ємною складовою життєдіяльності будь-якого суспільства). Секуляризована людина, як і суспільство в цілому, може не відкидати релігію свідомо, але у повсякденному житті релігія відіграє все меншу роль. Як показало дослідження, людина може вважати себе православною (це зазначило 93 % опитаних), але невіруючою (лише 15 % зазначило, що вважають себе віруючими). Тобто навіч розрив між віднесенням себе до певної релігійної конфесії та відчуттям себе віруючою людиною. Типова секуляризована людина формально відносить себе до якоїсь релігії, але не виконує її вимог (або іноді формально може їх виконувати, наприклад, відвідувати церкву по святах - інколи відвідують церкву 50 % опитаних).
Секуляризація якраз і має прояв у тому, що людина може вірити в Бога, але в неї немає твердої переконаності, що Бог постійно присутній у її повсякденному житті, як то вважають віруючі. 94 % вірять у Бога, але 70 % не ходять до церкви [1].
Серед факторів формування секуляризованого світосприйняття виділяють: 1) науковий світогляд; 2) плюралізм (у суспільстві можуть побутувати різні релігійні переконання, але жодне з них не є панівним); 3) індивідуалізація релігійного життя (громадське обговорення питань релігії вважається недоцільним, а сама релігія обмежується приватним життям людей та їх переживаннями).
Внаслідок перелічених тенденцій, суспільний устрій все менше відповідає релігійному розумінню життя. Релігійні переконання стають нестійкими та набувають відносного характеру, залишаючись лише особистими пріоритетами.
В добу середньовіччя процес секуляризації стримувався панівним становищем церкви в суспільному житті. Розгортання цього процесу відбувалося в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху секуляризація пов'язується із зменшенням впливу релігії на духовність і суспільні відносини. Процеси секуляризації, як і сакралізації, за сутністю своєю є суто природними, тісно пов'язаними з проблемою прав людини й не можуть волюнтаристськими методами, силоміць впроваджуватися в суспільне чи особисте життя людини. За всіх інших рівних умов, молодь зазнає більшого секулярного впливу, аніж люди поважного віку.
Поняття секуляризму належить до іншої категорії. Воно означає свідомо сприйнятий світогляд, який відкидає будь-які форми віри та поклоніння. Секуляризовану людину можна охарактеризувати як "місіонера" секуляризму. Однак все ж вона відрізняється від типової світської людини, яка просто вважає, що релігія не потрібна, але не відчуває ворожості до неї. Секуляризована людина - не атеїст, це просто індивід, для якого релігія на практичному рівні повсякденного досвіду перестала бути актуальною.
Моральність для
Loading...

 
 

Цікаве