WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Молитва жінці, жінка в молитві - Реферат

Молитва жінці, жінка в молитві - Реферат

Licentia stupri - так званий акт про громадянську смерть. Німецький король Фрідріх І Барбаросса був не менш суворий. Під час свого першого походу в Італію він під страхом тяжкої кари заборонив солдатам зустрічатися з повіями. Упійманим на гарячому "дівчатам" відрізали носи. А у Франції 1254 року Людовик Святий, повернувшись з Єрусалиму, усіх блудниць вигнав за межі країни.
У Росії, за Катерини ІІ, представниць найдавнішої професії висилали "на виправлення" в Нерчинськ. Однак їхні лави в країні, де панували офіційно "самодержавство, православ'я, народність", ставали тільки згуртованішими. За документами не для широкого розголошення наприкінці XIX століття в Росії нараховувалося 1262 офіційних домів терпимості, 1232 таємних кубел, понад 20 тисяч практикуючих одиначок. Природно, що всі гоніння на повій закінчувалися сплеском венеричних захворювань.
Ми вже говорили про захоплення О. Купріним цією темою саме в "київський період" його життя. Без сумніву, проституція процвітала й у цьому місті. Сучасна журналістка в газеті "Сегодня" розповідає. На Думській площі 10 - 12-літні дівчатка торгували і букетиками квітів, і своїм тілом. 1874 року в місті було зареєстровано 29 будинків терпимості. "Був на Хрещатику неписаний, але твердий закон: на тому боці вулиці, де парні номери, від кута Прорізної до Думської площі порядна жінка може пройти тільки з чоловіком; якщо йде сама, то вона - гуляща" (книга Г. Григор'єва "У старому Києві").
У нинішньому Києві відбулися значні зміни, які проте не зачепили суті найдавнішої професії. Найчисленніша категорія повій перекочувала на бульвар Шевченка і проспект Перемоги - від колишнього готелю "Україна" до Повітрофлотского мосту. Іншими стали й гроші: година туткоштує 50 доларів, дві - 70, а за ніч - 100. Це не порівняти з тим, що мають "дешеві" вокзальні путани або дівчата-ескортниці. Майже поруч з пам'ятником Леніну, що дивиться на Бессарабський ринок, авторові цих рядків пропонували свої послуги відразу дві жінки. Зовсім молода і старша. І лише за випивку. Хто зна, чого вони хотіли насправді...
З'явилися "фірми", що шукають клієнтів для масажисток, "готових робити манікюр цілодобово", для " милих дівчаток, що тужать за заможними панами". Річний оборот секс-послуг у Києві, за оцінках деяких експертів, складає 50 мільйонів доларів.
Правда, "дівчата за викликом" мало чим відрізняються від тих, що промишляли в радянські часи в умовах, так би мовити, стаціонарних. Тоді побутував анекдот: "Скільки потрібно грошей, щоб з гуртожитку зробити публічний будинок? - Дві копійки. Треба зателефонувати і сказати: "Переходимо на легальне становище".
"Повії захопили Інтернет", - вважає журналіст Д. Черський, проблукавши не одну годину у віртуальному світі сексу ("Киевский регион", № 26, 2002 р.). З'ясувалося, що на тлі "просунутої" Москви Київ "вражає пристойністю". У російській столиці "індивідуалок практично не лишилося", "майже всі жриці любові працюють на конкретну фірму з солідним штатом охоронців, психологів і безпосереднім керівництвом, що "рубає капусту".
І ще одна досить характерна деталь - в оголошенннях подається перелік найдикіших, збоченських примх клієнта, які "дівчата" зголошуються задовольнити. Щоб не бути голослівним, наведемо тільки один уривок. Прочитати весь текст- заняття не для людей з слабкими нервами, хоча й цікаве для філолога: "Тема садомазохізму приваблювала мене завжди, - зізнається якась Лариса, - але впритул я зацікавилася нею років з чотири тому. Поступово відкрила в собі потребу домінувати над чоловіками. Нині у свої 36 років можу упевнено сказати, що ніщо не може так збудити мене, як влада над чоловіком. Інтереси мої дуже різнобічні. Як, власне, і саме поняття садомазохізму. Пануючи над чоловіком, я можу грати різні домінуючі ролі. Крім фізичного покарання люблю і вмію витончено принижувати морально. Мені однаково подобається підкоряти собі як початківців, так і просунутих мазохістів. До кожного раба в мене свій підхід".
Від коментарів утримаємося, обмежимося кількома зауваженнями. Незважаючи на екзотичність послуг (від традиційних вона принципово відмовляється), ціни в Лариси не позахмарні. Головне, що ця жінка знайшла себе і робить свою справу професійно, творчо.
"Наташі" (так називають повій з СНД в Туреччині) високо котируються й у Західній Європі. Україна посідає п'яте місце за кількістю повій, що поставляються до Європи (після Нігерії, Албанії, Румунії, Молдови). Наших путан охоче запрошують насамперед до Австрії, Болгарії, Греції і Німеччини.
"Живий товар" з СНД завдає головного болю місцевій владі скрізь. Всупереч зусиллям міліції, громадських організацій, незважаючи на сформований негативний образ аморальної жінки. І, звичайно ж, з волі наших законодавців, що не враховують багатовікового досвіду. Не довго думаючи, вони вирішили згасити одвічний конфлікт, перйменувавши повій на злочинниць. У врізі до статті "Дівиці загального користування" ("Киевлянин", №43, 2001 р.) В. Смага не без роздратування пише: "Наша країна йде до цивілізованої Європи оригінальним шляхом. Майже збіглися в часі дві події. Перша - новий Кримінальний кодекс передбачив за проституцією не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Друга - Європейський суд, реагуючи на скаргу чотирьох жриць любові зі Східної Європи на те, що в Нідерландах їм не дозволяють працювати, ухвалив: повії зі Східної Європи можуть вільно займатися своїм ремеслом у всіх країнах Співдружності, де це дозволено законом. Українські "нічні метелики" у такий спосіб удома стали злочинницями, зате от "за бугром" - цілком легальними працівницями "сфери сексуальних послуг". Тепер, напевно, і до них дійде, чим відрізняється балаканина про "європейський вибір України" від реальних справ".
Додамо до цього дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру ім. О. Разумкова. В цілому в українському суспільстві традиційно переважає негативне ставлення до легалізації проституції. За її визнання на законодавчому рівні висловилася понад третина представників сильної статі (36,8 %) і лише чверть жінок (24,7 %). При тому при всьому байдужість до означеної проблеми виявило 20 % опитаних, що свідчить про зайву її драматизацію. І обумовлена вона знову ж тим, що у нас нема цивілізованих законів.
З одного боку, влада продовжує ескалацію відверто агресивного тиску на своїх громадян у всіх можливих напрямках. З іншого боку, плекає намір створити жінкам з панелі умови, що не обіцяють жодних надій на виживання. Адже вони сьогодні брудні у найширшому розумінні слова, бездумно ставляться до власного здоров'я. Приміром, в одному з промислових центрів України 53 путанам
Loading...

 
 

Цікаве