WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Молитва жінці, жінка в молитві - Реферат

Молитва жінці, жінка в молитві - Реферат

тестування на емоційну, сексуальну, фізичну й іншу сумісність. Стане більше можливостей мати кожному з подружжя власний будинок. Адже іноді щастя в шлюбі залежить від наявності окремих ванних кімнат.
Минуле подружжя, дитячі комплекси, психологічні травми молодості часом стають нездоланною перешкодою на шляху до зближення в зрілому віці. Пораду щодо подолання конфліктів у сімейному житті часом важко виконати, хоч вона й банальна: залишаючись самим собою, ти й іншого навчишся сприймати з усіма його вадами. Однак чи можна досягти бажаної гармонії, не поступившись принципами, не пристосовуючись до партнера? Малоймовірно. Отут важлива міра поступок, відчуття межі, за якою починається"викручування рук".
Зазвичай хтось з подружжя любить і тому трошки охоронець. А хтось дозволяє себе любити, вважає, ніби ощасливив свою половину тим, що багатший, розумніший, красивіший... І тому він перетворюється на бранця. Прагнення панувати, ймовірно, у кожного з партнерів стає своєрідною формою жалю до себе.
Ревнощі теж породжуються бажанням панувати, вимагаючи від супутника повного підпорядкування. І тут спостерігається такий парадокс: присвятивши себе комусь, ми втрачаємо індивідуальність. Одночасно й у предмета поклоніння зменшується відчуття власної значимості. Що тут вдієш? Ревнощі - почуття підсвідоме, воно завжди йшло по п'ятах за любов'ю. І отруювало її, оскільки пробуджувало в одних приспаний комплекс неповноцінності, в інших ставило під сумнів право власника.
Особи з низькою самооцінкою схильні до затятих ревнощів, проявів агресії. Тому й говорять: "Ревнує - любить, а постійно ревнує - ненавидить". Шекспірознавці давно дійшли висновку, що Отелло, душачи Дездемону, рятується від комплексу неповноцінності. А ось на ненависті іноді тримається родина, оскільки взаємні докори, звинувачення дозволяють подружжю самостверджуватися. Відлуння ревнощів після розлучення може роками отруювати життя: його змістом стає помста. В газетах про такі випадки звичайно пишуть під рубрикою: "Які ми різні!"
Під тим же девізом варто сказати й про ще одну оману, що затьмарює взаємини статей. Жінкам властиво ображатися на "байдужих" супутників життя, не здатних приголубити, сказати ніжні слова. Жінку цілком виправдано не влаштовує роль партнерки, що перетворилася на засіб задоволення сексуальних потреб. А чоловіку-мисливцеві потрібна перемога як вищий прояв егоїзму. І якщо дичина позбавляє його шансу довести свою перевагу, та ще й беручи при цьому на себе ініціативу, він готовий ретируватися. Про це з розумінням говорять самі жінки. Водночас цнотливість слабкої статі похвальна лиш у певному віці й становищі, оскільки інстинкт продовження роду в шлюбі так чи інакше позначається на поведінці дівчини в товаристві.
Серед причин багатьох сексуальних розладів називають відчуження сексу від еросу, який розуміють як духовне проникнення одне в одного. "Ерос без сексу стає нежиттєвим, секс без еросу - твариним". У цьому приховане пояснення факту, що секс не став значною темою в російській літературі.
Для жінки секс і любов зазвичай нероздільні, у чоловіків вони далеко не завжди збігаються. Можливо, Він тому й переживає зраду драматичніше, бо усвідомлює Її емоційний зв'язок з іншим. Коли ж грішить Він, то Їй здається, що вона принижена не фізичною близькістю з іншою, а втратою довіри, емоційного контакту з близькою Їй людиною. Феномен Казанови пояснюють його умінням не тільки брати, але і віддавати, не залишати нещасливих жінок. Вони зберігали про нього пам'ять як про "бога однієї ночі".
2
Чому саме у ХХ сторіччі сім'я дала тріщину в глобальному масштабі? Соціальні потрясіння початку століття спровокували багато в чому революцію сексуальну. Пов'язані з нею розлучення, аборти, проблема контрацепції, проституція, у тому числі й чоловіча, ґрунтовно підірвали шлюбні підвалини. В Україні 60 % вагітностей закінчується абортами. У США, приміром, тільки 25 %. Це свідчить насамперед про нашу низьку статеву культуру і низьку якість життя. Якщо на тисячу громадян країни народжується 7,8 маляти, то це призводить до втрати українцями здатності до самовідтворення. В останні роки немовлят народжується удвічі менше, ніж помирає. Жінки після аборту, як правило, стають безплідними. А не залишивши потомства, і вмирають тяжко нібито з тієї причини, що не виконали свого головного призначення.
Чоловік, що мав можливість у царській Росії утримувати повноцінну родину, поступово був позбавлений її. Адже не секрет, що в ХIХ столітті представники навіть цілком заможних станів не поспішали з одруженням тому, що хотіли збільшити свій капітал, створивши своїм майбутнім дружині та дітям гідні умови життя. Діти в такому шлюбі мали більше шансів народитися здоровими, як юна мати, та успадкувати при цьому не тільки гроші, але й талант і мудрість батька. Згадаймо, наскільки все-таки Росія ХIХ століття була багата на обдарованих людей.
Ще недавно у нас уважно стежили за однією цікавою родиною - Нікітіних. Про них часто писали журналісти, свій досвід з виховання дітей вони узагальнили в кількох книгах. Різниця у віці між чоловіком і дружиною була значною, і Нікітіна зараз уже немає серед живих. Олена Олексіївна впевнена, що в неї з Борисом Миколайовичем була не любов. Він став для неї тотожністю. Говорять, що вони уособлювали тип родини "ми", у якій Він і Вона - немов сіамські близнюки. На відміну від родини типу "я+я", де відбувається лише співжиття разом із спільними дітьми двох автономних індивідуумів. Ця хитка рівновага не тільки стає прямою стежкою до розлучення, але й не відповідає традиції. Адже коли пропонують руку і серце, то мають на увазі руку для опори, а серце - для любові.
При розлученні найчастіше доводиться чути: "Не зійшлися характерами". Що приховується за цією стандартною фразою? Фахівці запевняють: дуже багато. Тут і прихильність чоловіка до "зеленого змія", і банальна зрада, і небажання (або, не дай Боже, нездатність) виконувати подружні обов'язки, і безгрошів'я... Та чи мало через що люди, котрі ще недавно клялися в любові до останку, ініціюють процеси розлучення!
Хто зна, не виключено, що біблійна розповідь про Єву, яка надкусила плід дерева добра і зла, покликана хоч якось пояснити, чому саме взаємодія, взаємопроникнення цих понять втілилося в жінці настільки виразно. І не тільки добра та зла, але любові й ненависті, страху і надії. У А. Дементьєва є рядки, які до кінця можна зрозуміти тільки в контексті усього вірша. І все ж:
Хороших людей много меньше,
Как мало талантливых книг.
И лучшие люди - средь женщин,
И худшие - тоже средь них.
Чи варто дивуватися після цього хрестоматійному жартові
Loading...

 
 

Цікаве