WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації - Реферат

Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації - Реферат

системою статусів, а є безпосереднім свідком і учасником створення нового колективу. Тому репрезентація власної особистості для інших, з одного боку, та пасивне підпорядкування новим соціально-психологічним умовам - з іншого, на думку студента, є найдоцільнішою формою поведінки. Статично не відрізняється кількість виборів за стратегіями №1 - "Активна зміна середовища або партнера" і №7 - "Пасивне очікування зовнішніх або внутрішніх змін" (13 % і 10 % відповідно). Стратегія № 3 "Активний вихід із середовища і пошук нового" має 8 % виборів у загальному розподілі. Стратегії №2 "Активна зміна себе" і №4 "Активне уникнення контактів із середовищем і занурення у власний внутрішній світ" мають найменшу кількість виборів (4 % і 3 %). Тут проявляється загальна тенденція труднощів зміни власної особистості, ігнорування нових вимог, спротив усвідомленню невідповідності певних власних особливостей, які не відповідають цим вимогам.
Визначення ваги стратегій показало, що найзначущими для респондентів виявилися стратегії №5 і №6, що узгоджується з кількісним розподілом їх виборів. Саме ці стратегії усвідомлюються як ефективні, отож обираються найчастіше.
Методом випадкового добору з першої та другої груп респондентів було сформовано: експериментальну групу (респонденти з певним рівнем соціально-психологічної дезадаптованості, які взяли участь у психокорекційній роботі; 150 осіб) та дві контрольні групи - контрольну №1 (респонденти з певним рівнем соціально-психологічної дезадаптації, які не брали участі у психокорекційній роботі), та контрольну №2 (нормальний рівень соціально-психологічної адаптованості; 150 осіб).
Респондентам експериментальної групи і контрольної №2 було запропоновано пройти тестування за методиками дослідження самоставлення (МДС) С. Пантелеєва, діагностики самоактуалізації особистості (А. Лазуркіна в модифікації Н. Каліної), характерологічного опитувальника Г. Шмішека. За отриманими даними підраховувалося середнє значення певного параметра у респондентів.
Для поліпшення соціально-психологічної адаптації першокурсників ми розробили програму психокорекційної роботи. Для її проведення студенти експериментальної групи були поділені на робочі групи (по 12 - 16 осіб у кожній). Робота здійснювалася протягом двох місяців двічі на тиждень (4 семінарських заняття по 3 години і 13 тренінгових занять по 4 години). Третій етап проводився у першому семестрі (протягом листопада і грудня). Згідно з планом дослідження, контроль результатів корекційної роботи здійснювався у другому семестрі (квітень). Для контролю студентам трьох груп (експериментальної і двох контрольних) запропонували виконати батарею тестів, які пропонувалися їм на попередньому етапі. Ми перевіряли рівень соціально-психологічної адаптованості та особистісні параметри, визначені в результаті теоретичної та емпіричної роботи як такі, що є чинниками інтенсифікації або гальмування процесу соціально-психологічної адаптації студентів на початку навчання у ВНЗ. Щоб відокремити зміни адаптивності, які відбулися в результаті психокорекційної роботи, від змін, що можна визначити як самоадаптацію, котра розвивається з часом, ми порівняли результати студентів експериментальної групи з результатами студентів контрольної групи №1 (дезадаптовані студенти, які не брали участі у психокорекційній роботі) та контрольної групи №2 (адаптовані студенти).
У першу чергу, нас цікавила зміна рівня соціально-психологічної адаптованості та її параметрів внаслідок застосування розробленої нами психокорекційної програми. Порівняння змін соціально-психологічної адаптованості та її параметрів у експериментальній і двох контрольних групах дозволило зробити висновок, що зміни адаптованості в експериментальній групі були наслідком проведеної психокорекційної роботи, а не самоадаптації першокурсників. Було зафіксовано статистично значущу різницю між студентами експериментальної і контрольної групи №1 (дезадаптовані студенти, які не проходили психокорекційної роботи), а між експериментальною і контрольною групою №2 (адаптовані студенти) статистично значущої різниці (за показниками адаптованості) виявлено не було. Загальний розподіл типів акцентуйованості після психокорекційної роботи залишився майже незмінним. Єдиним типом, за яким зафіксовано статистично значуще зростання, був гіпертимний. За трьома шкалами - "збудливість", "тривожність", "неврівноваженість" - зафіксовано статистично значиме зменшення акцентування.
Отже, аналіз даних дозволяє стверджувати, що основою для інтенсифікації процесу соціально-психологічної адаптації є комплекс особистісних здібностей:
· здатність студента аналізувати ситуації міжособистісної взаємодії, визначаючи їх причини і наслідки, розуміти реакції партнера;
· здатність самостійно набувати досвіду, необхідного для успішного спілкування та діяльності;
· здатність ставити завдання щодо зміни власної поведінки та вирішувати їх, використовуючи набутий досвід;
· здатність до адекватної самооцінки [4; 8; 11].
На підставі аналізу результатів експерименту можна стверджувати, що розроблена психокорекційна програма сприяє усвідомленню студентами характерних стереотипів їх поведінки, внаслідок чого прилучення студентів до навчально-виховного процесу стає ефективним і безболісним для особистості. Програма у поєднанні методів і способів формування може використовуватися в роботі з підвищення соціальної адаптованості першокурсників ВНЗ.
Література:
1. Алексеева О. Ф. Индивидуально-психологический фактор адаптации субъекта учебной деятельности. Дисс. ... канд. психол. наук. - М.: РГПУ, 1994. -139 с.
2. Андреева Д. А. Проблемы адаптации студентов // Молодежь и образование. - М.: Высшая школа, 1972. - С. 194 - 203.
3. Балл Г. А.Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологии .- 1989. - №1. - С. 92 - 100.
4. Біла О. Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання на матеріалі підготовки психологів-практиків. - Дис. ... канд. психол. наук. - Черкаси., 2002.- 241 с.
5. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. - Санкт-Петербург - Москва - Харьков - Минск: "Питер", 1999. - 528 с.
6. Головатенко И., Лидерс А. Исследование влияния социально-психологического тренинга на подростков с проблемой в сфере межличностного общения // Журнал практического психолога. - 1999. -№12.- С. 63 -81.
7. Гурлева Т. С. Метод психологического тренинга в формировании ответственности у подростков // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - №8. - С. 3 -7.
8. Давыдова Т. Б., Шпалинский В. В., Туревский М. А. К вопросу о параметрах адаптации студентов к условиям учебно-воспитательного процесса в ВУЗе // Комплексная проблема профориентации, адаптации и повышения квалификации кадров: Сб. докладов и выступлений. - Минск, 1976. - С. 147 - 150.
9. Дмитриева М. С. Управление процессами адаптации студентов к обучению в высшей школе // Научная организация труда студентов: Сб. научных трудов. Вып.З. - М.: МГУ, 1971. - С. 15 - 21.
10. Мамедов А. М. Особенности реакции студентов младших курсов на воздействие комплекса факторов, связанных с обучением в ВУЗе // Вопросы гигиены и здоровья студентов ВУЗов. - М.: Высшая школа, 1974.- С. 155 - 156.
11. Началджян А. А. Социально-психологическая адаптация личности. -Ереван: АН Арм. ССР, 1988. - 262 с.
12. Бохонкова Ю. Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації // Соціальна психологія. - 2005. - № 2 (10). - C.45-54
13. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве