WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Модель здорової соціальної взаємодії в інформаційному просторі - Реферат

Модель здорової соціальної взаємодії в інформаційному просторі - Реферат

здорової психіки. На нашу думку, засвоєння основ національних культур в процесі виховання і навчання дітей є головною складовою основ безпеки життя. Цей шлях веде до збереження національної самосвідомості, духовного і душевного здоров'я кожної людини і всього народу. Якщо в соціокультурному просторі не представлено поведінкових зразків нормальної людської самореалізації, нормальної людської взаємодії, то "з нічого" вони не з'являться. Демократичне розмаїття може бути корисним за умови здорових підходів в культурі. Принципом створення здорового інформаційного середовища може стати такий підхід: чим ширший ареал впливу певного засобу масової інформації, тим вищими для нього мають бути критерії якості.
5. Для професій системи "людина - людина" основним мірилом має стати професійна етика. Провідним тут є служіння справі, а не отримання прибутку. (Зміна пріоритетів на протилежні веде до деградації та корупції).
6. Необхідно виробити принципи соціальної політики, спрямованої на впровадження здорових атрибутів культури, правдивості та моральності.
7. В основу здорової інформаційної політики і профілактичних дій пропонуємо покласти провідні уявлення соціальної психології про структуру особи, мотивацію і психологічний вплив на індивіда. Окрім цього, необхідно взяти головні принципи сучасної соціальної психології, доведені в останні десятиріччя на значному дослідницькому й експериментальному матеріалі. Це: принцип нерівномірності психічного розвитку; принцип впливу ситуації на людину; принцип суб'єктивної інтерпретації і конструювання соціальної реальності; уявлення про психіку індивідів і груп як про психодинамічі системи; уявлення про передчасну або надлишкову інформацію; цілісність психіки індивіда і цілісність психіки соціуму.
Принцип впливу ситуації дозволяє зрозуміти, що індивіди частіше підлаштовують свою поведінку під якості соціальних ситуацій, які звичайно сприймаються, а не реалізують якісь індивідуальні якості та особисту активність.
Активність, що індивідуалізувалася, є переважно похідною від соціальних чинників. Таке співвідношення не є однозначно детермінованим, але відображає фундаментальну тенденцію, характерну для поведінки більшості людей в реальних ситуацій.
Особистість представлена на психофізіологічному, соціо-культурному та ціннісно-смисловому рівнях. Кожному рівню відповідає свій клас людських потреб. Соціально-психологічна взаємодія має велику питому вагу психологічного впливу. Психологічний вплив буває конструктивним і деструктивним. Ідеї, спрямовані на зміну природного когнітивно-емоційного балансу, примушують людей підвищувати планку рівня домагань, порушують енергетичний обмін, що призводить до руйнування природного устрою життя і емоційних зв'язків, а, отже, є деструктивними.
Виходячи із зазначеного, можна стверджувати, що деструктивними для психіки є такі ідеї, поширювані ЗМІ, як: індукція страхів; порушення логіки, просування текстів з алогічними висновками; надактивна мотивація до діяльності та успіху; створення смислового дисонансу між етнічно культурними цінностями і пропагованими ідеями; порушення ідентичності; зміна смислового навантаження на слова, перекодування мови; протиставлення окремих груп людей; створення образу ворога, розрив природних теплих емоційних зв'язків; відверта брехня, неточності, помилки, жаргон; деструктивною є будь-яка ідея, що відокремлює певну групу людей від інших. Корпоративне, кланове, класове або націоналістичне мислення є деструктивним, бо спрямовується на самоствердження однієї групи людей за рахунок інших, а в наслідок цього й до деградації цієї первинної групи.
На нашу думку, настав час застосувати важелі правової регуляції у сфері екології масової свідомості. Необхідно, в першу чергу, визнати та забезпечити право дитини на чистоту інформаційного простору.
Важливість цієї тези засвідчують результати "природних експериментів": коли людські діти були знайдені в лігвах звірів, то нічого людського в них не було. Індивід стає людиною тільки в людському середовищі. Дискусія вчених початку минулого століття про саморозвиток психіки закінчилася на користь тих, хто стверджував, що немає запрограмованого природою соціального і морального саморозвитку. Результати досліджень інших "експериментів", а саме наслідків перебування людей в концтаборах, показали, що у дорослих в'язнів через 25 років зникли ознаки катастрофічної травми, а в тих, хто був ув'язнений в підлітковому віці, ознаки катастрофічної травми залишилися і через 25 років після того [5].
Л. Виготський вважав, що особливості перебігу і тривалість підліткового віку помітно варіюють залежно від рівня розвитку суспільства, що саме в підлітковому віці вплив середовища на розвиток мислення набуває особливої значущості [3]. Формування особистості в підлітковому і юнацькому віці залежить від якості фонових чинників впливу, тобто від середовища.
Відомо, що до групи психологічно значущих фонових чинників формування самосвідомості відносять: суспільне і політичне життя регіону, міста, населеного пункту, соціальної групи; стан економіки і рівень життя населення; діяльність органів державного і муніципального самоврядування; міцність інституту сім'ї; стан системи освіти і науки; вся система роботи з населенням і особливо з підростаючим поколінням; діяльність ЗМІ, яка багато в чому визначає загальний морально-психологічний клімат життя населення, його переконання, настрої, інтереси, уявлення про перспективи життя, прагнення, відносини, діяльність громадян; історичні, етнічні, культурні, національні, релігійні та інші особливості населення, його побуту, свідомості, способу життя, моралі, традицій, соціальних орієнтації і способів використання дозвілля.
Кожен з названих чинників є виховним для молодої людини, хочемо ми того чи ні. Членство індивіда в різних групах з різними цінностями і нормами дозволяє зберігати й розвивати найголовнішу властивість здорової людської психіки - пластичність.
Американський дослідник І. Анденес відзначав, що зневіра в чесності політичного керівництва і правоохоронних органів, уроки того, що уряд продажний, а беззаконня - шлях до багатства, чесність - помилка, моральність - пастка для простаків - ось основа нешанування права і схильності до суспільно небезпечних дій [1].
Отже, настав час запровадження здорових способів соціальної взаємодії, ефективного забезпечення права дітей і юнацтва на чистоту інформаційного середовища. Представники інтелектуальної еліти не повинні пустити цей процес на відкуп стихії.
Література:
1. Анденес И. Наказание ипредупреждение преступлений. - М., 1979. С. 186.
2. Безносюк Е. В., Князева М. Л. Психипатология современной культуры. Статья на сайте Общероссийской профессиональной психотерапевтической лиги http://www.oppl.ru/
3. Выготский Л. С. Учение об эмоциях // Выготский Л. С. Собр. соч. в 6 т. // М.: Знание, 1968. - Т. 4. - 342 с.
4. Ерасов Б. С. Социальная культурология: Учебник для студентов высших учебных заведений / Ред. Евстигнеева Н. В. - Изд. 3-е, допол. и перераб. - М.: Аспект-пресс, 2000. - 591 с.
5. Кристал Г. Нарушение эмоционального развития при аддиктивном поведении. Психология и лечение зависимого поведения. М.: Независимая фирма "Класс", 2000. С. 104.
6. Лихачев Д. С. Экология культуры // Прошлое - будущему. Ленинград, Наука, 1985. С. 50 - 62.
7. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве