WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Модель інтегрованого підходу до корекції особистості методами групової терапії - Реферат

Модель інтегрованого підходу до корекції особистості методами групової терапії - Реферат

механізми: дихання, сон, фізична активність, взаємозв'язок з природою) починає формуватися у віці немовляти.
2. Стадія емоційної інтеграції (емоції й емоційна пам'ять, переживання) активно формується в ранньому віці.
3. Стадія творчої інтеграції (творчість) найяскравіше виражена в дошкільному віці.
4. Стадія розумової інтеграції (мислення, інтелектуальна активність) - активне формування відбувається в шкільному віці.
5. Стадія соціальної інтеграції (соціальні механізми, спілкування) починається у підлітковому віці, продовжується в юнацькому і охоплює ранню дорослість.
6. Стадія особистісної інтеграції (екстеріоризація особистісного досвіду, усвідомлення), починаючи з старшого юнацького віку, проходить через весь вік дорослості до старості.
7. Стадія духовної інтеграції (любов, духовність) охоплює переважно вік дорослості і старості, але, як виняток, може формуватися разом з 4, 5, 6 стадіями.
Кожен рівень розвитку інтеграційних механізмів не скасовує попередніх, утворюючи цілісну систему інтеграції зі своїм функціональним поділом, домінуванням і компенсаторними механізмами. Кожен новий рівень розвивається на основі попередніх, ніби надбудовуючись над ними. При негативному чи недостатньому розвиткові попередніх рівнів неможливий розвиток наступних. Ця закономірність діє як у життєвому, так і в інтенсивному розвитку в умовах психокорекції: відновлювати інтеграційні механізми необхідно за стадіями (5, 4, 3, 2, 1, 6, 7).
За віковими особливостями піддослідні, які брали участь в нашому експерименті, це - студентська молодь, яка у своєму психічному розвитку перебуває на стадії соціальної інтеграції. Тому корекційна робота з особистістю розпочалася в тренінгу партнерського спілкування.
Діагностуючи і коректуючи наявну соціальну інтеграцію особистості студентів, в подальшому переходимо на стадії минулого, але в оберненому порядку (від сьогодення, вчорашнього і до далекого минулого). Тобто, після соціальної інтеграції особистості ми переймаємося її інтелектуальною інтеграцією, потім - творчою, емоційною і фізичною. Після цього піднімаємось на стадії майбутньої інтеграції (особистісну і духовну).
Основна мета такого інтегрованого підходу до корекції особистості - досягти цілісності пізнання себе та самоусвідомлення студентами - майбутніми спеціалістами з психологічного впливу на особистість.
1 - тренінг тілесної терапії (фізична інтеграція особистості).
2 - тренінг особистісного психосинтезу (емоційна інтеграція особистості).
3 - тренінг казкотерапії (творча інтеграція особистості).
4 - тренінг "Хто Я" (інтелектуальна інтеграція особистості).
5 - тренінг партнерського спілкування (соціальна інтеграція особистості).
6 - тренінг трансактного аналізу (особистісна інтеграція людини).
7 - тренінг трансперсонального психосинтезу (духовна інтеграція)
Емпіричне дослідження проводилося в групі студентів 5-го курсу факультету соціального управління Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України у 2003/2004 навчальному році, які протягом семестру відвідували курс "Методика організації і проведення соціально-психологічного тренінгу". Загальна кількість студентів, що взяла участь у тренінгових комплексах, - 22 особи (чоловіків - 5, жінок - 17). Середній вік - 21 рік.
Комплекс тренінгів містив у собі такі сім напрямків (за послідовністю проведення): тренінг партнерського спілкування, тренінг "Хто Я", тренінг казкотерапії, тренінг особистісного психосинтезу, тренінг тілесної терапії, тренінг трансактного аналізу, тренінг духовного психосинтезу.
Дослідження проводилося в двох напрямках: 1) оцінювання самозвітів студентів після кожної форми тренінгу; 2) діагностика психічних станів студентів у період проходження тренінгового комплексу.
Діагностика психічних станів студентів велася двома шляхами: 1 - зріз психічного стану особистості до проведення комплексу тренінгів і після закінчення останнього тренінгу; 2 - діагностика психічного стану особистості на підсумковому занятті кожної форми тренінгу.
До діагностики психічного стану особистості до і після проведення комплексу тренінгових технологій додалася методика "Велика п'ятірка" Голдберга, що вимірює фактори "Інтроверсія - Екстраверсія", "Антагонізм - Доброзичливість", "Неорганізованість - Організованість", "Емоційна стабільність - Нейротизм", "Закритість - Відкритість новому досвіду". Мета використання цієї методики полягає у пізнанні студентами своїх індивідуальних відмінностей, важливих для спілкування в групі.
Діагностика психічного стану учасників тренінгів включала діагностику реактивної й особистісної тривожності, діагностику рівня суб'єктивного контролю, діагностику аутогенної норми, тривог і компенсацій, вегетативного тонусу, діагностику психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, комфортності, напруги, інтроверсії - екстраверсії, антагонізму - доброзичливості, неорганізованості - організованості, емоційної стабільності - невротичності, закритості - відкритості новому досвіду.
Порівнюються результати діагностування учасників тренінгів до і після проведення тренінгового комплексу.
Результати діагностики психічного стану особистості зведені в таблицю за параметрами "прогресу", "регресу" і "стабільності".
Ефективність Прогрес
(%) Регрес
(%) Стабільність
(%)
Фактори Гр.
Особистісна тривожність 1 28,6 57,1 7,1
2 50,0 46,3 3,8
3 53,9 23,1 23,0
Реактивна тривожність 1 46,4 39,3 14,3
2 19,2 65,4 15,4
3 53,9 38,5 7,6
Інтернальність (загальна) 1 39,3 57,1 3,6
2 53,9 34,6 11,5
3 51,2 20,5 28,3
Психічна активація 1 50,0 50,0 0
2 30,8 57,7 11,5
3 69,2 15,4 15,4
Інтерес 1 57,1 35,7 7,1
2 42,3 50,0 7,7
3 53,9 30,7 15,4
Емоційний тонус 1 39,3 42,8 17,9
2 34,6 57,7 7,7
3 53,9 30,7 15,4
Комфортність 1 53,6 32,1 14,3
2 19,2 61,5 19,2
3 46,2 46,2 7,6
Напруга 1 39,3 39,3 21,4
2 34,6 53,9 11,5
3 69,2 15,4 15,4
Аутогенна норма 1 58,1 35,5 6,4
2 57,1 34,3 8,6
3 61,5 15,4 23,1
Інтенсивність тревог і компенсацій 1 38,7 45,2 16,1
2 57,1 20,0 22,9
3 69,2 30,8 -
Енерго-тропність 1 51,6 29,0 19,4
2 54,3 28,6 17,1
3 61,5 15,4 23,1
Інтроверсія 3 46,2 30,7 23,1
Доброзичл. 3 53,9 46,1 -
Організов. 3 15,4 69,2 15,4
Ем.стабіл. 3 46,2 46,2 7,6
Відкритість 3 61,5 15,4 23,1
З таблиці видно, що "прогрес" у третій групі піддослідних відбувається майже за всіма параметрами: "аутогенна норма", "енерготропність", "інтенсивність тривог і компенсацій", "інтернальність", "психічна активація", "інтерес", "емоційний тонус", "напруга", "особистісна тривожність" і "реактивна тривожність", "інторерсія (заглиблення у внутрішній світ)", "доброзичливість", "відкритість новому досвіду".
Діагностика психічного стану учасників тренінгів включала також діагностику аутогенної норми, інтенсивності тривог і компенсацій та енерготропності - трофотропності протягом усього тренінгового комплексу. Перед написанням самозвіту, наприкінці кожного тренінгу проводилась експрес-діагностика психічного стану учасників за тестом М. Люшера.
Одержані кількісні показники психокорекційного впливу тренінгових занять на учасників груп підтверджують ефективність використання комплексу психотерапевтичних технологій для пізнання себе особистістю. Безумовно, не можна казати про 100 % ефективності, тому що може спрацьовувати "відтермінований ефект" (за Ю. Ємельяновим), тобто учасники відзначають у себе особистісні зміни після 6 місяців, року а то й більше, які вони все ж таки приписують своїй участі у тренінгах [3].
Подальше дослідження буде присвячено виявленню чинників процесу самоаналізу і їх ролі у процесі пізнання себе особистістю.
Література:
1. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение.- Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. - 56 с.
2. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б. Д. Карвасарского - СПб., 1998.
3. Терлецька Л. Г. Психічне здоров'я особистості. Технологія самоаналізу. Київський національний університет імені Тараса Шевченка - ВПЦ "Київський університет". - К. - 2003. - 150 с.
4. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве