WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Миколаївська модель управління соціальним захистом населення - Реферат

Миколаївська модель управління соціальним захистом населення - Реферат


Реферат на тему:
Миколаївська модель управління соціальним захистом населення
Соціальна політика нашої держави спрямовується на розв'язання проблем осіб похилого віку, створення системи соціально-психологічної реабілітації інвалідів, а також осіб, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи тощо. Для цього необхідно мати, зокрема, досконалу систему соціальної статистики, аби своєчасно і об'єктивно оцінювати ефективність соціальної політики й виявляти нові, соціально незахищені групи населення [1].
Кожна держава, природно, має власну систему соціального захисту. Однак є принципи, спільні якщо й не для всіх, то для країн, які, образно кажучи, вийшли "з одного стручка" [2].
Дослідники стверджують, що в Європі діють чотири основні моделі соціальної політики. Перша - континентальна. Вона базується на схемах страхування і співвідносин із зайнятістю. Друга - південноєвропейська, що базується на провідній ролі сім'ї. Третя - система британського типу, яка спочатку базувалася на універсальних схемах, а нині тяжіє до ринкових принципів. Четвертою є скандинавська модель, яка грунтується на принципах загального охоплення [3]. Визначальним фактором, що відрізняє усі ці моделі одну від одної, є кінцева відповідальність за соціальний захист, яка покладається на сім'ю, державу чи ринок.
Демократичні перетворення, які здійснюються в процесі розбудови молодої української держави, зумовили, зокрема, перерозподіл владних, економічних та гуманітарних функцій між центром та регіонами. Що стосується соціальної роботи, то тут відбулася значна еволюція: від практичного ігнорування - до розуміння необхідності ретельного дослідження теоретичних і методологічних проблем, створення нових моделей ефективної соціальної роботи в умовах ринкової економіки [4].
У нас на Миколаївщині пошук нової моделі розпочався ще на початку 90-х років. Власне, тоді системи соціального захисту населення в її сучасному розумінні ще й не існувало, а соціальне забезпечення здійснювалося через відділи обласних та районних виконавчих комітетів і обмежувалося призначенням пенсій, допомог та надання населенню куцих пільг.
Перехід до ринкової економіки призвів як до позитивних надбань, так і до серйозних соціальних ускладнень. Сягнула небачених розмірів інфляція, різко зріс рівень безробіття, значно знизився життєвий рівень переважної більшості населення. Зростаючі потреби в соціальному захисті вже не могли бути задоволені в рамках старих підходів. Отже, життя висувало завдання: в короткі строки створити новий механізм соціального захисту населення, який міг би самовдосконалюватися і розвиватися за будь-яких змін соціально-економічних умов. Одночасно необхідно було пам'ятати про обмеженість фінансових ресурсів та пов'язану з цим необхідність запровадження адресного принципу надання соціальної допомоги.
Крім того, соціальні служби мусили переорієнтуватися з роботи за принципом "відпрацювання запитів клієнта" на роботу за принципом "назустріч потребам клієнта". Це означало, що установи соціального захисту мали відійти від позиції очікування на звернення громадян та формальної відповіді на них і перейти до обстеження умов життя населення, виявлення нужденних та пошуку оптимальних можливостей надання їм допомоги. Важливо було також забезпечити комплексний підхід до вирішення соціальних проблем: з'ясувати та надати необхідну соціальну допомогу у кожному конкретному випадку для кожної конкретної людини.
Процес реорганізації вимагав від працівників соціальної сфери глибокого розуміння назрілих проблем, високого професіоналізму, вміння рухатися невторованими шляхами. З цих позицій і розпочалася в області робота з формування нової системи соціального захисту населення.
Цей процес можна умовно поділити на три етапи:
1. Створення територіальних центрів і розгортання їхньої діяльності паралельно з діяльністю відділів соціального забезпечення райміськвиконкомами (1991 - 1992 роки).
2. Створення управління соціального захисту населення шляхом об'єднання територіальних центрів і відділів соціального забезпечення (1993 - 1994 роки).
3. Реформування нових підрозділів у складі районних управлінь соціального захисту, створення сільських та селищних відділів (центрів) соціального захисту населення (1995 - 1998 роки) [5].
Після завершення організаційного формування системи перед працівниками соціальної сфери Миколаївщини постали непрості завдання: належало вдосконалити процес управління цією системою і забезпечити її кваліфікованими кадрами.
На першому етапі реорганізації створювалися нові організаційні структури - територіальні центри при райміськвиконкомах. Протягом 1992 року цю роботу було завершено.
Перші кроки діяльності територіальних центрів засвідчили, що це прогресивна, дієва форма соціальної роботи. Адже надомним обслуговуванням, медичною допомогою інвалідам та одиноким людям поважного віку до їх створення не опікувалася жодна структура.
Але в результаті детального вивчення діяльності територіальних центрів та аналізу проблем стало очевидно, що здійснення покладених на них функцій значною мірою залежить від їхнього статусу. Розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації від 25 листопада 1993 року територіальним центрам було надано статус відділів райдержадміністрацій, а директорам центрів - статус завідувачів цими відділами [6]. Це допомогло зміцнити матеріально-технічну базу центрів, дало їм змогу заявити про себе як про основну організацію, що координує в місті (районі) питання соціальної допомоги та надає її населенню в різних формах.
Паралельно з територіальними центрами продовжували свою діяльність щодо вирішення пенсійних питань відділи соціального забезпечення райміськвиконкомів. Поштовхом до виходу пенсійної служби на якісно новий рівень роботи стало ухвалення наприкінці 1991 року закону України "Про пенсійне забезпечення". В нашій області у зв'язку з цим було розроблено і реалізовано програму зі створення автоматизованих робочих місць, проведено навчання спеціалістів прийомам роботи на ПЕОМ, сформовано базу даних отримувачів пенсій та допомог. З січня 1993 року у кожному районі та місті функціонують комп'ютерні мікроцентри, що дає змогу оперативно проводити як нові призначення пенсій, так і перераховувати їх лише автоматизованим способом [7].
Однак уже в перший половині 1993 року створена в області система соціального захисту стала вичерпувати
Loading...

 
 

Цікаве