WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Масова культура і моделі поведінки - Реферат

Масова культура і моделі поведінки - Реферат


Реферат на тему:
Масова культура і моделі поведінки
Масова культура, актуалізуючи очікування масової аудиторії, задовольняє її потреби у дозвіллі, розвагах, іграх, спілкуванні тощо. Водночас вона дає широкий вибір моделей поведінки. Дослідники звертають увагу на те, що в масову культуру проникають дегуманізовані форми поведінки молоді (алкоголізм, наркоманія, проституція, жорстокість, злочинність); у поведінці молодих людей з'являються елементи шокування і провокування оточуючих (алогічна мода, "чорний гумор" тощо). Це пояснюється різким зниженням цінностей духовної культури (її елементами є вірування, переконання, ідеали та відповідні їм звичаї, норми спілкування, поведінки) серед населення; тенденціями релятивізму (визнання умовності, відносності, суб'єктивності пізнання, заперечення абсолютних етичних норм і правил) в суспільній естетичній свідомості.
Мета наукового повідомлення: на основі аналізу феномена "масова культура" з'ясувати його соціально-психологічну природу, специфіку та особливості впливу на поведінку людей.
Поняття "масова культура" охоплює різноманітні й різнорідні явища культури, які поширились у зв'язку з науково-технічною революцією та постійним оновленням засобів масової комунікації. Вважається, що масова культура розмила межі між елітарною (класична музика, література, високе мистецтво) і народною (пісні, танці, казки) культурою. Виробництво, поширення і споживання продукції масової культури має індустріально-комерційний характер. Найвиразніші її риси - комерційний успіх; популярність і розважальність; цікавість; культ гедонізму і споживання; схематизація, стереотипізація, спрощення всіх явищ життя; несмак; іноді невідповідність форми і змісту. Все це досягається дуже різними засобами - аж до експлуатації інстинктів та вірувань людей (агресивність, секс, страх, містика тощо). Смисловий діапазон масової культури дуже широкий - від примітивного кітчу (мелодрама, естрадний шлягер, "мильна опера") до складних, змістовно насичених форм (рок-опера, мюзикли, "інтелектуальний" детектив тощо). Естетиці масової культури властиве постійне балансування між тривіальним та оригінальним, агресивним і сентиментальним, вульгарним і вишуканим, що типово для бульварних романів, різних шоу, поп-музики, еротичних журналів, кінобойовиків, фільмів жахів тощо.
Насилля як форма поведінки в сім'ї стає так само звичним, як і насилля за її межами - на екранах телебачення, на вулицях, спортмайданчиках, стадіонах міст і сіл. Певні види шоу-вистав, окремі види спорту, такі, хоча б, як хокей, бокс, футбол, містять елементи жорстокості, що іноді супроводжується жорстокою поведінкою (брутальні сварки, бійки) не тільки учасників спортпоєдинків, але і вболівальників. Більше того - розважальні та інформаційні програми засобів масової інформації все частіше рясніють сценами насилля. Стало звичним, що у випусках новин показують і детально обговорюють (іноді здається, що навіть смакують) військові конфлікти, терористичні акти, сенсаційні злочини.
Розширення часових і просторових меж агресії, серйозність її наслідків диктують необхідність здійснення масштабних досліджень причин насильницької поведінки - як психологічних, так і інших (соціокультурних, політико-економічних тощо).
Дослідження соціальних психологів фіксують взаємозв'язок між переглядом телепрограм, які показують сцени насилля, і агресивною поведінкою [1; 3; 4]. Підтверджується, що у "запеклих" глядачів-підлітків (які переглядають багато передач із сценами жорстокості) відхилення в поведінці справді відбувається "завдяки" телебаченню. І чим більше бачить дитина на екрані насилля, тим більше зростає її агресивність. Навіть діти, не схильні до агресії, можуть стати жорстокими, якщо тривалий час переглядатимуть фільми із сценами насилля.
Дорослі також реагують на моделі поведінки, що пропонуються мас-медіа. Це, звичайно, не означає, що всі, хто, наприклад, переглянув боксерський матч, вийдуть на вулиці й виявлятимуть акти вандалізму, агресії. Однак не варто відкидати того, що на певну категорію людей сцени насилля й жорстокості все ж впливають, і результати можуть бути непередбачуваними, навіть трагічними. Схоже, що коли люди бачать неприємні чи важкі для розуміння події, то їхнє сприйняття цих подій і фактів притупляється. Численні експерименти засвідчують, що демонстрація на відео і телебаченні насилля підвищує схильність глядачів до агресії за умов, якщо: агресія подається як ефективний інструмент, за допомогою якого можна досягти своїх цілей і лишитися непокараним; агресію подано так, ніби вона не має серйозних наслідків для жертви, ніби вона виправдана (для прикладу, порушниками є "хороші хлопці" - офіцери поліції); є зв'язок між порушником і глядачем, тобто агресія розглядається як реальність, а не фантазія; агресія подається як взірець для наслідування (у глядача виникає живе уявлення про можливість здійснити насилля); акти насилля послабляють раніш засвоєну заборону на жорстокі вчинки і дії; робиться наголос на чуттєвість, на стан емоційного збудження - глядач спостерігає насилля у стані гніву, задоволення чи фрустрації (емоційне збудження глядача заважає критичному сприйняттю того, що відбувається на екрані); перегляд численних жорстоких сцен знижує відчуття жаху перед насильством і співчуття жертві (людям стає легше миртися з насиллям і ще простіше - поводитися агресивно) [1, с. 407; 4, с. 433]. Більше того, велика кількість переглянутого на екрані насилля не тільки безпосередньо впливає на готовність глядача поводитися агресивно, але й на саме ставлення до агресії: люди можуть перебільшувати небезпеку самим стати жертвами насилля; вони стають підозрілими у стосунках з іншими; вимагають збільшення державного асигнування на боротьбу зі злочинністю, а також суворіших покарань для насильників.
Доведено, що багаторазовий перегляд еротичних
Loading...

 
 

Цікаве