WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Курсова робота

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Курсова робота

Дейнека, розглядаючи структуру економічної свідомості, вважає важливим її компонентом ставлення до грошей [19; 18]. Без розуміння цього феномена важко зрозуміти механізм економічної поведінки людини.
Аналізуючи індивідуальні та групові відмінності поведінки людей, які виявляються в зв'язку зі ставленням до грошей, психологи отримали цікаві результати. Зокрема, тестуванням учнів, ще не включених у всі стадії виробництва, було виявлено домінування певних особистісних якостей в окремих економічних зв'язках. За допомогою модифікованої методики Р. Кеттела вдалося з'ясувати, що діти з високою самооцінкою надають менше значення факторові грошей, а з низькою - ховаються за гроші, прагнуть за їх допомогою зміцнити свій статус хоча б у власних очах [18].
Завдяки тестуванню школярів отримано дані, які показують зв'язок між витратами грошей і властивостями особистості. Високий самоконтроль виражається в сильнішому фінансовому самоконтролі, а соціальна сміливість - у схильності до ризику. Тривожність знаходить вияв у занепокоєності з приводу витрат, економії і великому фантазуванні на тему грошей. В монетарній поведінці діти демонструють перевагу особистісних детермінант. Правда, потрібно зважити, що діти тільки-но вступають в певні економічні зв'язки. Та аналогічні явища спостерігаються і в групах дорослих.
Дослідження засвідчили, що люди довше зберігають здоров'я, залишаються психологічно урівноваженими і фізично міцними, якщо не відмовляють собі у задоволеннівитрачати гроші. У осіб, які відмовляють собі у всьому, нижчі показники в особистісних фінансових досягненнях, розвивається песимістичність. Коли людина потрапляє в умови безгрошів'я, нестачі їх навіть на харчі, то її психіка починає деградувати.
Незадоволення матеріальним становищем має певні психічні наслідки. Нереалізовані потреби, борги, невеликі заощадження, невтішне порівняння себе з іншими, втрата фінансового контролю над життям можуть викликати тривожність, депресію, обурення, безпомічність і навіть серйозні захворювання. З'явилася фрустрація, пов'язана з деформацією сімейних фінансових відносин; наприклад, коли працює лише одна мати, а батько безробітний.
Особиста власність, можливості матеріального забезпечення впливають на сприйняття людини людиною. Гроші стають вагомим фактором порівняння однієї особи з іншою чи іншими. Відчуття себе багатим чи бідним впливає на формування спрямованості і професійного вибору особистості. За даними зарубіжних дослідників, брак грошей у молоді з бідних сімей спонукає її обирати професію, що обіцяє великий заробіток, організовувати власний бізнес. Коли такі молоді люди досягають певного статусу в суспільстві, то у них формується суворий, не схильний до емпатії характер.
Володіння грішми обумовлює різну поведінку людей у їх самоствердженні. Іноді гроші виявляються єдиним засобом зміцнити своє становище, суспільний статус чи сприйняття самого себе, змінити образ "Я". Вкладання грошей у нерухомість, купівля речей підтримує почуття самореалізації. Іноді для самозадоволення індивіда важливий сам факт володіння грішми. Як стверджував У. Джемс, особистість у широкому розумінні - це "Я" плюс капітал і готівка, зміна яких впливає на трансформацію "Я".
Психологія грошей є однією з центральних проблем економічної соціалізації, де гроші розглядаються як головний фактор, завдяки якому забезпечується входження індивіда в світ економіки.
Етапи формування ставлення особистості до грошей в процесі економічної соціалізації вперше визначив соціальний психолог Б. Стасі. Він показує, як у різних країнах у дітей формуються уявлення про гроші залежно від особливостей входження їх у світ дорослих. В процесі соціалізації поступово змінюється уявлення індивіда про функціональне призначення грошей, що не може не позначатися на формуванні його особистості. В дитинстві гроші використовуються людиною для численних споживчих потреб в економічному просторі купівлі - продажу. Використання дітьми грошей суттєво впливає на процес їх економічної соціалізації. Гроші, що є в користуванні підростаючої молоді, отримали назву "кишенькових". Дослідження їх як фактора економічної соціалізації підлітків уперше в українській економічній психології здійснено Г. Авер'яновою [3, с. 87 - 96]. Проблема "кишенькових грошей" пов'язана з моральним вихованням особистості.
Соціокультурні настановлення щодо функції грошей, використання їх як засобу виховання змінювались у суспільній свідомості протягом століття. Так, соціолог В. Зелінгер, проглядаючи педагогічні журнали і видання для батьків початку ХХ століття, відзначає, що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям щодня або щотижня за підтримання порядку в їхніх кімнатах або за інші домашні справи, цим демонструючи їм зв'язок між роботою та грішми. В 1930-ті роки вважалося, що головна функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуванню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний - педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім'ї кишеньковими грішми поза всяким зв'язком з роботою. В публікаціях 1950 - 1970-х років йшлося лише про своєчасне надбання однієї з основних навичок, необхідної для успішного функціонування людини в суспільстві. Говорилося про економічні знання та вміння, що дозволяють миттєво зорієнтуватися в швидких суспільних змінах, уміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вдалому вписуванню в економічну структуру.
Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл виплат батьками кишенькових грошей змінюється відповідно до віку дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодіння дитиною етичним змістом праці. Як відзначає російська дослідниця А. Бояринцева [11, с. 12 - 18], на несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіпертрофоване прагнення успіху як єдиного результату праці. Авторка огляду західних досліджень економічних уявлень дітей О. Щедріна [48] пропонує батькам рекомендації, згідно з якими раціонально давати можливість самим дітям витрачати кишенькові гроші, накопичувати і заробляти їх, планувати витрати. З цією точкою зору погоджується багато сучасних дослідників, які вважають, що певна сума дозволить дитині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Економічна соціалізація, отримана в сім'ї, суттєво позначається на економічній поведінці дітей. Вони частіше витрачають гроші за тією ж моделлю, що й батьки.
Характер залучення дитини до економічної підсистеми сім'ї визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особистості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформованості економічних понять, формування економічної самосвідомості.
Ставлення до грошей в сучасному українському суспільстві формується під
Loading...

 
 

Цікаве