WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Курсова робота

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Курсова робота

оволодівати надбаннями зарубіжних дослідників. Йдеться не про запозичення змісту. Оскільки наша економіка рухається до ринку не за західними взірцями, а своєрідно, то постає актуальне питання: що саме можна запозичити зі світового досвіду для розробки психологічних засобів впливу на нашу економічну реальність? Тобто необхідно розробити концептуальні основи вітчизняної економічної психології. Зміст цієї концепції маєбудуватися на аналізі особливостей нашого суспільства з використанням вітчизняних наукових досліджень в інших галузях знання: психології, соціальній психології, соціології, економіці, культурології, етнографії, історії тощо. Дослідження таких феноменів, як підприємництво, економічна соціалізація, психологія грошей, психологія прийняття економічного рішення тощо, матимуть практичне застосування, якщо проводитимуться в руслі концепції вітчизняної економічної психології. Вона може бути створена на основі моделі дослідження та аналізу діяльності суб'єкта господарювання з позицій її залежності від соціокультурного контексту, а також на основі використання здобутків української науки в галузі економіки знань, які підтверджують міждисциплінарний характер економічної психології.
Психологія прийняття економічного рішення
Розвиток економічної психології розпочався з полеміки економістів і психологів щодо раціональної поведінки "економічної людини", яка приймає економічне рішення. Поставивши за мету глибоке дослідження причин і факторів економічного вибору без певної інформації про результат, економічна психологія заявила про себе як наука психологічних факторів, що впливають на прийняття рішення суб'єктом економічної діяльності, який керується не теоретичними положеннями науки, а своїми уявленнями про економічну реальність.
Економічна теорія прийняття рішень за наявності альтернатив, реалізація яких має різний ступінь імовірності, пропонує різні концепції. Одна з найбільш поширених - визначення суб'єктивної корисності очікуваного результату на основі його помноження на ступінь імовірності [37; 26; 27]. Згідно з класичною моделлю "економічної людини", суб'єкт економічної діяльності, приймаючи рішення, керується принципом раціональної максимізації власної вигоди. Здебільш вибір робиться в ситуації імовірності результату, коли потрібно не просто порівняти альтернативи, а визначити числове значення кожного варіанту. Основи вивчення імовірнісної економічної поведінки заклали економіст О. Монгерштейн і математик Дж. фон Нейман у книзі "Теорія ігор та економічної поведінки", яка вийшла 1944 року [39]. В ній розглядається прийняття рішення раціональною "економічною людиною". Подальші дослідження цього феномена дозволили з'сувати, що раціональний вибір - це лише один з варіантів поведінки. На всі подальші дослідження західних економічних психологів домінуючий вплив здійснила програма дослідження психологічних аспектів економічної поведінки Дж. Катони, побудованої на основі концепції лінгвістичного біхевіоризму, яка на тоді була досить поширеною. Дж. Катона виходить з того, що дія економічних умов на поведінку індивідуума опосередковується суб'єктивними поглядами на економіку. Так, наприклад, ніхто не може передбачити, в якому напрямку піде економіка - відбуватиметься її піднесення чи занепад. Проте людям потрібно вирішувати, як і куди вкладати свої накопичення. В цих умовах вирішальним фактором стає суспільна думка. Якщо велика група людей змінює поведінку, вирішуючи проблему вкладання своїх коштів, то їх рішення впливатиме на такий макроекономічний феномен, як обсяг грошей для інвестицій. Отже, психологічний фактор змінить перебіг бізнес-циклу.
Прийнята у відповідності з програмою Дж. Катони модель економічної поведінки отримала подальший розвиток в результаті аналізу прийняття рішення в умовах невизначеності. Такі дослідження здійснювали Тверскі і Канеман (Tvesky and Khaneman, 1981). Вони показали, що люди в умовах невизначеності демонструють, по-перше, неприйняття ризику в умовах можливого надійного виграшу, по-друге, прийняття ризику в умовах певного програшу [51, с. 406].
Одним з перших і найважливіших висновків західних вчених в руслі економіко-психологічного підходу було відкриття того факту, що на принцип максимізації вигоди руйнівно впливають ефект насиченості і особливості колективної дії та впливу.
Ефект насиченості експериментально підтвердився в 1970-ті роки, коли було встановлено, що мотивація економічної діяльності має нелінійний характер. У дослідженні проблеми мотивації Т. Сцитовскі встановив, що на стадії новизни економічної діяльності мотивація прискорено зростає із зростанням стимулу, а на етапі комфорту уповільнює його. Потім виникає ефект насичення. Він пов'язаний з фактором психологічної інерції, яка полягає в тім, що психологічні витрати продовжуються в діяльності після того, як підвищився ефект від них, відтак вони стають непотрібними. Більше того, було встановлено, що в певній точці рівноваги додаткове приростання витрат, зокрема й психологічних, призводить лише до погіршення результату (у підборі персоналу, наприклад).
Зв'язок економічної поведінки як суб'єкта, так і соціальної групи з інерційністю економічної діяльності було експериментально встановлено Х. Лейбенстаном [33]. Він показав, що суб'єкти не реагують на зміни в економіці доти, доки потреба в прийнятті нового рішення не стає занадто очевидною. Відповідно протягом певного часу максимізації вигоди не відбувається.
Неефективність "економічного егоїзму" була доведена американськими дослідниками й за допомогою концепції досягнення екстраординарних цілей, сформульованої в соціальній психології М. Шерифом. Суть її полягає в тім, що певної надмети можна досягти тільки в результаті психологічної взаємодії суб'єктів і готовності пожертвувати особистою вигодою і груповим фаворитизмом. Ця концепція знайшла застосування в практиці організації економічної взаємодії і спілкування. Зокрема, в контексті проблеми об'єднання інтересів суспільства і окремих індивідів, соціальні психологи використовують лабораторні ігри (гра Дж. Едні "Гайки" або "Горішки") [51; 31], показуючи, як позитивно мислячі люди потрапляють у пастку взаємодеструктивних стратегій поведінки ("дилема двох в'язнів" або поведінка, пов'язана з економічною проблемою).
Отже, дослідження економічних психологів підтвердили, що поведінка "економічної людини" не підпорядковується простим закономірностям максимізації вигоди, раціональних розрахунків і раціонального вибору. На цю тему є чимала література (Т. Саймон, К. Ерроу, Дж. Бьюкенен, Х. Лейбенстан), в якій показано значний вплив психологічних факторів на економічне рішення.
Автор поведінкової теорії фірми Т. Саймон стверджує, що в процесі прийняття рішення відбуваються пошуки прийнятних варіантів, і в умовах
Loading...

 
 

Цікаве