WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Курсова робота

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Курсова робота

розвитку дитячих уявлень було застосовано стадійну теорію Піаже. Далі досліджувались соціальні впливи на економічну соціалізацію.
Спочатку роботи фокусувались на описові уявлень дітей про економічні аспекти світу. Економіка - це складна, багатоваріантна система, її розуміння недоступне для малої дитини. Проте діти будують різні моделі економіки у відповідності зі своєю здатністю уявляти цей процес. В огляді літератури з проблеми економічної соціалізації, здійсненому соціальним психологом П. Лунтом (Великобританія) в книзі "Економічна соціалізація", опублікованій разом з У. Фурманом [35], є посилання на авторів, які досліджують уявлення дітей про економічну реальність. Так, в роботі Берті і Бомбі (1981) досліджується розвиток розуміння економіки дітьми. Емлер і Дікінсон (1985) досліджують різницю в економічних знаннях, доступних дітям різних соціальних класів, і вплив цієї різниці на соціалізацію. На думку вчених, знання розподіляються в суспільстві нерівномірно, і це - частина механізму, який призводить до нерівності в економічному розумінні.
Проведено кілька крос-культурних досліджень з економічної соціалізації. Лейзер зі співробітниками організували дослідження у десяти країнах (Австрія, Німеччина, США, Польща, Югославія, Норвегія, Ізраїль, Алжир, Франція, Данія), використовуючи один і той же опитувальник. Опитувалися діти представників середнього класу трьох вікових груп (8, 11 і 14 років). Запитання стосувалися розуміння, міркувань і установок в економічній сфері. Особлива увага приділялась загальним рисам розвитку. Молодші діти думають, що магазини фіксують ціну товарів на тому рівні, який відображає їх внутрішню цінність. Стаючи дорослішими, вони відносять ціну до ринку і політики уряду, однак все одно впевнені, що компонент ціни відображає внутрішню ціну продукту. З'ясувалося, що діти до 11 років не розуміють природи прибутку. Лейзер вказує, що у молодших дітей спостерігається дисоціація між обміном грошей на товари і обміном грошей на роботу. Ці дані узгоджуються з тими, які показали, що до 11 років діти уявляють економіку як низку незалежних процесів. Пізніше уних формується ідея про взаємозв'язок аспектів економіки.
За даними Лейзер, Севан і Ролан-Леві (Leiser, Sevon and Roland-Lery, 1990), в розвиткові економічних уявлень дітей відбувається перехід від пояснювальних моделей (на основі соціальних відносин, що безпосередньо сприймаються) до моделей "прихованих" економічних відносин, що дає можливість підійти до розуміння економіки як системи. Такі риси дитячого розвитку економічної свідомості виявились у всіх країнах, незважаючи на різницю культур.
Як зазначає англійський психолог А. Фьонем, "вивчення розуміння дітьми економічних понять і законів могло б дати реалістичнішу інформацію про процеси їхнього мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення" [48].
Хоча дослідження сприйняття дітьми економічних відносин розпочалися у 1950-ті роки, але тільки у 1980-ті вони отримали серйозний розвиток. Спершу майже всі праці виконувалися в рамках раннього Піаже. В них було зроблено спробу описати різні стадії розвитку, які проходить дитина в процесі набуття економічних знань (А. Страусс, К. Данзигер, Р. Саттон). В цих дослідженнях безпосередньо співставлялись стадії інтелектуального розвитку та рівні розуміння економічних відносин незалежно від впливу факторів на цей розвиток. Інші дослідження присвячувалися розвиткові мислення дитини в аспекті засвоєння ними таких спеціальних економічних понять, як вигода, власність, майнова нерівність та гроші (Г. Ягода).
За даними зарубіжних дослідників з вікової економічної психології, почуття власності і психологія грошей починають формуватися вже в ранньому дитинстві. Символом власності спочатку стають різні предмети, іграшки, значимі дорослі. Більше того, з точки зору психоаналітичного напрямку, формування "матеріального Я" виявляється уже в тім, що "дитина затримує дефекацію, сприймаючи фекалії як своє перше багатство. Потім така поведінка переноситься на камінчики, гудзики і, нарешті, на гроші" [37]. Слід сказати, що гроші не обов'язково є символом підсвідомого нагромадження в цьому віці. Це можуть бути продукти власної творчості та інші елементи оточення, які мають значення для дитини.
Початок сучасним дослідженням покладено роботами А. Страусса (A. Strauss), в яких показано стадійність у засвоєнні концепцій грошей в дитинстві. Вчений виявив 9 стадій, вивчаючи ставлення дітей до грошей (вік 4,5 - 11,5 року). Це дослідження мало пошуково-констатуючий характер - без аналізу факторів, які впливають на просування від однієї стадії до іншої. Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень дитини в галузі економіки. Правда, він охопив лише незначний віковий діапазон: від 5 до 8 років. Як і А. Страусс, К. Данзінгер вважав, що розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біологічного дорослішання, але й залежить від досвіду поведінки з грошима. Р. Саттон виділив шість стадій, а Г. Ферт - п'ять.
1982 року Б. Стейси (B. Stacy) зробив огляд основних положень в цьому напрямку за попередній період, визначив основні галузі дослідження (гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні поняття), виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкресливши умовність розподілу в залежності від дії різних факторів. Хронологічний вік досліджуваних - від 4 до 15 років. Більшість праць, у яких вивчалося різне розуміння економічних понять, охоплювали віковий діапазон від 4 - 5 до 12 - 13 років.
Крім праць, в яких вивчалася стадіальність економічної соціалізації, існує чимало досліджень, присвячених вивченню факторів, які впливають на цей процес. Особливо цікавими є праці, в яких розглядаються такі фактори, як належність до певного класу, регіональні та національні особливості, вік, стать. Як відзначає О. Щедріна, в дослідженнях Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду розуміння грошей в сім'ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робітничих сімей засвоюють прямий асоціативний зв'язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільш нагромаджують гроші на майбутні витрати. Інші автори (А. Фьонем, П. Томас) показали, що, як правило, батьки з середнього класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки-робітники. Автори припускають, що ранній досвід користування власними грішми повинен обумовлювати більш ранню соціалізацію, раціональніше застосування коштів. Проте дослідженнями цих авторів суттєвої різниці в економічних уявленнях дітей не було виявлено. Отже, робився висновок, що класова різниця відчувається, але вона ніби розмивається і
Loading...

 
 

Цікаве