WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Критерій соцієтальних функцій інституту освіти - Реферат

Критерій соцієтальних функцій інституту освіти - Реферат

розвитку за домінуючими функціями освіти, а також чотири найзагальніші типи людей, що продукуються суспільством у кожну епоху. За С. Подмазіним, такими етапами є: архаїчно-гуманний, агуманний, первинно-гуманний і власне гуманний.
На нашу думку, цілком закономірно, що результати досліджень С. Подмазіна інколи разюче співпадають з висновками та гуманістичними концепціями таких вчених, як О. Донченко, В. Васютинський, О. Колісник, Е. Фромм, А. Маслоу, К. Вілбер. Зокрема, О. Донченко ще 2001 року запропонувала модель своєрідного архетипу соціального життя, який включає чотири соціокультурні матриці, а також відповідні їм чотири психосоціальні "види" людей за їх домінуючим ціннісним спрямуванням [1, c. 27 - 56]. Запропонована В. Васютинським типологія владно-підвладних відносин, попри її психоаналітичне забарвлення, також може бути інтерпретована в контексті певних культурно-історичних типів особистості, про що говорять самі назви: узалежнення материнського типу, узалежнення батьківського типу та відносини упорядкування [12]. Теоретичний аналіз засвідчує, що чимало дослідників незалежно один від одногоприходять до розкриття різних сторін одних і тих же універсальних законів суспільного і нерозривно пов'язаного з ним ціннісно-особистісного розвитку. Причому всі ці наукові напрацювання опосередковано виходять на соціально-психологічні проблеми освіти.
Ще одне підтвердження цього знаходимо у статті А. Гжегорчика "Освіта майбутнього", яка, на жаль, не знайшла належного відгуку в наукових колах, не кажучи вже про широку громадськість [13]. Спираючись на висновки відомих західних психологів (Ж. Піаже, Л. Кольберга), польський автор пропонує як концептуальну основу для побудови освіти етапи пізнавального розвитку людини: 1) родинно-сусідський; 2) національно-традиційно-релігійний; 3) інтелектуально-раціоналістичний (шкільний чи самостійний); 4) загально-життєвий (універсалізує набутий досвід).
Звертає на себе увагу те, що ці етапи духовного онтогенезу подібні до загальної структури соціокультурного розвитку за К. Вілбером, а також до чотирьох потоків психічного, обгрунтованих нами в розвиток ідей О. Колісника. Подібність, гадаємо, не випадкова. Для кращого ілюстрування звернемося до програми універсальної освіти, яку польський дослідник узагальнив у вигляді таблиць.
Освітня програма А. Гжегорчика грунтується на базовій для антропології схемі опису довільної людської популяції, яка теж включає чотири рівні. Виходячи з цієї схеми, автор виокремлює чотири аспекти універсальної програми: 1. Екологія (співіснування з оточенням); 2. Бізнес (технології та організація виживання); 3. Ініціатива (творча реалізація цінностей у суспільному житті); 4. Культура (участь в культурі регіону і культурі світу).
Третій напрямок освітнього проекту, на наш погляд, досить яскраво демонструє, що проблема переходу людства чи окремого суспільства на справді гуманістичний рівень невіддільна від проблеми формування відповідних цінностей. В цьому неважко переконатись, аналізуючи таблицю А. Гжегорчика (таблиця 1).
Таблиця 1
Етапи реалізації освітньої програми А. Гжегорчика за аспектом "Ініціатива"
Етапи навчання Вид
керівного
принципу
активн. Моє місце в суспільстві Форми діяння (індивід. й колект.) Гідність як основа Орієнтації Норми
І. Родинно-
племінний Звичаї,
тиск
групи Я -
частинка
своєї
природної
групи Тиск
природної
групи,
сімейні
інституції Моя
гідність
як члена
групи Солідарність (але
й егоїзм)
біологічна,
національна Непотизм
(протекція "своїм" та рідні)
ІІ. Націо-нально-
релігійний Примус,
санкції Належу
Богові й
суспіль-
ству Організа-
ційний
тиск, соціальні
інститути
Гідність:
класова,
професій-
на, націо-
нальна Організа-
ційні солі-
дарності
(та егоїз-
ми) Деспотизм
організа-ційний, теократи-
чний, дер-
жавний
ІІІ. Раціо-
налістично-
науковий Автономний вибір Сам вста-новлюю
своє місце
в с-стві.
Патологія:
служу
головно собі, інших трактую інструмен-
тально Свобода,
рівність
старту, не-
рівність
кінцевого
досягнен-
ня, конку-
ренція
(боротьба) Особисті
досягнен-
ня як
підстава
пережи-
вання
власної
гідності Самореа-
лізація та
її головна
дилема:
служба
цінностям
(або лю-
дям) чи
самореа-
лізація без служіння Відносність
норм. Демокра-
тія. Гро-
мадянське
с-ство, але
й патоло-
гії лібера-
лізму
ІV. Універ-
салістський Пошук
гармонії
зі спіль-
нотою у
щораз
ширшому
розумінні Обираю місце,
котре вра-
ховує
нарівні
всіх і все Медіація
та ненаси-
льницькі
діяння;
спротив
зінститу-
ціоналізо-
ваному на-
силлю Абсолютна гідність
кожного
людського
індивіда Повага до
кожної
людини.
Часте зре-
чення від
власної са-
тисфакції
для блага
інших Світова
спільнота і
майбутній
світ без
кордонів.
Універса-
льна
етика
Відтак стає зрозуміло, що функції освіти слід вважати не лише рівноправними сторонами цілісного суспільного процесу, але й певним чином зієрархізованою системою цінностей, сходинками формування особистості, етапами зрілості всього суспільства тощо.
У зв'язку з цим пропонуємо дещо поглибити й конкретизувати підхід С. Подмазіна. Його класифікація включає такі функції освіти: соціальну, політичну, економічну, екологічну та духовну. Остання, у свою чергу, ділиться на гуманістичну і культурну. При врахуванні досліджень цих авторів, система набуває чіткішого і, головне, соціально-психологічного забарвлення, стає придатною для розв'язання багатьох теоретичних і практичних проблем (таблиця 2).
Таблиця 2
Класифікація соцієтальних функцій інституту освіти за ступенями духовного зростання індивіда
Ступінь
духовного розвитку
(за О. Колісником) Ціннісно-мотиваційна домінанта Соцієтальні функції інституту освіти
Психофізіологічний
Задоволення власних потягів, фізіологічних потреб, фізичне виживання, самозбереження
Психоархетипний
Підтримання гомеостазу,
Loading...

 
 

Цікаве