WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Конфліктогенний потенціал міжетнічних відносин - Реферат

Конфліктогенний потенціал міжетнічних відносин - Реферат

кримським народом" пов'язана з об'єктивною загрозою чи суб'єктивним відчуттям небезпеки асиміляції, втрати етнічної ідентичності, властивим кількісно нечисленним народам. До речі, відомо, що саме ці переживання є каталізатором протестної поведінки найактивнішої частини етносу.
13. Очевидно, прагнення одержати якісь переваги для свого етносу (або для себе як представника певного етносу), прямо корелює з переживанням ущемленості своїх прав, інтересів, потреб, і на цьому тлі формується уявлення про наявність переваг у інших етносів, тобто про "етнічну нерівність", етнічну детермінанту соціальної несправедливості. А несправедливість, як відомо, переживається людьми дуже гостро. У цьому випадку має місце ще й сильна тенденція до консолідації "своїх" з метою протистояння несправедливості.
Блок "Особливості етнічної самосвідомості"
1. Результати відповідей на відповідні запитання дозволяють стверджувати, що, по-перше, в цілому етнічна дистанція між трьома етносами невелика, по-друге, що в Червоногвардійському районі вона трохи вища. Остання обставина ніби суперечить загальній тенденції, оскільки майже за всіма іншими показниками міжетнічні відносини в цьому районі трохи спокійніші, ніж у Білогірському.
2. Одна з основних причин значнішої етнічної дистанції, вираженої в установках кримських татар у порівнянні з установками слов'ян, на наш погляд, у згаданій раніш особливості, властивій нечисленним етносам - побоюванні втратити свою ідентичність, етноінтегруючі та етнодиференціюючі ознаки, "розчинитися" у переважній на даній території культурі. Росіяни й українці в цілому не відчувають такої небезпеки, оскільки російсько-українські шлюби - справа буденна, а шлюби слов'ян із кримськими татарами настільки нечисленні, що ніяким чином не становлять навіть гіпотетичної загрози ідентичності слов'янських етносів. Але якми б вони не були нечисленними, кожен такий випадок непросто переживається кримськотатарською громадою, що має не завжди позитивний досвід змішаних шлюбів у Середній Азії.
3. Непростимвидається характер зв'язку між величиною етнічної дистанції і напруженістю в міжетнічних відносинах. Ясно, що при наявності напруженості етнічна дистанція збільшується. Але вона може також збільшуватися й через інші причини. Наприклад, у нечисленного етносу є цілком реальні підстави побоюватися асиміляції. У той же час у ситуаціях більш відкритих конфліктів страх культурної асиміляції зникає, а етнічна дистанція збільшується з інших причин. Очевидно, сама по собі етнічна дистанція і навіть її зростання не може бути показником напруженості в міжетнічних стосунках. Можливо, цей індикатор варто інтерпретувати тільки в сукупності з іншими показниками, а також глибше досліджувати причини й тенденції зміни дистанції. А для цього потрібен досконаліший дослідницький інструментарій, ніж опитування населення.
4. Етнічна ідентичність практично не представлена в самосвідомості росіян і українців, у всякому випадку при такому формулюванні запитання, яке передбачає необхідність вибору тільки двох варіантів (атрибуцій ідентичності) із семи. У кримських татар етнічна ідентичність різко переважає, а релігійна і регіональна лише небагато їй поступаються, але також є показниками загальної етнокультурної ідентичності, що дозволяє нечисленному етносові зберігати свою унікальність. Цей показник, так само, як і попередній (етнічна дистанція), не може сам по собі, ізольовано від інших індикаторів, свідчити про посилення міжетнічної напруженості. З іншого боку, вихід на пріоритетні позиції регіональної ідентичності у кримських татар був би показником зниження міжетнічної напруженості.
5. За сумою результатів анкетування в цілому можна припустити, що для кримських татар характерна вища представленість таких типів етнічної самосвідомості: "приниженого", "етноцентристського" і низька представленість "індиферентного" та "інтегративного" типів. Запитання анкети не дозволяють розмежувати "етноцентристський" і "фанатичний" типи етнічної самосвідомості. Для реалізації цього завдання необхідні додаткові дослідження.
6. Недоброзичливе ставлення до особливостей своєї культури відчуває приблизно удвічі більше кримських татар, ніж представників російського і українського етносів.
Можливо, виявлена розбіжність між переживанням ставлення до своєї культури і власним ставленням до чужої культури породжує відчуття несправедливості: "Ми ж до вас із усією душею, а ви до нас…" Без сумніву, подібне почуття може бути якщо й не глибинною причиною міжетнічної напруженості, то, у всякому випадку, наслідком невисокої етнічної толерантності й укорінення негативних гетеростереотипов.
7. Найефективнішими акціями протесту на захист національних прав і інтересів жителі районів вважають, в основному, мітинги, пікети, демонстрації. Але в цілому, за результатами аналізу відповідного запитання, можлива протестна активність жителів невисока. Трохи вища вона у кримських татар в Червоногвардійському районі і там же трохи менше кримських татар, що розчарувалися в будь-яких акціях протесту (можливо, там ці акції дійсно ефективніші). Очевидно, у нинішній політико-економічній ситуації в даних районах існує пряма залежність між рівнем напруженості в міжетнічних відносинах (а він, на наш погляд, відповідає рівневі в три бали за п'ятибальною шкалою) і ймовірністю активних протестних акцій (ця ймовірність на тому ж рівні). Набагато менш ймовірні різкі силові акції, тим більше такі, що не виключають кровопролиття.
8. Утім, попередній висновок почасти пом'якшується результатами відповідей респондентів на запитання про можливості особистої участі в акціях протесту. Незважаючи на зневіру в ефективності будь-яких акцій, майже всі жителі районів усе ж вважають, що взяли б у них участь. Можливо, вони мали на увазі якісь певні обставини, що змінять їхнє ставлення до ефективності акцій або обставини, коли гострота ситуації підштовхне їх до неодмінної участі. У всякому випадку, така розбіжність між ставленням до дієвості акцій і ймовірністю особистої участі в них змушує розглядати як ймовірний і варіант гострих протестних (у тому числі й силових) акцій населення. І, до речі, це ще раз підтверджує необхідність постійного відстеження ситуації в міжетнічних відносинах. Саме зростання напруженості може призвести до такої зміни ситуації, коли актуалізуються установки населення на можливість особистої участі в протестних акціях.
Література:
http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве