WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Конфліктогенний потенціал міжетнічних відносин - Реферат

Конфліктогенний потенціал міжетнічних відносин - Реферат

кількісного аналізу можна ставити і вирішувати задачі щодо підрахунку різного роду кореляційних зв'язків і залежностей.
Блок "Статус етнічної групи"
1. Незважаючи на очевидні розходження у сприйнятті етнічного підґрунтя безробіття серед слов'янського і кримськотатарського населення, у відповідях на це запитання вперше (у ході інтерпретації результатів) ситуація має вигляд сприятливішої в Білогірському районі (хоча статистичні розходження й не дуже достовірні). У Білогірському районі однакові труднощі для всіх етносів визнають 33,3 % кримських татар, а в Червоногвардійському - 23,1 %.
2. 87 % кримських татар у Білогірському та 84,6 % у Червоногвардійському районі відзначають серйозні проблеми щодо пошуку роботи, і це неможливо інтерпретувати тільки як наслідок сприйняття свого соціально-економічного статусу як дуже низького у порівнянні зі статусами інших етносів. Крім відповідних статистичних даних, для визнання цього факту як реального досить того, що самі росіяни й українці визнають труднощі кримських татар у цьому питанні серйознішими, ніж власні.
3. У той же час росіяни й українці відзначають вищий рівень життя кримських татар, ніж рівень життя слов'ян. Така невідповідність у сприйнятті статусу і труднощів кримських татар, з одного боку, і одночасне визнання цього етносу успішнішим у процесі виживання - з іншого, є відображенням негативних стереотипів аутгрупи: "вони хитрі", "вони викручуються", і взагалі "вони небезпечні"... Утім, те ж можна сказати і про сприйняття кримських татар, хоча йменшою мірою, оскільки менший їх відсоток вважає рівень життя слов'ян "вищим за середній" і "високим", але рівень життя свого етносу кримські татари з більшою солідарністю, ніж слов'яни, вважають нижчим.
4. Кримські татари набагато частіше, ніж росіяни й українці, пов'язують умови життя з етнічною приналежністю, вважаючи при цьому, що їхні умови життя гірші.
Сформоване у жителів обстежуваних районів (і особливо у кримських татар) уявлення про існування прямої залежності між етнічною приналежністю та рівнем життя, умовами життя несе в собі значний конфліктогенний потенціал, що може бути актуалізований різними факторами, включаючи випадкові події та інциденти.
Зрозуміло, формування такої установки значною мірою є результатом реалій життя та його осмислення у досвіді етносу, але певною мірою система установок суспільної (масової) свідомості є "річ у собі"; це даність, яка самовідтворюється і самопідтверджується.
5. Кримські татари толерантніше ставляться до можливості функціонування російської й української мов як державних, ніж росіяни й українці до такого ж статусу кримськотатарської мови. Більш 87 % опитаних кримських татар вважають, що кримськотатарська мова повинна мати статус державної в Криму. При цьому значна їх кількість одночасно вважає бажаним такий же статус російської мови і трохи менше - української.
6. Росіяни, українці і кримські татари відзначають обмеження своїх прав і практично не відзначають обмеження прав інших етносів.
7. Кримські татари значно солідарніші між собою у визнанні обмеження своїх прав - 92,6 % у Білогірському і 87,2 % у Червоногвардійському районі. Відповідно дуже незначна кількість респондентів - кримських татар визнають існування рівноправності для всіх етнічних груп у Криму.
У цілому, статус власної етнічної групи у сприйнятті кримських татар досить невисокий. Такий тип етнічної самосвідомості може бути охарактеризований, як "принижений".
8. Незадоволеність власним соціально-економічним, правовим і культурним статусом у кримських татар у цілому набагато вища, ніж у росіян і українців. Існують значні розходження у сприйнятті проблеми ущемлення власних прав росіянами й українцями, з одного боку, і кримських татар - з іншого.
9. Очевидно, що недоброзичливе ставлення з боку влади через етнічну приналежність тією чи іншою мірою пережили всі респонденти, але кримські татари переживають цей факт гостріше, оскільки зустрічалися з таким ставленнам, поза сумнівом, частіше.
10. Кримські татари набагато частіше відзначають диференційоване або упереджене ставлення місцевої влади до своїх національних та релігійних святинь. Подібні уявлення спричиняють, принаймні, чотири наслідки: по-перше, недовіру до влади, по-друге, невдоволення недостатньою репрезентацією власного етносу у владі, по-третє, невдоволення низьким рівнем поваги з боку інших до важливих етнодиференціюючих ознак власного етносу, по-четверте, незадоволеність статусом ідентичності свого етносу. Усе це в сукупності може виявитися причиною відкритого конфлікту між етнічною спільнотою і владою у випадку якоїсь спланованої або й спонтанної акції стосовно пам'яток культури: національних чи релігійних святинь. Приховане, до пори, невдоволення вихлюпується у відкритий конфлікт, і детонатором вибуху може стати будь-яка нагода, пов'язана з неповажливим ставленням до святинь.
11. Жорсткі формулювання деяких запитань спровокували прояв тих переживань і побоювань слов'янського населення, що не так чітко виразилися в інших відповідях. Особливо це стосується репрезентації своїх етносів у структурах влади. Можливо, словосполучення "влада, що відображає і захищає інтереси слов'янського населення" апелює до переживання спільності, ідентичності, почуттям, прямо пов'язаним з потребою безпеки.
Ймовірно, відчуття потенційної небезпеки, загрози існують у масовій свідомості (несвідомому?) слов'янського населення. Ці переживання також є потенційними конфліктогенними факторами, що загрожують вирватися назовні у випадку появи якоїсь нагоди, не обов'язково об'єктивно значимої.
12. Компромісне, примирливе ставлення до питання про переважні права певного етносу і доброзичливе ставлення до етнічно інших притаманне людям з типом етнічної самосвідомості, який ми визначаємо як інтегративний. Така самосвідомість властива, за даними опитування, здебільш представникам російського й українського етносів, але багато в чому реакція респондентів залежала від ступеня "м'якості" або "жорсткості" формулювання твердження, що свідчить про легкість маніпулювання масовою свідомістю, а то й масовими діями населення.
Розбіжність у відповідях з цього блоку тверджень усе-таки вища у кримських татар, що свідчить про більшу можливість маніпулювання ними з боку референтних осіб. Природно, що причина високого ступеня несприйняття кримськими татарами твердження про можливість забути, "якої ми національності і стати єдиним
Loading...

 
 

Цікаве