WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Конфліктогенний потенціал міжетнічних відносин - Реферат

Конфліктогенний потенціал міжетнічних відносин - Реферат

"Задоволеність/незадоволеність міжетнічними відносинами"
1. Обрані респондентами варіанти відповідей дозволяють зробити висновок, що основними причинами невдоволення населення і, відповідно, фундаментом конфліктогенного потенціалу в районах є:
· гостро пережита проблема безробіття,
· низький рівень життя та соціальної захищеності,
· недовіра місцевій владі.
При прямій постановці запитання виявляється, що незадоволеність міжетнічними відносинами в жодному з районів не є основною причиною (або навіть однією з основних причин) невдоволення чи соціальної напруженості.
Ці дані цілком співпадають з оцінками експертів та підсумками тематичного аналізу преси. Проте при чітко орієнтованому на етнічні детермінанти формулюваня запитань або, навпаки, при умілому формулюванні запитання у прихованій формі ця проблематика виявляється більш явно.
2. Аналіз результатів виявлення індикаторів, включених до блоку "задоволеність/незадоволеність міжетнічними відносинами" за сукупністювсіх запитань дає підстави вважати підтвердженою одну з гіпотез дослідження: при паритетній репрезентації в анкеті індикаторів, що відбивають етнічну і соціально-економічну проблематику, респонденти віддають пріоритет останній, що свідчить про прихований, неявний характер етнічної детермінанти в загальному тлі соціальної напруженості.
3. Підтверджується й інша гіпотеза дослідження: найзначимішими індикаторами напруженості в міжетнічних відносинах є:
· соціально-економічне становище етнічних груп;
· сприйняття і переживання соціально-економічного, політико-правового та культурно-мовного статусу власної етнічної групи у порівнянні зі сприйняттям статусу інших етнічних груп;
· незадоволеність ступенем репрезентації власної етнічної групи в різних гілках влади.
4. При порівнянні показників міжетнічної напруженості в двох обстежуваних районах необхідно відзначити, що в Білогірському районі напруженість у міжетнічних відносинах або проблеми, пов'язані з міжетнічними відносинами, відзначає більше респондентів, незалежно від етнічної приналежності. Суб'єктивне переживання міжетнічної напруженості населенням Червоногвардійського району спокійніше: чверть респондентів відзначає низький і дуже низький рівень напруженості, тоді як у Білогірському районі таких респондентів менше. Але головне: майже половина респондентів - жителів Білогірського району відзначили високу і дуже високу напруженість, тоді як тільки 15,9 % респондентів з Червоногвардійського району з ними солідарні.
Однак експерти з Червоногвардійського району, навпаки, трохи частіше і жорсткіше, ніж експерти з Білогірського району, відзначають ознаки міжетнічної напруженості. Дані тематичного аналізу преси також дають більше підстав припустити наявність таких проблем у Червоногвардійському районі. Така розбіжність може бути наслідком більшої відкритості цієї проблематики в Червоногвардійському районі і її латентному характері в Білогірському районі. Отже, анкетування населення експлікує неявне невдоволення жителів характером міжетнічних відносин і відтак є методом цілком релевантним меті дослідження.
5. Розходження у сприйнятті міжетнічної ситуації росіянами й українцями, з одного боку, і кримських татар, з іншого боку, яскравіше проявляються в Червоногвардійському районі, однак кримські татари гостріше сприймають міжетнічну ситуацію в обох районах.
В середньому по усій вибірці більше 80 % респондентів у досліджуваних районах узагалі заперечують недоброзичливе ставлення до себе на побутовому рівні через свою етнічну приналежність або відзначають, що це трапляється рідко, проте 13 - 16 % представників усіх досліджуваних етносів визнають недоброзичливе ставлення до себе. Причому в Червоногвардійському районі етнічна група росіян помітно випереджає щодо цього показника й українців, і кримських татар. 33,3 % росіян "часто" і ще 11,1 % "дуже часто" відчували недоброзичливе ставлення до себе на побутовому рівні.
6. Уявлення про динаміку міжетнічної напруженості у жителів районів приблизно однакова: половина респондентів не відзначає ніяких змін, зниження напруженості відзначає четверта частина жителів кожного району, а 15 - 17 % відчуває зростання напруги.
В цілому аналіз результатів дослідження дозволив підтвердити і конкретизувати висунуті гіпотези про найзначиміші групи індикаторів напруженості в міжетнічних відносинах.
Нині можна говорити про наявність певного конфліктного потенціалу, виявленого за допомогою виділених індикаторів, однак не можна стверджувати, що цей потенціал становить реальну загрозу мирові й стабільності в регіоні. Хоча б тому, що цей потенціал досі не призводив до порушення стабільності. Але для того, щоб відстежити зміни ситуації, необхідно визначити критерії зростання міжетнічної напруженості. І тільки при виявленні цих критеріїв у ході наступних вимірів і зіставленні з попередніми результатами можна припустити наростання загрози конфлікту.
Тому одним з підсумків роботи стали висновки щодо можливостей перманентного відстеження динаміки міжетнічної напруженості і параметрів виміру. Зокрема, визначено критерії зростання міжетнічної напруженості. Це:
· по-перше, зміна динаміки виявленості індикаторів міжетнічної напруженості (у відсотках) у порівнянні з попередніми дослідженнями, і, насамперед, у випадку вирівнювання показників у бік підвищення за результатами всіх методів дослідження;
· по-друге, різке зростання показників за якимось окремим індикатором;
· по-третє, серйозне зростання показників за результатами якогось окремого методу дослідження (виявляється приховане, неявне зростання напруженості);
· по-четверте, явна невідповідність фонових показників напруженості (за даними статистики) суб'єктивному переживанню відповідних проблем одним або кількома етносами (за результатами опитування населення і проведення фокус-груп).
Визначено також і необхідні параметри виміру:
· насамперед, це кількість і процентне співвідношення респондентів, відповіді яких можуть інтерпретуватися як такі, що відображають міжетнічну напруженість і, навпаки, що свідчать про її невиразність або відсутність. Цей параметр виражений, природно, в абсолютних числах і відсотках, але також може бути експлікований у графічній формі: графіки, гістограми тощо;
· результати статистики і контент-аналізу ЗМІ також можуть бути виражені в абсолютних числах і відсотках і подаватися в графічній формі; у рамках
Loading...

 
 

Цікаве