WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Контури системної соціальної психології - Реферат

Контури системної соціальної психології - Реферат

задоволення власної соціогенної потреби. Якщо така цінність-модель має високу суспільну значущість, то досягнення мети щодо її реалізації набуває для неї стратегічного значення з наступною самоактуалзацією і стає сенсом життя.
В) Згідно з системним підходом, основні детермінуючі і регулюючі параметри особистості ув'язу­ються в цільові відносно триваліпрограми або проявляються в комплексі ситуаційно, за до­помогою мотивів, і подальший процес реалізації потреб розглядається в часі, в динаміці. На відміну від організму людини, у якого етап розвитку змінюється етапом деградації (старіння), розвиток особистості, її сфери свідомості продовжується переважно протягом всього життя, хоча в певних умовах теж може відбуватися деградація психіки.
Г) Виходячи з логіки проведеного системного аналізу особистості як часткового випадку соціальних суб'єктів, зазначимо, що поняття суб'єкта є родовим стосовно особистості і тому через нього визначається. Це означає, що особистість, як і будь-який соціальний суб'єкт, характеризується певним комплексом детермінуючих і регулюючих діяльність параметрів - пот­­реб і соціальних настанов. Одночасно особистість розглядається як соціогенна підсистема біо-психо-соціогенної системи "людина", і це зумовлює її специфіку щодо інших соціальних суб'єктів. Тому в наступному розгорнутому визначенні особистості відображено ці її особливості: особис­тість - людина, як продукт соціального впливу і суб'єкт міжособистісних стосунків у морально-правовому полі соціальних інституцій, наділена сферою свідомості і самосвідомості та комплексом детермінуючих (біо-, психо- і соціогенних потреб) і регулюючих (соціальних - мораль­­­них і правових - настанов) параметрів й інших характеристик (рис характеру, професійної компетентності, умінь, гендерних характеристик тощо), здатної до суб'єктивного прогнозування та планування своєї діяльності щодо задоволення матеріальних і духовних потреб шляхом від­творення і створення цінностей соціального і техногенно-природного середовища в глобальному ­ентропійному процесі.
Соціалізація індивіда полягає у здатності його включитися з своїми матеріальними і духовними потребами в цілеспрямовану діяльність суб'єктів різних соціальних інституцій шляхом інтеріоризації системи соціальних (морально-правових) настанов.
Соціалізація людини продовжується все життя. Період первинної соціалізації дитини відбувається в колі родини. З віком життєвий шлях кожного індивіда розгалужується за соціальними - політичними, економічними, культурницькими, освітянськими, родинними та релігійними - інституціями, яким відповідають окремі програми життєдіяльності, успішність реалізації яких визначається комплексним показником статусу [12, с .92; 13, с. 218].

Наступною за складністю після суб'єкта-системи "особистість" в ієрархії соціальних суб'єктів є система "контактна (мала) група" як самостійне соціальне утворення (група здоров'я пенсіонерів) або як підрозділ складного утворення (лабораторія в науково-дослідному інституті). Отже, йтиметься про предмет соціальної психології контактної групи.
В утворенні "контактна група - соціальне середовище" спряження складових його підсистем "контактна група" і "соціальне середовище" здійснюється за допомогою соціальних параметрів. Контактна група, як і особистість, є ізоморфною системою в ієрархії соціальних систем-суб'єктів і як соціальний суб'єкт описується тими ж інваріантними детермінуючим і регулюючим параметрами.
У найзагальнішій класифікації контактні групи поділяються на формальні і неформальні. У першому випадку контактна група - це підрозділ певної структури або підсистема певної системи, яку ми розглядаємо у множині інших підрозділів як соціального середовища, наприклад, цех на підприємстві, осередок в партійній структурі, рада керівників організації. У другому випадку контактна група - це самостійне утворення, для якого соціальне оточення є ціннісним середовищем, наприклад, клуб аматорів за певним інтересом або група здоров'я.
Взагалі контактні групи класифікуються за соціальними інституціями: 1) в економічній сфері - це фірма малого бізнесу, бригада, екіпаж, команда, група страйкарів тощо; 2) в політичній сфері - партійний осередок, команда політичного лідера, група політичного протесту, фракція депутатів, загін добровольців тощо; 3) в культурницькій сфері - художня студія, група аматорів за інтересами, гурток художньої самодіяльності, клуб дозвілля, спортивна секція, група здоров'я, маргінальна група тощо; 4) в освітянській сфері - навчальний клас, студентська або аспірантська група, група слухачів навчальних курсів тощо; 5) в родинній сфері - сім'я, рідня; 6) в релігійній сфері - парафія.
Простежимо вказані в розділі ІІ етапи системного аналізу особливостей контактної групи.
А) Адаптуючи інваріантні параметри суб'єктів до контактної групи, доходимо висновку, що детер­мінуючим її діяльність параметром є потреба-мета, тобто призначення створення й існування такої групи, а регулюючим діяльність у соціальному середовищі - соціальні настанови, тобто норми, регламенти регулювання її відносин з іншими суб'єктами, незалежно від того, чи така група є підрозділом організації чи якоюсь стихійною групою.
Важливою ознакою контактної групи є те, що вона об'єднує однодумців з спільною потребою-метою групи. Ідентифікуючи себе за цією ознакою, індивід долучається до такої групи або прагне стати її членом, якщо вона є підрозділом певної організації. Група не виникає сама по собі спонтанно, саме спільна мета гуртує індивідів у групу.
Крім того, контактна група характеризується низкою специфічних серед інших суб'єктів параметрів, такими, як згуртованість, напруженість міжособистісних відносин, сумісність, психологічний мікроклімат, вплив лідера, керівника та інші, які слід враховувати в її діяльності щодо задоволення споживчих і творювальних потреб.
Б) Розглянемо контактну групу у статиці. Це означає, що треба визначити її структуру, особливості і місце в соціальному оточенні. Ці характеристики контактної групи істотно відрізняються в залежності від того, чи включена вона в певну соціальну структуру, а чи вона достатньо незалежна в своїй діяльності. Якщо група є підрозділом організації і створена з певною метою (потребою), то слід в "дереві цілей" організації визначити мету створення такої гру­пи, проаналізувати детермінуючі і регулюючі її діяльність параметри в рамках організації (макро­підхід). Одночасно треба проаналізувати внутрішню структуру контактної групи, якщо кожен з її членів виконує певну функцію, оскільки внутрішнє "дерево цілей" визначає офіційні стосунки між ними (мікропідхід).
Проаналізуємо властивості і особливості контактної групи з позицій: (а) макро- (описового) і (б) мікро- (пояснювального) підходів.
а) У системі "контактна група - ціннісне соціальне середовище" їх
Loading...

 
 

Цікаве