WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Компетентність як складова підготовки фахівців у гуманітарному вищому навчальному закладі - Реферат

Компетентність як складова підготовки фахівців у гуманітарному вищому навчальному закладі - Реферат

компетентність; К5 - моральна компетентність; К6 - правова (юридична) компетентність; К7 - соціальна компетентність; К8 - корпоративна компетентність.
У свою чергу, кваліметрична модель інтегральної компетентності фахівця гуманітарного профілю за експертною оцінкою студентів має такий вигляд:
Уст = 0,17 К1 + 0,13(К6+К7)+0,12(К5 +К8)+ 0,11(К2 + К3 ) + 0,10 К4 (3)
Слід зазначити, що в обох інтегральних кваліметричних моделях компетентності найвагомішою її складовою є професійна компетентність, яка за оцінкою науково-педагогічних працівників і студентів має вищу значущість (відповідно 0,22 та 0,17 відносної одиниці).Близькі за рівнем показники значущості моральної компетентності. Разом з цим, істотні розбіжності в експертній оцінці науково-педагогічних працівників і студентів мають місце за стратегічною, соціальною, управлінською та правовою компетентністю.
Здійснений нами аналіз даних про складові різних видів компетентності за результатами експертної оцінки науково-педагогічними працівниками і студентами гуманітарного вищого навчального закладу (див. таблицю) свідчить про певні спільні риси й розбіжності. Стосовно складових стратегічної компетентності науково-педагогічні працівники і студенти важливими вважають здатність фахівця бачити і вирішувати проблему, наявність системного мислення. Водночас останнє рангове місце посідає безпека взаємовідносин. Її переоцінка скоріше пов'язана з браком чіткого уявлення експертів стосовно ролі та функції цієї складової у безпосередній виробничо-професійній діяльності.
Важливим різновидом компетентності фахівців гуманітарного профілю є соціальна компетентність. Для її формування і розвитку необхідне, перш за все, опанування цінностей соціальної роботи, які є найважливішою складовою у діяльності не тільки практичного соціального працівника, менеджера, психолога, реабілітолога, а й викладача відповідних фахових дисциплін. В такому сенсі соціальними цінностями слід вважати етичні вимоги до представників певної професійної діяльності [5, с. 62].
Слід зазначити, що експерти обох груп серед складових соціальної компетентності назвали здатність мотивувати і переконувати як значущу складову, а також здатність до навчання і нововведень, тобто формування інноваційно-активної особистості. Разом з цим, такій складовій, як здатність до запобігання і вирішення конфліктів викладачі визначили третє рангове місце, тоді як студенти - перше. Особиста привабливість, на думку обох груп експертів, посідає останнє місце. Беручи до уваги, що це важлива соціально-психологічна детермінанта іміджу сучасного соціального працівника, можна говорити про певну недооцінку цієї характеристики в соціальній роботі.
При оцінці складових функціональної компетентності викладачі на перше місце ставили вміння щодо професійної діяльності, в той час як студенти - вміння приймати управлінські рішення. На думку обох груп експертів, оцінки збігаються за складовими: гнучкість у роботі (3 рангове місце) та стриманість у роботі (5 місце).
За першими двома ранговими місцями складових управлінської компетентності була повна схожість оцінок викладачів і студентів. Зокрема, на 1 місці були організаційні вміння, на 2 - відповідальність. На думку науково-педагогічних працівників авторитет викладача на 1 пункт був вищий, ніж за оцінкою студентів. У той же час поведінка керівника за експертною оцінкою викладачів посідала 5 рангове місце, а за оцінкою студентів - 3.
Більш висока міра оцінки за ступенем схожості була характерна для складових професійної компетентності. Слід зазначити, що рангові місця всіх складових професійної компетентності стосовно обох груп експертів на 100 % співпадали, тобто спостерігався повний збіг (тотожність) їх думок.
Обидві експертні групи вважали, що найвагомішим фактором є особиста відповідальність фахівців гуманітарного профілю. Викладачі на друге рангове місце поставили творчі (нестандартні) пропозиції, тоді як студенти цю складову визначили як менш важливу (четверте місце). В оцінці такої складової, як прояви ініціативи, спостерігалися істотніші розбіжності (відповідно 5 та 2 місце). В той же час близькими за значимістю були оцінки експертів за такою складовою, як активність у реалізації ініціативи.
Таблиця
Порівняльні дані про складові різних видів компетентності за результатами експертної оцінки науково-педагогічними працівниками і студентами гуманітарного вищого навчального закладу, бали ()
Повний збіг був за ранговим розподілом складових моральної компетентності. Причому, перше і друге місця посіли такі її складові, як розумні рішення та гуманні відносини. Водночас прояви духовності як основа для їх формування посіли третє рангове місце.
Для сучасного фахівця гуманітарного профілю на етапі формування правової держави найбільш вагомим, на думку експертів, є правосвідомість, правова обізнаність та правова культура. Незважаючи на те, що законослухняна поведінка була їх наслідком, саме цю складову експерти поставили за вагомістю на останні місця.
Результати здійснених досліджень стали основою для вироблення заходів для підвищення рівня інтегральної компетентності фахівців гуманітарного ВНЗ. Стосовно першочергових змін, які необхідно провести у вищій школі України, важливе місце належить підвищенню рівня професійної компетентності кадрів та оптимізації процесу їх оновлення. Для підвищення рівня компетентності професорсько-викладацького складу в сучасному ВНЗ слід реалізувати такі заходи:
· вважати пріоритетом та використовувати діяльнісний підхід до формування різних видів компетентності при підготовці фахівців гуманітарного профілю;
· розробити та запровадити систему психолого-педагогічної підготовки науково-педагогічних працівників вищої школи з врахуванням змін у повноваженнях і відповідальності з метою гармонізації і забезпечення відповідності кваліфікаційних, професійних та особистісних вимог моделі підготовки сучасного фахівця-професіонала;
· здійснити структурування навчально-методичних та науково-методичних матеріалів для навчально-виховної та науково-дослідної роботи, спрямованих на формування відповідних видів компетентності студентів;
· удосконалити форми суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчального процесу з врахуванням принципів, функцій та їх психологічних особливостей;
· запровадити постійний зворотний зв'язок за допомогою моніторингу навчання протягом всього періоду підготовки майбутніх фахівців гуманітарного профілю, що дозволить відстежувати зміни діяльності груп та поведінки кожного студента на заняттях, а також розглядати результати навчання, тобто зміни у знаннях, стосунках і поведінці учасників навчального
Loading...

 
 

Цікаве