WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комп’ютерні хакери в уявленнях та оцінках молоді - Реферат

Комп’ютерні хакери в уявленнях та оцінках молоді - Реферат

створюють речі (програми, системи), а не руйнують їх (як "крекери"). Хакер повинен отримувати справжню насолоду від вирішення проблем, тренування інтелекту. Він постійно прагне вирішувати нові, складні проблеми, а не перейматися монотонною діяльністю. Справжній хакер - антиавторитарист. Він любить свободу і заперечує будь-яку цензуру та секретність. Хакер повинен уміти працювати з різними програмами і створювати власні. Статус особи в хакерській субкультурі (так званій "Хакерландії"), згідно з Е. Реймондом, залежить передусім від її професійноїрепутації, рівня майстерності, кількості та якості написаних і поширених серед інших користувачів програм.
Хакерство, на думку Е. Реймонда, це "світогляд та майстерність", яким людина повинна навчитися сама. Він описує кілька шляхів, за допомогою котрих можна набути світоглядних рис хакера: читати наукову фантастику, вивчати дзен-буддизм та/або східні бойові мистецтва, розвивати у себе аналітичний музичний слух, здатність до розуміння різних словесних каламбурів (гри в слова), вчитись гарно писати рідною мовою. Е. Реймонд також вказує на речі, які не слід робити справжньому хакеру: не використовувати безглузді та пишномовні псевдніми; не втягуватись у сварки в Інтернеті; не називати себе "кіберпанком" (тобто комп'ютерним негативістом чи анархістом) та не витрачати часу на тих, хто до цього вдається; не відправляти електронні послання, переповнені граматичними та орфографічними помилками [8].
Фінський дослідник П. Хіманен у праці "Хакерська етика та дух інформаційної ери" визначає хакера як людину, що пройшла етап використання свого комп'ютера як засобу заробітку і використовує його для соціальних зв'язків (спілкування в Інтернеті) та для розваг (отримання насолоди від процесу своєї діяльності - програмування) [12]. Слід зазначити, що ці два мотиви хакерської діяльності (соціальний і пізнавальний) виокремлюються і в інших дослідженнях [3].
Один з ідеологів хакерського руху, відомий під псевдонімом "Mentor", у своєму маніфесті протиставляє хакерську субкультуру офіційній культурі сучасного світу: "Це наш світ, світ кодів та електронних імпульсів, наповнений красою модемних звуків. Ми безплатно користуємося послугами, які могли б коштувати копійки, якби ви не спекулювали на наших потребах і не були такими жадібними... ви називаєте нас злочинцями. Ми прагнемо знань... ви називаєте нас злочинцями. Ми існуємо без кольору шкіри, без національності та релігійних упереджень... ви називаєте нас злочинцями. Ви виробляєте атомні бомби, розпалюєте війни, вбиваєте, крадете і брешете нам, намагаючись переконати в своїй правоті... а ми все ж залишаємось злочинцями. Так, я - злочинець. Мій злочин - допитливість. Мій злочин - судження про людей за їх знаннями, думками та вчинками, а не за їхнім виглядом..." [11].
Досить складною для вивчення є проблема особистості "середньостатистичного" хакера. Це пояснюється віртуальністю хакерської спільноти. В низці видань можна знайти опис соціальних характеристик хакерів (переважно за результатами досліджень, проведених в США). Частіш за все це молоді люди, інтроверти за характером, не завжди охайні в побуті. Вони цікавляться науково-технічною літературою, науковою фантастикою, шахами. Переважно це чоловіки, але частка жінок серед хакерів дещо вища, ніж серед інших технічних професій. Соціальний та етнічний склад хакерів аналогічний іншим групам. У деяких джерелах наголошується, що значна частина хакерів - студенти. Більшість хакерів схильна до лівих політичних ідей. Проте багато з них взагалі відкидають звичний поділ на лівих і правих. Релігійність хакерів має досить широкий діапазон - від атеїстів до прихильників кількох релігійних течій (часто східних) [10].
Достовірнішою є характеристика тих хакерів, які вчинили злочини і потрапили до рук правоохоронних органів. Портрет "комп'ютерного злочинця" приблизно такий [2]: це чоловік віком від 15 до 35 років, слабо фізично розвинений. Має вищу освіту та коефіцієнт інтелекту вищий за середній. Не має злочинного минулого. Соціальний статус може коливатися від учня школи чи студента до працівника якоїсь установи. У психологічному плані - це інтроверт, егоїстичний, уважний, спостережливий.
В цілому аналіз наявних джерел дозволяє зробити висновок про певний (хоча й неглибокий) рівень наукового вивчення феномена хакерства. Водночас слід звернути увагу на недостатнє вивчення іншої проблеми, пов'язаної з попередньою - сприймання образу хакера та хакерської субкультури представниками інших вікових і соціальних груп, ставлення до неї. Основний акцент, на наш погляд, тут слід робити на дослідженні ставлення до хакерської субкультури студентської молоді. Пов'язано це з тим, що хакерство як субкультура виникло саме серед студентів; вони - активні користувачі комп'ютерних технологій; саме студенти є потенційними (а в багатьох випадках - і справжніми) хакерами.
Мета емпіричного дослідження -
вивчення уявлень сучасної студентської молоді про хакерів та ставлення до них. Слід зазначити, що наведені нижче результати є частиною даних, одержаних у ході ширшого комплексного соціально-психологічного дослідження, метою якого було вивчення ставлення студентської молоді до комп'ютерних технологій.
Об'єкт дослідження
Уявлення студентів про хакерів та атитюди до них.
Предмет дослідження
Особливості уявлень про хакерів та установок і їх зв'язок з демографічними, індивідуально- та соціально-психологічними особливостями (стать, специфіка вищого навчального закладу, рівень комп'ютерної грамотності, рівень агресивності).
Методика і організація дослідження
Емпіричне дослідження охоплювало студентів 3-го курсу Чернігівського державного технологічного університету (спеціальність - комп'ютерна інженерія) та Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка (спеціальності - історія та українознавство, історія та соціальна педагогіка, історія та релігієзнавство). Всього в дослідженні взяло участь 148 осіб (77 чоловічої та 71 жіночої статі).
Використовувались методи психодіагностичного тестування (проективна методика "Тест Руки" Вагнера на виявлення рівня агресивності) та анкетування (авторська анкета). Зокрема, учасників досліду просили дати (у вільній формі) відповідь на запитання "Хто такі хакери і які особливості, на вашу думку, притаманні цим людям?" Дослідження виконувалося анонімно.
Результати дослідження та їх аналіз
Loading...

 
 

Цікаве