WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Команда як колективний суб’єкт спільної діяльності - Реферат

Команда як колективний суб’єкт спільної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Команда як колективний суб'єкт спільної діяльності
У соціальній, організаційній, економічній, спортивній психології і психології праці помітно підвищився інтерес до вивчення різних груп, що виконують спільну діяльність. Актуальність проблеми пояснюється низкою обставин, зокрема:
· зміною форм організації праці на основі високої економічної зацікавленості й відповідальності всіх членів групи;
· відносною виробничо-економічною та організаційно-управлінською самостійністю трудових колективів, що сприяє розвиткові самоорганізації й удосконаленню форм самоврядування;
· у всіх сферах людської діяльності виникає все більше ситуацій і завдань, вирішення яких вимагає високої оперативності, професіоналізму, креативності мислення не одного фахівця, а кількох;
· все актуальнішим постає питання командної профпридатності, і не тільки у сфері спорту, але й, скажімо, екіпажа літака, команди корабля, колективів банку, управління, рятувальників тощо.
Команда створюється для вирішення конкретних завдань в організації. Такі завдання можна умовно поділити на два види: 1) вирішення назрілих проблем (подолання кризи, вироблення нового продукту тощо); 2) регулярний моніторинг організаційної ситуації й вироблення стратегічних рішень у випадку нестабільної ситуації.
Команда необхідна організації як новий потужний ресурс її розвитку саме в ті моменти, коли там явно виникають проблеми з відповідальністю за виконання й досягнення бажаних результатів. Команда передбачає орієнтацію керівника на групові методи роботи й делегування повноважень.
Інша справа у спорті, де команда, її склад, чисельність, форми взаємодії, контакти (умовні чи фізичні) тощо, регламентуються нормами (правилами змагань) [7].
У цьому зв'язку доречно відзначити, що нині в соціальній психології інтенсивно формується досить широке коло нових наукових напрямів дослідження групових явищ у різних сферах громадського життя. Їх особливістю є неодмінна практична спрямованість. До одного з них слід віднести й проблему команди (управлінської, спортивної, тренінгової, ділової тощо). В теоретичному плані ця проблема базується на понятті "груповий (колективний)" суб'єкт чи "група" як суб'єкт.
Початок активного використання поняття "колективний суб'єкт діяльності" (або синонімічного йому "суб'єкт спільної діяльності") у вітчизняній психології припадає на кінець 1970-х - початок 1990-х років. Це поняття психологи почали розробляти в межах концепції спільної діяльності. Вже на початку 1960-х років внутрішній розвиток соціальної психології й практичні потреби (наприклад, підготовка екіпажів для роботи в космосі, впровадження бригадних форм роботи в промисловості) викликали постановку проблеми групової діяльності. На той час переважали експериментальні дослідження. Теоретичне їх узагальнення збагатило психологію глибшою розробкою таких понять, як "група", "колектив", "міжособистісні відносини", "задоволеність трудовою діяльністю й колективом".
Спочатку спільна діяльність сприймалася як певне детермінуюче середовище та умова існування групи. Пізніше в уявленні про роль спільної діяльності було внесено принципові зміни: не тільки зміст спільної діяльності визначає групові процеси, але й соціально-психологічні властивості й стани групи істотно впливають на характеристики спільної діяльності й можуть у різній мірі її трансформувати. Отже, підкреслюючи не пасивну, а активну сутність групи (колективу) стосовно виконуваної нею спільної діяльності, психологи ввели в обіг поняття "колективного суб'єкта діяльності". Реалізуючи об'єктивно задані параметри діяльності, колективний суб'єкт переломлює, опосередковує їх через найхарактерніші його суб'єктивні властивості.
Не будь-яка група є суб'єктом спільної діяльності, не можна оголосити будь-яку спільноту людей суб'єктом. Тільки за умови певних характеристик її можна вважати справді групою.
Як основні характеристики колективного суб'єкта діяльності виокремлюють [9]:
· цілеспрямованість (прагнення до основної значимої мети);
· вмотивованість (діяльне ставлення до спільної праці);
· інтегрованість (взаємозв'язок і взаємозалежність членів колективу);
· структурованість (чіткість взаємного розподілу функцій і відповідальності);
· узгодженість (взаємна обумовленість дій взаємодіючих суб'єктів);
· організованість або керованість (підпорядкованість певному порядку діяльності);
· результативність (здатність досягати позитивного результату).
Крім перелічених змістових характеристик є ще одна, але вже скоріше формального характеру - просторово-тимчасові умови трудової діяльності.
Отже, поняття "колективний суб'єкт" і "колектив як суб'єкт" можуть трактуватися однаково, і тому перше стає лише гносеологічним смислом колективу. "Колективний суб'єкт" розуміється як альтернатива "індивідуальному суб'єктові" або "суб'єктові" взагалі. Фактично акцент робиться на тім, що "колективний суб'єкт" - це не одна і не окрема людина, а люди, зв'язані з іншими людьми й включені в певну їх спільноту [6].
Взагалі навряд чи можна в сучасних умовах виявити ізольовану діяльність індивіда. Це положення сформулював ще Б. Ломов: "Строго кажучи, будь-яка індивідуальна діяльність є складовою діяльності спільної" [8], а "індивідуальний суб'єкт" та "індивідуальна діяльність" є лише певними методичними умовностями, які допускаються в дослідженнях.
Ширше тлумачення "колективного суб'єкта" можна уявити через спільно діючу групу людей. Будь-яка сукупність людей, що проявляє себе через будь-які форми спілкування, поведінки, діяльності, взаємодії тощо, і є колективним суб'єктом. Тому групи можуть бути реальними чи потенційними суб'єктами. При цьому "груповий" і "колективний" суб'єкти найчастіше не диференціюються, а "колективність" сучасна соціальна психологія розуміє як "спільність", що принципово [5].
Loading...

 
 

Цікаве