WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Каузометія як засіб психокорекції. - Реферат

Каузометія як засіб психокорекції. - Реферат

якостей, які випливають з історії, традицій, соціально-економічних, географічних і природних умов, у яких формується кожна нація. Саме ця система визначає зміст і спрямованість культури певного народу, спосіб думок і моральних відносин.
Соціальна дезадаптація особистості породжує таке негативне явище, як фрустрація. Наслідки цього стану можуть бути як конструктивними, так і руйнівними. Конструктивними - коли відбувається зміна засобів досягнення цілей або зміна самої цілі, ідеалів, цінностей. На життєвому шляху людина майже неминуче потрапляє в кризові ситуації. Подолання їх може стати поворотним пунктом у житті: особистість може змінити своє кредо, переструктурувати ієрархію цінностей. Іноді ці зміни звільняють її від почуття тривоги (яке викликає агресивну поведінку), підвищує поріг толерантності до ситуації, що викликала фрустрацію.
Особистість завше прагне уникати ситуацій фрустрації. Конфлікти провокують її робити вибір: добиватися поставленої мети (наближення) чи "обійти" негативні сторони (уникнення). Якщо ситуація вибору не вирішується протягом тривалого часу, то вникає тривога, а це формує захисні механізми: реакціївідокремлення, проекції, заміщення.
Такі захисні реакції можуть бути адаптаційними, оскільки захищають особистість від болю, тривоги. Можуть вони бути й дезадаптаційними, оскільки викликають спотворене сприйняття дійсності. Відбувається викривлення реальних подій у житті за рахунок віднесення їх особистістю у власні координати значення. Виникає когнітивна обмеженість, звуженість сприйняття ситуації, концентрація уваги на обмеженому числі факторів, що найчастіше пов'язано з перенапругою, яка погіршує адаптаційні можливості вирішення проблеми або досягнення цілі.
Дезадаптація особистості з вадами здоров'я породжує схильність до уникнення проблемних життєвих ситуацій, коли вибір відбувається між двома небажаними рішеннями: вибір найменшої із двох бід. Якщо формується здатність переживати фрустрацію без деструктивних наслідків, то це вказує на виникнення толерантності до фрустрації. А це обумовлює неадекватну оцінку реальної події, надає їй іншого значення, знижує негативний відтінок. Як захисний механізм, толерантність виконує захисну функцію для психічного стану особистості, але й несе негативне значення для її соціальної активності.
Перед особистістю постає питання - захищатися чи бути жертвою? Звикання до негативного досвіду призводить до формування ролі "жертви". Це наслідок частого співпадання випадків невдач, які виникають у житті особистості. Дитина переживає це і відшукує причини не в недоліках своїх умінь та знань, а в певних вадах здоров'я. Вона не використовує одержаного досвіду для виправлення помилок, а повторює їх знову і знову, виправдовуючи себе: "Щоб я не намагалася зробити, все закінчується невдачею, бо я інвалід". Найпростіше пожаліти себе в таких ситуаціях і вислухати, як тебе жаліють інші. Це найбезпечніше, набагато легше, ніж узяти відповідальність за свої помилки на себе. Тим часом, роль "жертви" звільняє від відповідальності за своє життя. Якщо ти жертва, а світ такий жорстокий, то не потрібно відповідати перед собою за невдачі, не потрібно намагатися щось змінити в собі, в своїх уявленнях, докладати зусиль для виправлення помилок, подолання життєвих незгод. Виправдання завжди є: "Просто не виходить, так складаються обставини".
Застосовуючи механізм маніпуляції, особистість сподівається, що інші думатимуть за неї, таку "слабку та безпомічну". Головна ідея маніпуляторів: "Ти - сильний, здоровий, а я слабкий, хворий. Тобі все в житті вдається, а в мене не виходить. Тому ти повинен мені допомогти". Переклавши відповідальність за власні негаразди на іншого, можна не хвилюватися: якщо вирішення певних проблем виявиться помилковим, це вже буде на совісті іншої людини. Така тактика спрацьовує по відношенню до тих помічників, які самі невпевнені у своїх силах, яким тільки здається, що вони можуть вирішити проблему. Зрозуміло, що таким помічникам подобається, коли до них звертаються як до сильніших. Якщо очікування не виправдовуються, виникає конфлікт.
У передконфліктний період може з'являтися тривога, страх, бажання опиратися, невпевненість, почуття ворожості тощо. Внутрішній стан особистості, її переживання породжують неврівноваженість системи "особистість - оточуюче середовище", яка впливає на особистість, і, в свою чергу, викликає неузгодженість внутрішнього та зовнішнього стану, негативно впливає на сприйняття особистістю її оточення. У особистості може проявлятися підвищена роздратованість, негативна реакція на людей, слова, предмети, явища тощо. Неузгодженість у психологічній структурі особистості призводить до виникнення критичного стану, для якого достатньо незначної дії, щоб виник конфлікт. Тому важливо своєчасно нейтралізувати передконфліктний стан, ситуацію, коли протиріччя лише зароджуються.
Найважче - пробудити у такій особистості бажання сміливо зустрічати труднощі у своєму житті, переборювати їх, а також брати відповідальність за своє життя. Хоча це так нелегко для особистості з вадами здоров'я. Тільки взявши відповідальність за свої вчинки, свою долю на себе, особистіть може позбутися ролі "жертви" і стати "хазяїном" власного життя. Проведення корекційної роботи з дітьми з вадами здоров'я допоможе їм позбутися комплексу "жертви".
Розробка тренінгових вправ на вміння переборювати труднощі в спілкуванні між однолітками, які мають вади здоров'я, і тими, хто їх не має, допоможе будувати діалог з іншими - "такими, як я" і "не такими, як я". Проведення вправ у змішаній групі дітей (здорових і інвалідів) надає найбільший ефект "фоновості". Особистісні проблеми одних значно "зменшуються" у своєму значенні у порівнянні з проблемами інших. Ефект фоновості урівноважує гостроту переживань наслідків психологічних травм особистості, пов'язаних з певними вадами здоров'я і негативними життєвими ситуаціями, які вводять її в стан фрустрації.
Тренінги не вивільняють особистість від емоційних конфліктів і психологічних проблем, які виникають у повсякденному житті, а навчають відшукувати шляхи вирішення непростих проблем. Саме тренінгові методики надають можливість особистості вивільнити заблоковані потреби та переорієнтувати потреби, які провокують появу саморуйнівних тенденцій. Це - потреба бути покараним або потреба в почутті неповноцінності, які можуть переоцінитися завдяки усвідомленню причин,
Loading...

 
 

Цікаве