WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Каузометія як засіб психокорекції. - Реферат

Каузометія як засіб психокорекції. - Реферат


Реферат на тему:
Каузометія як засіб психокорекції.
Застосування каузометрії в психокорекційній роботі з молоддю з особливими потребами спрямоване на розвиток біографічної рефлексії. Сьогодення змінює соціальну роль інваліда, вимагаючи від нього вищої соціальної активності, більшої відповідальності за власний життєвий сценарій, а також участі у вирішенні проблем інших людей. Відтак актуальною справою стає вивчення життєвих стратегій особистості з особливими потребами, умов її становлення та розробка методів корекції в ситуаціях соціальної дезадаптації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з цієї проблематики дає можливість виділити кілька напрямків психокорекційної роботи серед молоді з особливими потребами. Одним із них є адаптивно-розвивальна модель механізму засвоєння нових соціальних ситуацій, яка орієнтує особистість на розвиток життєтворчості (І. Лукашевич). Наукова обгрунтованість цієї концепції підтвердилась у практичній роботі з учнями з вадами слуху (І. Колесник).
Проблеми соціально-дезадаптивної поведінки особистості з особливими потребами досліджуються шляхом вивчення соціально-психологічних факторів агресивної поведінки, виховання в сім'ях та інших інститутах соціалізації (система освіти - спеціалізовані школи, інтернати), впливу груп однолітків та молодіжних субкультур, "соціальних фрустраторів" (соціально-економічні чинники, які створюють перед особистістю бар'єри на шляху досягнення життєвих цілей), а також конкретних соціальних ситуацій у вигляді міжособистісних конфліктів і провокацій (Н. Алікіна, А. Бандура, Н. Гришина та інші). Конкретно-науковою базою досліджень з питань соціальної адаптації особистості з особливими потребами слугує концепція К. Абульханової-Славської про життєві стратегії, в основу яких покладено цілі життя та засоби їх досягнення, життєві стилі та каузометричний метод психодіагностики і психотерапії в психології життєвого шляху (О. Кроніка).
Невирішеними складовими загальної проблеми залишаються: труднощі інтеграції особистості з особливими потребами в суспільство, вивчення життєвих стратегій як умов соціальної адаптації, зокрема - механізму маніпулювання, який опосередковує дезадаптивні процеси.
Мета дослідження полягає в розкритті психологічних закономірностей становлення життєвих стратегій особистості з особливими потребами, життєвих стилів, які опосередковують шляхи інтеграції в суспільство, особливості соціальної адаптації.
Сучасні реалії вимагають від молоді з особливими потребами активності, принциповості, почуття власної гідності, впевненості у своїх силах. Коли ж налагодити соціальні контакти не вдається, то у цього контингенту молодих людей, а особливо у дітей, виникають почуття самотності, провини, розпочинаються дезадаптаційні процеси. Соціальна дезадаптація стає перепоною у процесі інтеграції особистості. Досвід же розвинених країн свідчить, що рання інтеграція такої дитини в суспільство забезпечує самоактуалізацію особистості, повноту, насиченість і плідність її життя.
Роль "інваліда" як соціального стереотипу нав'язує стандартну поведінку, типову для особистості з особливими потребами, а це супроводжується втратою свободи вибору життєвого шляху. При цьому формується життєва позиція: "Я не такий (не така), як здорові діти". Особистість залишається пасивною щодо проблеми конструювання власного життя. У неї складаються життєві стратегії, які спонукають уникати перепон або ж так маніпулювати ними, щоб вони перетворились на виправдання пасивної життєвої позиції.
Негативний психотравмуючий вплив соціального статусу "несхожого на інших" змінює систему цінностей особистості, обумовлює порушення процесів диференціації та інтеграції "Я - образів" у структурі самосвідомості, комунікативні зв'язки ускладнюються слабко розвиненою комунікативною позицією "Я - дорослий" ( за теорією трансактного аналізу Е. Берна), найбільш уживаною стає позиція "Я - дитина". Все це робить складною взаємодію з іншими, коли за нормальних умов стимул веде за собою очікувану реакцію спілкування. У таких випадках особистість може застосовувати механізм "маніпуляції" іншими. Він формується з дитинства, в оточенні родини, близьких, у дитячому садку, у школі або інтернаті. Поблажливе ставлення до дитини з вадами здоров'я з боку вчителів, близьких стає умовою формування маніпулятора. Особистість досягає своєї мети, викликаючи в інших почуття провини перед нею, відповідальності за вирішення її проблем.
Труднощі соціальної адаптації таких дітей опосередковуються умовами сімейного виховання, які можна умовно поділити на чотири типи: 1) сім'я, в якій один з батьків або обоє - інваліди; 2) сім'я, в якій здорові батьки, котрі не мали серед своїх рідних інвалідів; 3) сім'я, в якій здорові батькі виховувалися в сім'ях, що мали інваліда; 4) виховання дитини з вадами здоров'я без батьків.
Дитина, перекладаючи відповідальність за свої проблеми на інших, відчуває певну безпеку. Якщо це не вдається, то вона проявляє агресивність, впадає у відчай, депресію, в стан фрустрації. Прояв агресії призводить до руйнування особистості. За класифікацією Е. Фромма, існують дві категорії агресії: "доброякісна" (реакція на загрозу вітальним інтересам, потребам індивіда) і "злоякісна" (яка не виконує жодних біологічно адаптивних функцій, приносить лише шкоду та руйнування).
Спираючись на положення суб'єктного підходу до особистості, викладені в працях К. Абульханової-Славської, В. Нуркової, М. Боришевського, Т. Титаренко, В. Татенка, ми розглядаємо поняття "життєві стратегії" з трьох позицій - це побудова життєвих цілей, засіб досягнення життєвих планів особистості, самореалізація особистості в житті. Останні результати дослідження підтвердили припущення щодо формування культури світоглядної рефлексії, яка допомагає самостійно знайти позитивний сенс життя, що, у свою чергу, дає можливість не потрапити під вплив почуття безглуздості будь-якого вибору життєвого шляху, дефіциту осмислення свого життя, "екзистенційного вакууму" саме дітям з вадами здоров'я [1]. За інших умов особистість може мати проблеми у прийнятті відповідальності за реалізацію обраного для себе майбутнього та втілення цього вибору в стиль життя. Іноді умови розриву між уявленнями, які вже сформувалися, та дискредитація "нових" цінностей, які виникають у новому соціальному оточенні, спричиняють суїцидальні випадки. Однією з причин таких явищ стає когнітивний
Loading...

 
 

Цікаве