WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Категоріальний апарат досліджень перебігу життя людини - Реферат

Категоріальний апарат досліджень перебігу життя людини - Реферат

замкнутість, завершеність процесу, центр якого перебуває в ньому самому;
· життєвий шлях відрізняється від життєвого циклу багатомірністю, припускає безліч тенденцій та ліній розвитку в межах однієї біографії, причому ці лінії водночас і автономні, і взаємозалежні [3].
У свою чергу, поняття "індивідуальний розвиток" є однією із складових хронологічного віку. Хронологічний вік (абсолютний, календарний) виражається кількістю тимчасових одиниць (хвилин, днів тощо), які відокремлюють момент виникнення об'єкта від моменту його виміру. Це кількісне, абстрактне поняття, що позначає тривалість існуючого об'єкта, його локалізацію у часі. При описі хронологічного віку розмежовують такі системи відліку:
1. Індивідуальний розвиток - еталони його визначення багатомірні:
· біологічний вік визначається станом обміну речовин і функцій організму в порівнянні із статистично середнім рівнем розвитку, характерним для всієї популяції певного хронологічного віку;
· соціальний вік визначається шляхом співвідношення рівня соціального розвитку індивіда з тим, що статистично нормально для його однолітків;
· психічний вік визначається шляхом співвідношення рівня психічного розвитку індивіда з відповідним нормативно середньостатистичним симптомокомплексом;
· суб'єктивний вік (внутрішня система відліку) визначається як вікова самосвідомість, яказалежить від напруженості життя, заповненого подіями, і ступеня самореалізації особистості, який сприймається суб'єктивно.
2. Соціально-вікові процеси і соціально-вікова стратифікація суспільства (описується в термінах "вікова стратифікація", "віковий прошарок" тощо) - кожне суспільство поділяється на пласти (страти) відповідно до віку своїх членів, розвиток же спільноти може бути поданий як процес наступної зміни і спадкоємності цих пластів - поколінь (когорт). Вікова стратифікація - досить стійка система, що створюється, підтримується і змінюється соціально-віковими процесами. Будь-яка система вікової стратифікації поділяє людей на старших і молодших; а оскільки вік служить підставою для заняття або залишення певної соціальної ролі, поняття старшості набуває не тільки описового, але й ціннісного значення.
3. Віковий символізм - відображає сприйняття і символізацію представниками різних соціально-економічних та етнічних спільнот вікових процесів і властивостей (описується в таких поняттях, як "вікові обряди", "вікові стереотипи"). Віковий символізм, як підсистема культури, включає такі взаємозалежні компоненти:
· нормативні критерії віку та прийяту культурою вікову термінологію, періодизацію життя із вказівкою тривалості і завдань його основних етапів;
· вікові стереотипи - риси і властивості, які приписуються культурою особам певного віку;
· символізація вікових процесів - уявлення про те, як перебігають (повинні перебігати) зростання, розвиток і перехід індивіда від однієї вікової стадії до іншої;
· вікові обряди - ритуали, за допомогою яких культура структурує життєвий цикл і оформлює взаємовідносини вікових прошарків, класів та груп;
· вікову структуру - специфічний набір ознак і цінностей, за якими представники певного вікового прошарку усвідомлюють і стверджують себе в якості іншої від решти вікових спільнот [3].
Описана вище структура визначень в цілому присвячена одній категорії людського життя, а саме - вікові. Найзагальніше формальне визначення віку має ще одне значення, крім хронологічного - умовний вік (місце індивіда в певному процесі, на основі будь-яких якісно-кількісних ознак) [3]. До 20-х років ХХ сторіччя вік вважався особливістю психофізіологічного апарату. Лише згодом дослідження показали, що він визначається конкретними соціальними обставинами життя людини, тому крім віків життя існує історія віків життя [10].
Характер дитинства, молодості, зрілості, старості продовжує змінюватися і сьогодні. Зокрема, в сучасному світі дитинство стало тривалішим, більш напруженою стала програма розвитку особистості. З'явилося отроцтво - перехідний етап від дитинства до дорослості. Старість відсунулася в часі. Відбулися зміни і всередині вікової самосвідомості людей.
Однак у наукових дослідженнях категорія віку є базовою не в теоріях життєвого шляху, а при вивченні закономірностей психічного розвитку, яке здійснювалося в межах трьох напрямків:
1) розвиток розглядався з погляду біологічного дозрівання індивіда, відповідно усі вікові зміни є обов'язковими і невідворотними;
2) психічний розвиток є результатом соціального впливу, отже його (результат) можна спрогнозувати;
3) розвиток є взаємопроникненням факторів біологічного дозрівання і соціального впливу, в результаті чого відбувається якісний стрибок у вигляді виникнення психічного новотвору.
Зарубіжні теорії психічного розвитку орієнтовані, в основному, або на перший напрямок, або на другий. Вітчизняні ж теорії зосереджені переважно на виявленні психічних вікових новотворів.
Таким чином, багатомірність категорій, якими можна описати особливості перебігу людського життя, призводить до розділення науки психології на окремі галузі, між якими немає методологічної спорідненості: ранні етапи перебігу життя людини представлені в теоріях психічного розвитку, а зрілі - в теоріях життєвого шляху. Отож загальний перебіг людського життя в наукових дослідженнях виявляється розірваним.
Література:
1. Абульханова - Славская К. А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991.
2. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания. - М. - Воронеж, 1996.
3. Кон И. С. Ребенок и общество. - М., 1988.
4. Костюк Г. С. Принцип развития в психологии// Методологические и теоре-тические проблемы психологии/ Под ред. Е. В. Шороховой. - М.: Наука, 1969. - с. 118 - 152.
5. Основи практичної психології/ В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. - К.: Либідь, 1999.
6. Роменець В. А. Психологія творчості. Вид. 2-ге, доп. - К.: Либідь, 2001.
7. Рубинштейн С. Л. Человек и мир// Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1976. - с. 253 - 381.
8. Сохань Л. В. и др. Жизненный путь личности. - К.: Наукова думка, 1987.
9. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М.: Наука, 1987. - 240 с.
10. Толстых А. Возрасты жизни. - М., 1982.
11. http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве