WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Картина світу, конфлікти і смисл життя особистості - Реферат

Картина світу, конфлікти і смисл життя особистості - Реферат

нового смислу, принципово нового рішення чи віднайдення оргінальних ресурсів. Саме переломні переживання, викликані внутрішніми перепонами, є початком як розвитку, так і деградації особистості.
Сутички в ієрархії смислів особистості та наступна тимчасова гармонія в ній засвідчують поступальнийрозвій особистості. Протидія смислів з протилежними афективними знаками у їх ієрархії супроводжується гострими амбівалентними переживаннями. Зіткнення смислів є одночасно їх взаємодією. Особистість має проявити свою суб'єктну активність та знайти силу для переборення суперечності смислів у їх ієрархії. Воля є усвідомленою практичною стороною психіки, спрямованою на переведення ідеальних цілей в бажані результати породжуваних життєвих актів. Силою, що дозволяє піднятися над переломним переживанням і зняти суперечність на користь одного із супротивних смислів, може бути вольове зусилля, котре черпає додаткову спонуку для переборення його дефіциту від провідного, загальнішого смислу в ієрархії і спрямоване на зняття смислового протиріччя.
Смислові переломні переживання є частиною внутрішнього життя особистості і джерелом її розвитку; вони можуть слугувати як руйнуванню ієрархії смислів особистості, так і її збереженню. Переломні переживання попереджають про дійсні суперечності життя особистості та дають можливість заздалегідь, до дійсного зудару, їх вирішити. Переживання сигналізує про смислову важливість та вимагає внутрішньої роботи свідомості особистості з усвідомлення теперішньої ієрархії смислів та бажаної в майбутньому. Зіткнення смислів у їх ієрархії оберігає особистість від застою та окостеніння; воно вимагає внутрішньої роботи з усвідомлення перспективного телеологічного смислу та зобов'язує до змін в ієрархії смислів. А коли зміни йдуть у напрямку адаптивного та конструктивного стану ієрархії смислів, то це вже добре для особистістної самореалізації.
На поверхні зіткнення особистостей є ніби конфліктом їх картин світу, але глибше лежить несумісність їх ієрархій смислів. Коли особистості взаємодіють як картини світу, тоді вони демонструють егоцентричні позиції та стверджують лише фасадні частини своєї особистості, свою Я-концепцію. Взаємовигідне вирішення конфлікту вимагає рівноправного неформального діалогу сторін, в котрому б особистості взаємодіяли як ієрархії смислів. Рівноправне діалогічне розв'язання дуже загострених суперечностей може, через віднайдення подібностей та єдностей в ієрархії смислів, зближувати і картини світу суперників. Плідно розв'язаний конфлікт може зближувати картини світу та послаблювати напруженість у стосунках.
Розходження між смислами та можливостями і переживання його суб'єктивної нерозв'язності може породити гострий внутрішній конфлікт. Усвідомлення конфліктних обставин не вирішує проблеми, котра стоїть за зіткненням супротивностей. За конфліктом смислів стоїть зіткнення невідрефлектованих вартостей. Саме вартості виконують регулятивну роль та творять взірці породження життєвих актів. Коли ж на роль провідних смислів претендують несумісні сенси, тоді особистість переживає внутрішній конфлікт. Для переборення його в ієрархії смислів особистість має здійснити певні зміни у ній чи змінити найзагальніший провідний смисл, бо саме смислопородження робить зіткнення смислів творчим.
Стосунки особистостей за смисловими переживаннями є первиннішими та важливішими, ніж стосунки за обов'язками. При переживанні міжособистістного зіткнення конкретна особистість часто веде інтенсивний внутрішній діалог, супротивними сторонами котрого виступають окремі смисли як субособистості.
Ієрархії смислів та картини світу особистостей діляться на гомеостатичні і реактивні, з одного боку, та гетеростатичні і проактивні - з іншого. Творцями нового стають частіше другі, тоді як перші виконують переважно роль оберігачів уже наявного.
Картина світу особистості залежить від її ієрархії смислів. Коли цю ієрархію очолюють надособистістні смисли, тоді особистість пасіонарно творить просоціальні та світоцентричні життєві акти, мимоволі нарощуючи свої можливості. Конфлікти відіграють творчу роль тоді, коли за ними усвідомлюється проблема, що вимагає вирішення, яке приносить прогресивні зміни. Міра переживання контакту з надособистістними смислами відіграє надзвичайно велику роль у рішенні про породження життєвого акту. Ставлення особистості до будь-яких конфліктів та їх розв'язок залежить від того, на якому щаблі духовного розвитку вона перебуває.
Я-концепція особистості як складова її картини світу формується в ході онтогенезу людини. Це продукт взаємодії людини з авторитетними для неї особистостями і знаковими системами, котрі репрезентують культуру спільноти. Вона є поняттям, яке, попри всі свої можливі позитивні якості, може вносити певні обмеження для саморозвитку її носія. Я-концепція особистості не віддзеркалює справжньої природи людини - тому є підстави вважати її оманою. Усвідомлення своєї справжньої природи має зцілювальний вплив на життя особистості. Представники різних культур у всі епохи шукали засобів виходу за межі власної соціальної ідентичності. Здатність до довільної релаксації знімає тривогу навіть в екстремальних ситуаціях. Медитативна практика відкриває можливості виходу за межі соціальних умовностей та обмежень дискретно-дискурсивного розсудливого мислення. Духовні практики відкривають для особистості шлях до кращої саморегуляції та саморозвитку. Духовно розвинена особистість стає більш чуйною, емпатичною, злагідливою, захищеною від неврозів, девіацій та деліквентостей.
Люди західної культури лише зрідка переймаються внутрішньою роботою з саморефлексії для усвідомлення наявної ієрархії смислів, а ще рідше - духовними практиками. Їм навіяно конвенційно-парадигмальну картину світу й стереотипну базову особистість, обмеженість яких та власну запрограмованість мало хто усвідомлює. Базова особистість західної культури прагне до самореалізації шляхом життєвої боротьби за місце в суспільсті, тому ієрархію смислів конкретної особистості часто очолюють такі смисли, як харчі та одяг, хтивість і секс, самооцінка та авторитет, фінанси і маєтність, місце у суспільстві та владування, загальне визнання та схвалення, принципи та світогляд, в той час як співчуття та прощення часто розглядаються як завада в життєвій кар'єрі. Нерозвиненість внутрішнього світу робить людину запрограмованою ззовні ідеологією конкретної еталонної культури, через що самість як справжня засада конкретної людини прикрита маскою соціальних ідентичностей (расовою, гендерною, конфесійною, етнічною, становою, класовою, стратною, регіональною, професійною), котрі задають готовий та нетворчий стереотип породження життєвих актів.
Loading...

 
 

Цікаве