WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Кар’єрні домагання як суб’єктивний механізм професійної самореалізації - Реферат

Кар’єрні домагання як суб’єктивний механізм професійної самореалізації - Реферат

досягнень для різних соціальних категорій залежно від посади, спеціальності, кваліфікації індивіда. На нашу думку, подвійний стандарт досягнень залежить і від такої соціальної ознаки, як гендер.Цінною є думка В. Мерліна, що рівень домагань відображає той ступінь оцінки, якої потребує людина, аби відчувати задоволення. Це ще раз підкреслює залежність рівня домагань від норм та соціальних очікувань групи.
Подальші дослідження рівня домагань вийшли за межі лабораторних експериментів і проводилися в руслі вивчення мотивації досягнення, перш за все - в навчальній (Р. Вайсман, В. Гербачевський, Ю. Орлов, Т. Юферова, А. Ліпкіна, В. Бутовська, Г. Красневська) та в груповій діяльності (Р. Немов, Ю. Синягін).
Деякі результати цих розвідок виявилися плідними і для вивчення ролі домагань у професійній самореалізації молоді. Так, Ю. Орлов експериментально довів, що в мотивації навчальної діяльності студентів пізнавальна потреба є другорядною після потреби в досягненні, що дає підстави передбачати визначальну роль саме потреби в досягненні при побудові перспективи професійної діяльності. Результати досліджень Р. Немова і Ю. Синягіна дозволяють зробити припущення про зв'язок рівня домагань з психологічним благополуччям, оскільки вони доводять, що збільшення середньо-групових значень рівня домагань в розвиненому колективі підвищує ефективність його праці в цілому та сприяє створенню доброзичливої ділової атмосфери [7].
В 1990-ті роки вітчизняні психологи поширюють сферу цієї проблематики на професійне життя людини і розпочинають дослідження мотивів прагнення до соціального успіху (М. Кубишкіна), ролі мотивації досягнення в підвищенні професійної діяльності держслужбовців (О. Козієвська), психолого-педагогічних умов формування і розвитку мотивації професійного зростання керівника (П. Долгов).
Отже, зарубіжні та вітчизняні вчені доводять, що початковим моментом активності особистості на шляху досягнень і самореалізації є домагання, що обгрунтовує актуальність їх вивчення в контексті життєвого шляху та стратегій життєздійснення.
В грунтовних і, по-суті, єдиних у своєму роді психологічних дослідженнях цього спрямування К. Абульханової-Славської і Т. Титаренко життєві домагання розглядаються як "комплекс вимог, очікувань, бажань, надій особистості щодо свого життя, свого майбутнього. Це - очікування в майбутньому такої самореалізації, яка задовольняла б як плани особистості, так і потреби суспільства, забезпечувала б стійку самоповагу та визнання значущого оточення" [9]. Таке визначення, на нашу думку, цілком можна застосувати і до кар'єрних домагань особистості як різновиду життєвих домагань. Проаналізуємо основні положення цього напрямку в контексті професійної самореалізації особистості.
Як зазначає К. Абульханова-Славська, домагання - більш узагальнений механізм особистості, ніж її мотиви, і різниця між мотивацією та домаганнями полягає в тому, що коли змістом мотивації є те, на що спрямовані потреби (тобто їх предметна спрямованість), то домагання виражають ціннісну характеристику і самого суб'єкта, і його життя, відповідають його сенсові [1]. Так, кар'єрні домагання спонукають до виконання саме тієї діяльності та до досягнення саме тих її результатів, які є ціннісними для молодої людини і які відповідають саме її домаганням.
На думку В. Магуна і М. Енговатова, які проводили соціологічне дослідження життєвих домагань різних соціальних груп молоді в Самарській області (Росія), "домагання молоді - це внутрішні орієнтири, які задають довготривалу спрямованість її життєдіяльності, зумовлюють її життєвий вибір і з позиції яких молоді люди оцінюють самих себе та соціальні обставини, що впливають на них" [6]. І це є точкою перетину кар'єрних домагань і професійного образу "Я" - у своїх домаганнях особистість висуває вимоги не лише до очікуваного успіху, відповідальної роботи та високої посади, але й до самої себе - рівня, якості, способу своєї професійної активності під час виконання діяльності. Тому кар'єрні домагання виражають особистісну гармонійність або суперечливість перспективи професійної самореалізації.
Дослідження свідчать, що домагання особистості безпосередньо пов'язані з її самооцінкою. Підвищена самооцінка може передбачати підвищені кар'єрні домагання, тоді як низька самооцінка відображається в невисокому рівні домагань, що, у свою чергу, обмежуватиме простір майбутньої професійної активності.
Ще однією суттєвою рисою домагань, на яку вказує К. Абульханова-Славська, є те, що вони співвідносяться не тільки з очікуваним результатом, але й зі способом його досягнення. Спосіб досягнення певного професійного рівня вимагатиме від молодої людини, по-перше, планування майбутньої діяльності, а, по-друге, організацію тих професійних якостей, які вимагатимуться для досягнення передбачуваного рівня кар'єрних домагань. Ми визначаємо такий спосіб досягнення як стратегію реалізації кар'єрних домагань. У зв'язку з цим постає потреба окреслити параметри, за якими можна досліджувати та оцінювати ці стратегії.
Плідними для дослідження кар'єрних домагань і стратегії їх реалізації є запропоновані Є. Головахою параметри життєвої перспективи:
· тривалість характеризує хронологічний простір прогнозування особистістю свого майбутнього, тобто дає можливість з'ясувати, як бачить свій професійний шлях молода людина не тільки після закінчення ВНЗ, але й на кілька років уперед;
· реалістичність - це здатність людини висувати реальні кар'єрні домагання та спрямовувати свої зусилля на те, що може бути реально досягнуто в професійному зростанні;
· оптимістичність визначається співвідношенням емоційно позитивних і негативних прогнозів у стратегії реалізації кар'єрних домагань;
· диференційованість визначає ступінь відокремлення та усвідомлення близької і віддаленої професійної перспективи;
· узгодженість характеризує відповідність кар'єрних домагань теперішньому досвіду та стратегіям їх реалізації [4].
До цього комплексу параметрів необхідно, на нашу думку, додати ще один, на який вказує К. Абульханова-Славська:
· активність/пасивність в організації майбутньої професійної діяльності на шляху досягнення власних кар'єрних домагань [1]. Така риса стратегії реалізації кар'єрних домагань є результатом одного з двох її типів - перспективних, які реально окреслюють майбутні успіхи і можливі перешкоди, труднощі, котрі необхідно буде подолати на шляху до їх досягнення, та констатуючих, які проголошують тільки цілі людини без відповідного врахування реального середовища та своїх можливостей і майбутніх дій.
Кар'єрні домагання пов'язані не тільки з очікуваними суб'єктивними досягненнями, але й відіграють роль індикаторів значущості групи, оскільки їм завжди притаманна спрямованість як на оточуючих (показати іншим свою
Loading...

 
 

Цікаве