WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості - Реферат

Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості - Реферат

політичних утворень. Проте вплив ЗМК значно нівелюється тоді, коли аудиторія усвідомлює, в чиїх інтересах цей вплив здійснюється.
Отже, медіа - преса, радіо, телебачення - забезпечують процес комунікації між політичними елітами, експертами, коментаторами та аудиторією. Вони впливають на політичне життя суспільства не тільки тоді, коли свідомо стають на захист певних політичних інтересів, але й завдяки своєму доступові до масової аудиторії, спроможності бути каналом поширення інформації для інших політичних суб'єктів. ЗМК мають можливість замовчувати або відповідним чином інтерпретувати політично важливі події.
Завдяки пропагандистській роботі серед населення відбувається, по-перше, процес політичної соціалізації особистості, тобто залучення індивіда до політичного процесу шляхом отримання інформації. По-друге, забезпечується артикуляція інтересів - висуваються та оприлюднюються вимоги, ідеї, програми суб'єктів політики, внаслідок чого співставляються, узгоджуються інтереси, ідеї, платформи та програми різних політичних еліт.
З іншого боку, представникиінструменталізму, зокрема такої його варіації, як "пропагандистська модель", наголошують, що ЗМК перебувають на службі у влади, підпорядковуються інтересам домінуючих класів і впливають на громадян як "пропагандистська машина". В українському суспільстві також простежуються різні форми політичного та економічного впливу на мас-медіа з боку держави і правлячих політичних та бізнесових структур з метою забезпечення інформації потрібного змісту. Уряд та бізнеселіта справді мають привілейований доступ до інформації, зокрема новинного характеру, а рекламодавці, підтримуючи одні ЗМК за рахунок плати за рекламу та відмовляючи іншим, поводяться майже як надавачі ліцензій, якщо не цензори. Якщо раніше свободу преси обмежувала держава, то нині тенденції до монополізації серйозно обмежують свободу вибору інформації.
Будь-який глядач помічає комерціалізацію українських медіа. За змістом комерційна модель орієнтована на масову культуру. Наймасовішою сьогодні є та, що поширюється глобалізаційними механізмами. Досить часто терміни "глобальні медіа" та "глобальна масова культура" вживають як синоніми (розшифровуюючи їх: "американська популярна культура"). Простіше кажучи, саме оригінальну або скопійовану американську популярну культуру (з її легковажністю діалогу, насиллям, еротикою тощо) й виносить глобальна хвиля.
Український телеефір не становить винятку. Американізація, яка нещодавно здавалася європейським міфом, впевнено просувається високорейтинговими каналами телемовлення. Реакція на неї з боку аудиторії, як і в усьому неамериканському світі, неоднакова [4, с. 146].
Необхідно відзначити, що, апелюючи до таких чуттєвих, ірраціональних, емоційно-вольових елементів суспільної свідомості, як любов до батьківщини, національно-патріотичні настрої, ЗМК можуть мобілізувати підтримку значними прошарками населення тих або інших акцій правлячих кіл чи окремих зацікавлених груп. Така особливість їх функціонування яскраво проявляється під час виборчих кампаній. Політичні проблеми інтенсивно висуваються в порядок денний. Вони підбираються для зміцнення позицій певної еліти за рахунок створення псевдоподій та інформаційних нагод.
Проте могутність ЗМК не варто переоцінювати. Їхня аудиторія не складається з одних лише простаків. Здатність медіа формувати певні політичні установки, форми поведінки і спрямовувати на них увагу публіки стає істотно обмеженою, якщо аудиторія цікавиться суспільним життям, має тверді політичні переконання і доступ до альтернативних джерел інформації.
В періоди спокійного політичного життя, коли від населення не вимагають політичного вибору і масової політичної участі, інтерес публіки до суспільно-політичної інформації досить низький.
Мас-медіа не визначають політичного порядку денного самостійно. Вони лише одна із складових широкомасштабного процесу його формування, в якому беруть участь групи інтересів, партії та еліти, що взаємодіють між собою за умов складного, нестабільного соціального та економічного середовища. Відтак однією з головних причин відчуження людини від політики стає проблема об'єктивності інформації
Не можна не враховувати значних можливостей мас-медіа у сфері політичних маніпуляцій і впливу на масову свідомість через формування певної громадської думки про те чи інше явище. Можливість постачати широкій аудиторії інформацію про світ, який лежить за межами її прямого досвіду, допомагає громадськості структурувати своє сприйняття політичного світу. У політичній боротьбі медіа є одночасно джерелом знань, учасником, зброєю, мішенню та полем битви.
Водночас треба констатувати, що тотального інтересу, уваги та довіри до повідомлень мас-медіа сьогодні не існує. Проте не можна й заперечувати, що певний їх вплив зберігається. Навіть виступаючи від імені якоїсь еліти, мас-медіа, в першу чергу, є "вікном" у політичне життя суспільства, через яке аудиторія може відстежувати соціально-політичні події, робити власні висновки, зіставлення, закріплювати моделі політичної поведінки. Суспільство стало більш диференційованим у своїх смаках, споживанні безперервного потоку фрагментарної, мозаїчної інформації, почало по-різному реагувати на зовнішні інформаційні впливи, ретельно відбираючи та аналізуючи отримане, перш ніж підтримати запропоновану точку зору.
Література:
1. Бебик В. М. Базові засади політології.- К., 2000.
2. Деннис Е. Беседы о мас-медиа. - М., 1997.
3. Костенко Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа / Розділ IV. Масова комунікація // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №6.- С. 127 - 151.
4. Костенко Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 1 - 2 .- С. 138 - 149.
5. Моль А. Социодинамика культуры.- М., 1973.
6. Назаров М. М. Массовая комуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований.- М., 2002.
7. Общественное мнение и власть: механизмы взаимодействия / Академия Наук Украины, Институт социологии /. - К., 1993.
8. Оссовский В. Л. Массовая информация и общественное мнение молодёжи. - К., 1990.
9. Українське суспільство: 10 років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. В. М. Ворони та М. О. Шульги - К., 2001.
10. Українське суспільство - 2003. Соціологічний моніторинг / За ред. В. М. Ворони та М. О. Шульги - К., 2003.
11. Даниленко Н. Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - C.61-70
12. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве