WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості - Реферат

Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості - Реферат

обов'язки.
Свого часу мас-медіа не розглядалися як значимі агенти соціалізації. Це пов'язувалося з результатами ранніх досліджень, які свідчили, що повідомлення масової комунікації, особливо телебачення, сприяють лише певному зміцненню раніш сформованих орієнтацій, оскільки індивіди приділяють увагу тільки тим повідомленням, що підтримують їхню точку зору. Однак уявлення про незначну роль масової комунікації в політичному навчанні, здається, суперечать здоровому глуздові. Зацікавлений спостерігач побачить, наскільки впливовим стало телебачення в сучасному суспільстві. Особливо правомірно зробити такий висновок, якщо врахувати, скільки уваги люди приділяють повідомленням ЗМК.
В Україні, зокрема, впродовж останніхроків помітно збільшується частота щоденних контактів з телебаченням. Так, моніторинговим дослідженням Інституту соціології НАН України у 2003 році виявлено, що вільний від основної та домашньої роботи час громадяни проводять, переглядаючи телепередачі (80,7 %), читаючи пресу (61,1 %), слухаючи радіопересилання (42,9 %) [10, с. 610]. Четверо з кожних п'яти дивляться телебачення практично цілий тиждень (77,6 %), причому для більшості це стає способом регулярного відпочинку у вихідні (47,4 % дивляться телевізор понад 6 годин на день) [10, c. 443].
Сучасні технічні засоби вражають своєю оперативністю, максимально скорочуючи час між подією та повідомленням про неї. Прямі репортажі з місця подій по радіо і ТБ створюють унікальні можливості співучасті. Тому горизонти буденності неабияк розширилися завдяки відстеженню подій у всіх країнах світу А це сприяє інтернаціоналізації буденного життя, формуючи ідеологію "громадянського світу".
Водночас оперативність має й негативні сторони: "гонитва" за новинами, прагнення випередити події. Це загрожує формуванням в аудиторії неадекватних очікувань. Крім того, оперативна інформація не завжди аналітична і тому, зазвичай, поверхова.
Слід зазначити також, що сучасні мас-медіа характеризуються високим рівнем інформаційної насиченості. ЗМК не тільки суб'єкт, але й об'єкт політичного життя, оскільки вони є частиною сучасної дійсності з її протиріччями, конфліктами і в тій чи іншій мірі відтворюють їх. Тому потоки інформації складаються з багатьох суперечливих повідомлень, що призводить до мозаїчності картини дійсності. Проте, без сумніву, сукупність програм і повідомлень медіа справляють вплив на формування громадської думки, однак не штампують її. Тому плюралізм, або "демасифікація" інформаційного простору, дає можливість вибору інформації, необхідної індивідові, а також дозволяє зменшити залежність політичної поведінки від впливу ЗМК. З іншого боку, ефективність цього впливу підвищується за рахунок тривалого нав'язування однотипного політичного матеріалу. Адже, як зазначав Дж. Гербнер, "завзяті телеглядачі схильні описувати реальність - її соціальну структуру, взаємовідносини між статусами, професійними групами, представниками різної статі, рівень злочинності - так, як подає їх телебачення" [3, с. 132].
Мас-медіа притаманна неоднорідність, їх розмаїття задовольняє різні смаки та забезпечує можливість самовираження для різних соціальних груп. Отримуючи версію картини світу за допомогою аудіовізуальних засобів інформації, людина не втрачає потреби в коментарях. Тому преса залишається звичним каналом ознайомлення аудиторії з новинами та оцінками подій. Відтак відбувається налагодження двостороннього зв'язку між політичними елітами і громадянами: правлячі еліти та маси.
Останнім часом відбувається досить сильне "опромінення" читача та глядача недоброякісною інформацією з різних джерел та каналів. Вона досить швидко перетворюється на банальну, звичну, тобто таку, що обминає стадію функціонування, коли повідомлення може ставати максимальною смисловою та знаковою цінністю для суб'єкта [5, с. 105]. Передозування зайвою, незначущою інформацією може призвести до зворотного ефекту: надлишок повідомлень різного характеру публіка сприймає як "інформаційний галас" [7, с. 98].
Люди, звичайно, не однакові: одні відзначаються сталістю особистісних рис, інші, навпаки, мінливі та непередбачувані. І саме для останніх цінність інформації визначається здатністю мас-медіа нівелювати певну невизначеність поглядів і слугувати основою прийняття рішень, реалізації поставлених цілей, зазначає В. Оссовський [8, с. 15].
Проте не слід забувати, що особиста думка споживача перебуває під сильним впливом соціальної групи, до якої він належить або прагне належати. Е. Ноель-Нойман, яка запропонувала концепцію "спіралі замовчування", зазначає, що більшість людей прагне уникати ситуацій, коли тільки їм одним необхідно поділяти певні установки та уявлення. Тому люди, вивчаючи своє оточення, прагнуть виявити як домінуючі точки зору, так і менш популярні. Якщо індивід з'ясовує, що підтримувані ним установки непопулярні, то, скоріш за все, не оприлюднюватиме їх відкрито. Ситуація, коли одні орієнтуються на висловлення своєї думки, а інші - навпаки, призводить до утворення спіралеподібного процесу, в ході якого встановлюється домінування однієї точки зору.
Важливою складовою цього процесу є мас-медіа. Саме вони визначають домінуючу на сьогодні точку зору. Іншою "рушійною силою" цього процесу є оточення індивіда. Якщо людина не висловлює своєї думки, то це, мабуть, є стилем поведінки і її найближчого оточення. Це, в свою чергу, сприяє домінуванню ролі ЗМК та нашаруванню "спіралі замовчування" [6, с. 91 - 92]. Фрагментарність інформації, створюючи ілюзію різнобічності та оперативності, заважає громадянам формувати цілісну картину політичних явищ і подій. Це дає мас-медіа додаткову можливість маніпулювати масовою свідомістю, акцентуючи увагу на певних аспектах подій та ігноруючи інші.
Політична інформація, що надходить до аудиторії, може сприйматися як повністю, так і частково: проходити, так би мовити, "внутрішню цензуру" [1, с. 260]. А може і взагалі не сприйматися. В цьому випадку для успішного засвоєння інформації важливого значення набувають форма та особливості її подання. Наприклад, довіра до інформатора, його об'єктивність спонукають споживача зважати на його думку.
В умовах складної ситуації в нашому суспільстві ЗМК дають можливість залучати широкі кола громадян до обговорення ідей, радикальних пропозицій. Преса, радіо і телебачення вже давно організовують безпосередню участь своєї аудиторії в широких дискусіях. За їх допомогою глядачі отримують можливість спілкуватися з представниками державних органів, громадських організацій, політичними діячами. Це допомагає краще орієнтуватися в політичних відносинах, оцінювати діяльність нових
Loading...

 
 

Цікаве