WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості - Реферат

Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості - Реферат

демократичні перетворення посилюють потребу в політичному розвитку особистості, в її активному включенні до політичного процесу. З іншого - зберігається тенденція до відчуження людини від держави і політики. Ситуація ускладнюється тим, що соціальні інститути та структури влади, будучи каналами офіційної політичної соціалізації, часто продовжують "апелювати" до ранішсформованих патерналістських і конформістських уявлень, орієнтацій та переконань громадян. Домінуючі раніш ціннісно-політичні уявлення і установки, традиційні стереотипи політичної поведінки вступають у протиріччя із завданнями демократичного реформування суспільства.
Характеризуючи ситуацію, яка склалася в суспільстві стосовно політичної соціалізації, можна говорити навіть про певний процес десоціалізації, який обумовлює не стільки залучення людини до політики, як відштовхування від неї як від малоефективного засобу виживання. Люди в такій ситуації зазвичай не можуть адекватно оцінити те, що відбувається, не мають можливості покластися на якісь політичні цінності. Соціальні зміни сприяють ослабленню механізмів соціального контролю, що спричинило поступову втрату традиційними інститутами соціалізації їх провідної ролі. Така доля спіткала, зокрема, інститут сім'ї. Сім'я нині не справляє значного впливу на формування політичних знань дитини. Дитячі, юнацькі та молодіжні організації перебувають в економічній та ідеологічній кризі, відтак не мають можливості впливати на політичну свідомість підлітків. Політичні партії, будучи, як правило, частинами політичних холдингів, переймаються обслуговуванням інтересів своїх лідерів, а не роботою з громадянами. Рівень довіри населення до органів державної влади вкрай низький через їхню неспроможність подолати кризові явища в країні.
Найбільші можливості для формування політичних знань індивідів у перехідних суспільствах мають ЗМК, особливо телебачення, на якому утверджуються недержавні канали, що артикулюють альтернативні офіційним точки зору та популяризують їх серед глядачів. Нині дуже помітні неабиякі можливості потенціалу ЗМК для формування моделей соціальної реальності та важливого джерела нормативних зразків, які циркулюють у суспільстві. Завдяки цьому вони реальніше, аніж традиційні інститути соціалізації, дозволяють людині усвідомити своє місце в політичному просторі.
Вчені досить не однозначно оцінюють вплив мас-медіа на індивіда. З одного боку, на думку дослідників Франкфуртської школи (М. Хоркхаймер, Т. Адорно), маємо справу з універсальним і тотальним впливом повідомлень мас-медіа як небезпечним засобом, що дає змогу вводити цінності, ідеї та інформацію безпосередньо вглиб пасивної, подрібненої аудиторії. Невід'ємними рисами культурної продукції вважається стандартизація, масовість і стереотипність. Варто також звернутися до поглядів Є. Денніса [2], який вважав, що "ЗМК формують" нашу свідомість, "впливають" на наші думки та установки, "підштовхують" до певного типу поведінки.
Однак далеко не всі дослідники впевнені в такій могутності мас- медіа. Так, праці П. Лазарсфельда і Б. Берельсона присвячувалися ефектам та ефективності масової комунікації під час президентських кампаній. Віддаючи перевагу емпіричному аналізу явищ, представники цієї школи характеризували аудиторію ЗМК як "гетерогенне утворення у своїх пристрастях до комунікації. Вона не є якоюсь однорідною масою. Це соціально стратифіковане утворення з активною вибірковою здатністю сприймати інформацію: члени аудиторії репрезентують соціальні групи і статуси, до яких належать, особливим чином реагуючи на інформацію" [4, с. 140]. Американські вчені запропонували опис двоступеневого процесу комунікації (від ЗМК - до "лідерів думок", а від них - до різних груп і прошарків). З'ясовано, що мас-медіа можуть підсилювати установки аудиторії, стимулювати вже існуючі погляди. Отже, з розвитком ліберально-плюралістичної традиції ефекти ЗМК стали розглядатися як короткочасні, доступні для спостереження акти впливу на поведінку або погляди індивіда. Вважалося, що аудиторія переносить на медіа свої власні погляди і уявлення. Виник навіть новий напрям досліджень - вивчення "корисності та задоволеності", на тлі яких люди, що становлять аудиторію, здійснюють фільтрацію інформаційних повідомлень. Це своєрідна теорія "мінімального впливу" - вона відводить медіа дуже скромну роль.
Сьогодні між полярними точками зору існує велика кількість компромісних підходів, які не заперечують серйозного впливу мас-медіа на політичну поведінку і політичну свідомість населення, але й не оминають проблеми обмеженості їх впливу на політичні уподобання аудиторії.
Інформаційно-комунікативна система в цілому і, особливо, найновіші засоби телекомунікації набувають особливого значення в контексті розбудови громадянського суспільства. ЗМК - це складний, багатогранний соціальний інститут, який виконує чимало функцій, особливе місце серед яких відводиться соціалізуючій. Завдяки тривалому впливові та значенню як агента соціалізації, вони стають джерелом знань про світ та нашу роль у ньому. З інтенсивним розвитком телебачення, новітніх засобів комунікації, індивід з ранніх років життя соціалізується та імітує дорослих набагато швидше, ніж передбачалося. І справді, телебачення є вельми своєрідною формою подачі інформації у конкретно образному вигляді. 80 % інформації діти та підлітки одержують саме в такий спосіб. Телебачення - це вікно, завдяки якому діти дізнаються про світ дорослих, який тепер неможливо від них приховати.
Отже, вплив телебачення полягає в гомогенізації стадій розвитку, коли діти дуже швидко стають схожими на дорослих, прагнуть "приміряти" їх ролі у поведінці з однолітками. Варто додати, що сукупний вплив мас-медіа на дітей сягає пікової точки тоді, коли передачі проглядаються з розважальною метою і коли діти сприймають їх зміст, як реальний.
ЗМК виступають важливим джерелом національної та культурної соціалізації, а також інструментом виховання політичної культури. Відомо, що інститут мас-медіа повинен, перш за все, інформувати націю в цілому, а також забезпечувати населення розважальними програмами, які відрізняються високим естетичним та етичним смаком. Якщо абстрагуватися від нормативної і змістової специфіки мовлення, то загальною рисою діяльності загальнонаціональних каналів є їх орієнтація на підтримку того, що називають національною ідентичністю. Важливо, що за допомогою матеріалів ЗМК у внутрішній світ людини вводяться цінності нації як соціальної спільноти з її уявленнями про єдину територію, спільну історичну пам'ять, спільну культуру, єдині для всіх членів спільноти індивідуальні, політичні, соціальні права та
Loading...

 
 

Цікаве