WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Задоволеність шлюбом і рівень суб’єктивного контролю в подружній парі - Реферат

Задоволеність шлюбом і рівень суб’єктивного контролю в подружній парі - Реферат


Реферат на тему:
Задоволеність шлюбом і рівень суб'єктивного контролю в подружній парі
Без прийняття особою установки, що її проблеми локалізовані в ній самій, надати їй якісну допомогу з тривалим терапевтичним ефектом неможливо. Внутрішній локус контролю - умова та самодостатній ефективний засіб терапії [3] незалежно від того, клієнтом є окрема особа, подружжя чи родина.
Високий рівень суб'єктивного контролю над значимими подіями власного життя дозволяє людині відповідально і компетентно вирішувати життєві проблеми, у тому числі й у сфері сімейних відносин. Здорові подружні взаємини, крім забезпечення життєдіяльності сімейного організму, обумовлюють розвиток кожного з партнерів і подружжя в цілому, а також, природно, множину комплементарних зв'язків. Віднайдення компромісу між потребою прийняття кожним з членів подружжя самостійних рішень та їх реалізації кожним з них осібно, з урахуванням групових сімейних чи партнерських інтересів - непросте випробування для будь-якого шлюбу [1; 2; 3; 6].
Комплементарність - неодмінний атрибут здорового шлюбу. Проте вона не завжди диктується прагненням зрілої особистості компенсувати, доповнити шлюбного партнера для збагачення свого шлюбу. Однак дуже часто за комплементарною роллю приховується бажання уникнути свободи, яка передбачає відповідальність. Саме відповідальності багато хто побоюється. Принесення у жертву автономії та індивідуальності заради того, аби відчувати себе частинкою пари, - своєрідний заспокійливий засіб. А це аж ніяк не робить людину щасливішою в шлюбі.
Розглядаючи причини подружніх розладів у функціональному аспекті. Н. Аккерман [6] виокремлює сім критеріїв нездорової комплементарності в шлюбі:
· незрілий ("захисний") шлюб (потреба одного з партнерів взаємодіяти в ролі дитини з іншим партнером, що відіграє роль батька);
· конкурентний шлюб (грунтований на зачаєній заздрості, ревнощах і захопленні суперником);
· шлюб з елементами невротичної комплементарності (специфічні невротичні потреби одного партнера доповнюються іншим партнером, котрий виступає "цілителем" конфліктів і тривожності для першого, захищає його від емоційного зриву);
· шлюб комплементарного "відігруванння" (неусвідомлювана партнерами спільність патернів "відігруванння" суперечливих спонук);
· шлюб, заснований на взаємній емоційній віддаленості;
· шлюб "хазяїн - раб" (жоден з партнерів не є самодостатнім; домінування і всебічний контроль з боку одного доповнюється потребою іншого бути використаним і приниженим);
· регресивний шлюб (єднає таке подружжя негативне ставлення до життя, страх і упередженість, мотив абсолютної жертви).
Цьому розмаїттю патології подружніх відносин Н. Аккерман протиставляє лише одну форму здорового шлюбу, у якому підкреслює здатність його членів мати спільні реалістичні цілі та сумісні індивідуальні цінності, а також толерантність до розбіжностей і уміння використовувати їх для творчого розвитку відносин.
Ми поставили питання:
· показники рівня суб'єктивного контролю в подружжі близькі чи скоріш комплементарні?
· до якої міри інтернальність / екстернальність подружжя пов'язана з рівнем їх задоволеності власним шлюбом?
· як часто інтернальність одного з подружжя доповнюється екстернальністю іншого - при тім, що подружжя вважає свій шлюб благополучним (чи абсолютно благополучним)?
· чи перевершує чоловік дружину (чи дружина чоловіка) в цілому за ознакою "локус суб'єктивного контролю"?
Організація і методика дослідження
Респондентам було запропоновано: тест-опитувальник "Задоволеність шлюбом" В. Століна, Т. Романова і Г. Бутенка [1] та методику діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Є. Бажина, С. Голинкіної, А. Еткінда) [4].
За результатами відповідей на опитувальник респондентів було поділено на три вибірки: респонденти, що вважають свій шлюб "неблагополучним", "благополучним" і "абсолютно благополучним". В основі опитувальника - принцип згоди чоловіка й дружини в міжособистісних відносинах за різними параметрами [1]. Задоволеність шлюбом прирівнюється до установки респондентів на свій шлюб.
Методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера дозволяє оцінити рівень інтернальності / екстернальності респондента за сімома шкалами, серед яких найцікавішими для нас були шкали "загальна інтернальність", "інтернальність у сфері сімейних відносин" та "інтернальність у сфері міжособистісних відносин".
Вибірки зіставлялися за допомогою U-критерію Манна - Уітні [5], який показує зону перехресних значень між двома вибірками за досліджуваною ознакою, що дозволяє встановити вірогідність розходжень між вибірками.
У тестуванні взяли участь 59 подружніх пар, що перебувають у шлюбі від 1,5 до 46 років, з яких: 11 пар оцінювали свій шлюб як неблагополучний, 27 пар - як благополучний, а 15 пар - як абсолютно благополучний. У 6 випадках участь у тестуванні брав один з членів подружжя, оскільки інший відмовлявся від участі в дослідженні.
Оскільки високий рівень інтернальності припускає велику відповідальність і зрілість у відносинах, ми вважали, що досліджувані вибірки відрізнятимуться рівнем інтернальності / екстернальності, і рівень досліджуваної ознаки буде тим вищим, чим вищий показник задоволеності шлюбом.
Отримані нами результати дослідження наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Вибірки
Шкали УСК "Неблагополучний" - "благополучний" "Неблагополучний" - "абсолютно благополучний" "Благополучний" - "абсолютно благополучний"
Спільна інтернальність - + (р=0,01) + (р=0,01)
Інтернальність у сфері досягнень + (р=0,05) + (р=0,01) + (р=0,05)
Інтернальність у сфері невдач - + (р=0,05) -
Інтернальність у сімейних відносинах + (р=0,05) + (р=0,01) + (р=0,05)
Інтернальність у виробничих відносинах - + (р=0,05) + (р=0,01)
Інтернальність у міжособистісних відносинах - - -
Інтернальність у сфері здоров'я і хвороби - - -
Примітка. Знаком "+" позначено наявність статистично значимих розходжень між показниками зазначених вибірок за досліджуваною ознакою, знаком "-" відсутність розходжень. У дужках показано рівень статистичної значимості, за яким виявлено розходження.
Спрямованість розходжень у всіх випадках така, що вибірки, представлені респондентами з вищим рівнем задоволеності шлюбом, демонструють вищі показники за кожною з представлених шкал.
За підсумками дослідження ми дійшли висновку, що вибірка задоволених шлюбом незначно перевищила вибірку незадоволених за вираженістю різних аспектів інтернальності. Розходження було виявлено тільки за шкалами "інтернальність у сфері досягнень" та "інтернальність у сфері сімейних відносин" на нижчому рівні статистичної значимості р = 0,05.
Абсолютно задоволені шлюбом респонденти перевершували як задоволених, так і незадоволених за шкалою "загальна інтернальність" на вищому рівні статистичної значимості, а також за шкалами "інтернальність у сфері досягнень" та"інтернальність у сфері сімейних відносин" (на рівні статистичної значимості р = 0,05 і р = 0,01 відповідно) та "інтернальність у виробничих відносинах" (на рівнях статистичної значимості р = 0,01 і р = 0,05 відповідно).
За шкалою "інтернальність у сфері невдач" вибірка респондентів, що вважають свій шлюб абсолютно благополучним, перевершила респондентів, що вважають свій шлюб неблагополучним на нижчому рівні статистичної значимості.
За шкалами "інтернальність у сфері міжособистісних відносин" та "інтернальність у сфері здоров'я" статистично значимих розходжень між вибірками виявлено не було.
Згідно з нашим дослідженням, найтісніше з рівнем задоволеності шлюбом корелюють такі аспекти суб'єктивного локусу контролю, як "інтернальність у сфері досягнень" та "інтернальність у сімейних відносинах". Як видно, подружжя схильне реалістичніше оцінювати ситуацію саме в цих аспектах.
У сфері невдач (шкала "інтернальність у сфері невдач") велика частка респондентів (55 %) виявила схильність відшукувати причини проблем поза собою, тоді як джерела досягнень респонденти розташовували у сфері власного впливу. 19 % респондентів були стійкі в оцінці своїх можливостей як стосовно досягнень, так і стосовно невдач. 26 % респондентів виявили тенденцію звинувачувати в невдачах себе, а досягнення приписувати зовнішнім причинам.
Нормою за шкалами інтернальності прийнято значення 5,5. Показники за шкалами від 1 до 5 вказують на "екстернальність", від 6 до 10 - на "інтернальність" респондента. За шкалою "спільна інтернальність" пари
Loading...

 
 

Цікаве