WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Емпіричне дослідження соціально-психологічної компетентності студентів - Реферат

Емпіричне дослідження соціально-психологічної компетентності студентів - Реферат

курс
1.
2.
3.
4.
5. Здоров'я
Сім'я
Матеріальний достаток
Спілкування
Кар'єра 82
73
56
30
18 85
78
62
41
35
Останнім часом у засобах масової інформації, у працях деяких соціологів говориться про підвищення цінності матеріального фактора. Отримані нами дані це заперечують, хоча матеріальна забезпеченість посідає не останнє місце в ієрархії життєвих цінностей студентів. Потреба у спілкуванні, як одна з найважливіших соціальних потреб людини, з розвитком особистості розширюється і поглиблюється як за формою, так і за змістом. Її розвиток - складний діалектичний процес, а сама потреба - не однорідне явище, а система комунікативних потреб, співвідношення яких змінюється залежно від умов життя і виховання, а також особливостей діяльності людини. Ця потреба має дві різноспрямовані тенденції, суть яких полягає у прагненні одержати допомогу і допомогти іншим [4].
Результати дослідження рівня потреби у спілкуванні (ПС) подано в таблиці 3.
Таблиця 3
Показники рівня розвитку потреби у спілкуванні (ПС) (в %)
Рівень ПС
Курс Низький
Нижчий
середнього Середній
Вищий
середнього Високий
І 11,3 22,5 30,3 19,4 16,6
ІІІ 6,7 16,2 32,1 22,7 22,3
Аналіз рівня потреби у спілкуванні дозволив виявити деякі розбіжності в її показниках. Так, у студентів обох курсів переважає середній рівень ПС, але до ІІІ курсу зменшується показники низького рівня ПС з одночасним збільшенням показників її високого рівня.
На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що під час спільної діяльності, взаємодії і взаємовпливу у членів групи зростає потреба у спілкуванні. За цей час вони проходять етапи від первинного сприймання та впізнавання до зближення і спільної дії, що обумовлює прийняття міжособистісних ролей і визначення статусу у спілкуванні.
Людина як активна особистість формується і проявляється в практичній, пізнавальній і комунікативній діяльності. Дослідження О. Бодальова показали, що нагромадження і узагальнення досвіду спілкування особистості підвищують рівень соціальної перцепції та саморегуляції її поведінки, тобто рефлексивні властивості особистості формуються на базі комунікативних. У цілісній системі якостей особистості комунікативні властивості та уміння спілкуватися є найбільш значущими для її особистісного розвитку [2].
Комунікативні та організаторські здібності виявляються у вмінні швидко встановлювати ділові й дружні контакти, в прагненні їх розширити, проявити ініціативу. Важливе значення має уміння справити психологічний вплив на людей, скористатися засобами активної взаємодії у спільній діяльності.
Для визначення рівня розвитку комунікативних здібностей студентів було використано методику виявлення комунікативних і організаторських схильностей. Результати наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
Показники рівня розвитку комунікативних схильностей (КС) (в %)
Рівень КС
Курс Дуже
низький Низький Середній Високий Найвищий
І 11,2 12,5 40,3 28,2 7,8
ІІІ 4,7 5,8 37,8 36,2 15,5
Низькі показники комунікативних схильностей у першокурсників є наслідком малорозвинених навичок спілкування, що, у свою чергу, призводить до втрати таких рис, як відвертість, доброзичливість, комунікабельність, схильність до компромісів.
Як свідчать результати дослідження, на третьому році навчання зростає рівень комунікативних здібностей в процесі співробітництва і спілкування членів групи. На комунікацію впливає, в першу чергу, діяльність, що об'єднує групу, визначає зміст цієї діяльності, її процес і результати. Комунікативні якості і здібності є передумовою формування соціально-психологічної індивідуальності особистості. Розвиненість тієї чи іншої комунікативної характеристики, своєрідність її прояву й обумовлює соціально-психологічну різницю між особистостями, особливість спілкування та взаємодії в соціумі [6].
Отже, при порівнянні показників рівня комунікативних схильностей і потреби у спілкуванні нами встановлено, що при високому рівні комунікативних здібностей членів групи зростає їх потреба у спілкуванні. Ці дані можуть свідчити про залежність потреби у спілкуванні (як важливої соціальної потреби) від рівня розвитку комунікативних якостей особистості.
Висновки
1. Визначено роль і місце спілкування в мотивації отримання вищої освіти та в ієрархії життєвих цінностей студентської молоді.
2. Встановлено залежність потреби у спілкуванні від рівня розвитку комунікативних якостей особистості. При цьому, на комунікацію впливає діяльність, що об'єднує групу.
3. Студентська спільнота, як і будь-яка інша, виробляє певну негласну, але загальноприйняту систему правил спілкування. Тому якісь труднощі у спілкуванні можуть обумовлюватися незвичністю цієї системи для першокурсника. Отже, члени групи мають різні показники комунікативних характеристик залежно від часу спільної діяльності, співробітництва і спілкування. Ці фактори сприяють зростанню комунікативних здібностей, сприйманню та відображенню соціальних взаємин учасників спілкування.
4. Діагностика комунікативної компетентності має стати самодіагностикою і самоаналізом, а проблема її діагностування має вирішуватися не тільки інформуванням про результати тестування.
5. Забезпечення учасників взаємодії широким діапазоном комунікативних знань, формування в них комунікативних умінь і навичок, чутливості до змін в оточенні і, водночас, гнучкості поведінки (адаптаційної мобільності), напрацювання певних стереотипів поведінки є необхідною складовою розвитку СПК особистості.
6. Розвиток СПК як спеціальної здатності до налагодження конструктивного міжособистісного спілкування можна справедливо вважати нагальною потребою кожної людини. Увагу до такої здатності доцільно звертати з юнацького віку, коли починають здійснюватися життєві вибори молодої людини.
Література:
1. Батаршев А. В. Психодиагностика способности к общению, или Как определить организаторские и коммуникативные качества личности. - М.: Владос, 2001. - 170 с.
2. Бодалев А. А. Личность и общение. - М.: Педагогика, 1983. - 272 с.
3. Злобін О. Г. Життєві цінності та пріоритети молодої людини // Мистецтво життєтворчої особистості. - К., 1997. - Т. 3. - С. 147 - 165.
4. Корнєв М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія. - К.,1995. - 304 с.
5. Лєпіхова Л. А. Соціалізація та соціально-психологічна компетентність як рівні особистісної зрілості // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Науково-методичний збірник. - К.: Контекст, 2000. - С. 105 - 108.
6. Орбан-Лембрик Л. Е. Особистість у контексті соціально-психологічної парадигми // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С. Д., Шайгородського Ю. Ж. та ін. - К., Український центр політичного менеджменту, 2003. - С. 378 - 391.
7. Руденский Е. В. Социальная психология. - М.: Инфа - М, 1997. - 224 с.
8.
Loading...

 
 

Цікаве