WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Експериментальне дослідження явища „мотиваційного зараження” - Реферат

Експериментальне дослідження явища „мотиваційного зараження” - Реферат


Реферат на тему:
Експериментальне дослідження явища "мотиваційного зараження"
Чому внутрішня мотивація важлива для розвитку особистості?
Коли дитина виконує якесь завдання, чи запитуємо ми самі себе: "Які мотиви її діяльності?". Скоріш за все - ні. Наказали зробити - якщо робить, добре, не робить - обіцяємо винагороду або покарання. Людина з дитинства й до зрілих літ чує: "Вивчиш вірша, - отримаєш дві порції морозива", "Не виконаєш домашнього завдання - не підеш до друзів", "Закінчиш школу без трійок - купимо моторолер", "Не складеш сесію без "хвостів" - не поїдеш до моря", "Не захистиш дисертацію - не отримаєш підвищення".
Ми настільки звикли до примітивної поведінкової схеми "стимул - реакція", що навіть не можемо уявити іншого способу виховання, стимулювання праці, творчості, досягнень.
Аналіз причин низької успішності у навчанні засвідчив, що й серед учнів, що "не встигають", є дівчата й хлопці з високим рівнем інтелекту та непересічними здібностями [2]. Здібності - не константне утворення, вони розвиваються в діяльності і є її функцією. Якщо учень включений у діяльність - здібності розвиваються. Не надає достатньої уваги навчанню - здібності деградують. Очевидно, причина низького рівня успішності полягає не в тому, що юнак не має здібностей, а, передусім, у мотивації. Часто справа не в професійних знаннях, уміннях чи навичках учителя. Все ніби гаразд - вчитель знає свою справу, добре володіє методичними навичками, а учні думають лише про оцінку та про те, як би швидше закінчився урок.
У чому ж проблема? Адже не в побутовому уявленні, що один предмет - цікавий, інший - ні? Не може один предмет бути нецікавим усім учням. Очевидно, причина глибша. На нашу думку, брак внутрішньої мотивації учнів тісно пов'язаний з тим, що такої мотивації не має вчитель!
В результаті після закінчення школи до вузу потрапляє людина, не здатна до безкорисливих вчинків, роботи задля власного задоволення, котра не цікавиться нічим, крім винагороди за свої зусилля. При цьому, якщо запити зростають, а можливості їх задоволення зменшуються, то виникають внутрішні конфлікти, неврози та неврастенії, стреси, депресивні стани. Людина не лише втрачає можливість радіти життю, але й позбавляє цієї можливості інших. Далі вона переносить власні стратегії мотивації на своїх дітей, і ланцюг "стимул - реакція" перетворюється на замкнуте коло.
Теоретична основа дослідження
Ще в 1970-х роках американські вчені Е. Дісі та Р. Раян (Рочестерський університет) перевірили модель мотивації поведінки, закладеної в уявлення про локус мотивації (внутрішній і зовнішній) [10]. Внутрішня мотивація - це виконання певної роботи через інтерес до неї, відчуття її внутрішньої цінності. При виконанні діяльності, мотивованої внутрішньо, людина відчуває задоволення, спокій, швидкий плин часу, зникає все зайве - лишається лише робота, з'являється відчуття потоку (М. Чікзентміхалі) [5].
Пригляньтеся уважно до дитини, яка сама сіла за стіл, взяла олівець і почала малювати. Для неї зникає все навколо, залишається лише її малюнок. Саме тепер вона переживає відчуття потоку, саме тепер виконує справді внутрішньо мотивовану діяльність. А погляньмо, як дитина прибирає свою кімнату. Вона весь час звертає увагу на дрібниці, не може зосередитися, вередує - прибирання затягується. Це вас може довести до нервового зриву, дитину - до істерики. Отже, перед нами приклад зовнішньої мотивації: дитина виконує роботу за вимогою і не припиняє її лише через острах покарання або сподівання на винагороду.
Кожен із типів мотивації (як тактика виховання) має свої переваги й недоліки. З одного боку, зовнішньо мотивувати дитину простіше і швидше - пообіцяли винагородити чи покарати, і все виконано. Для внутрішнього мотивування необхідно мати неабиякий запас терпіння і винахідливості. Щоб дитина відчула, що прибирання - це не нудний обов'язок, а цікава робота, треба створити і ситуацію гри, і забезпечити дитині відчуття вибору та позитивний зворотний зв'язок. Щоб у студента з'явилася внутрішня мотивація навчання, необхідно, щоб він відчував себе самодетермінованим, компетентним, включеним у значимі стосунки з друзями та викладачами.
Дослідник В. Чирков на підставі узагальнення результатів значної кількості досліджень проводить порівняльний аналіз особливостей внутрішньої і зовнішньої мотивації [9]. Виявляється, що при внутрішній мотивації бажання працювати є стійким і тривалим, діти обирають для себе складні завдання, краще виконують творчі завдання, що вимагають нестандартного підходу. Діяльність внутрішньо мотивованих дітей характеризується високою креативністю і супроводжується емоціями радості та задоволення. Діти успішно засвоюють навчальну програму, краще розуміють теоретичний матеріал, у них поліпшуються мнемічні процеси, зростає рівень самоповаги. Тоді як при зовнішній мотивації поведінка є нестійкою, вона зникає разом із підкріпленням. Зовнішньо мотивовані діти обирають найпростіші завдання для швидшого отримання винагороди, знижується якість і швидкість виконання творчих завдань. Діти краще виконують стандартні завдання, при цьому знижується рівень креативності та спонтанності, з'являються негативні емоції.
Отже, важливим є дослідження детермінант розвитку внутрішньої мотивації в учнів. Одним із них може бути перехід внутрішньої і зовнішньої мотивації від вчителів (людей, з якими діти спілкуються більшість часу) до учнів. Моделлю цього процесу може слугувати соціально-психологічний феномен "емоційного зараження".
В контексті нашого дослідження, очевидно, можна говорити про феномен "мотиваційного зараження" як перехід внутрішньої/зовнішньої мотивації від одного суб'єкта діяльності до іншого. При цьому, як і в ситуації емоційного зараження, джерелом мотиваційного зараження може бути значима для колективу людина (в нашому випадку - вчитель).
Звісно, що повна аналогія тут неможлива, оскільки емоційне зараження функціонує на підсвідомому рівні, а коли говоримо про мотивацію, то маємо на увазі все ж таки рівень свідомості (значень, цінностей, смислів). Проблема полягає у різній модальності трансляторів емоцій і мотивації. Якщо говоримо про емоційне зараження, то транслятором емоцій частіше стають психофізіологічні процеси. У випадку мотиваційного зараження місце трансляторів, очевидно, посідають мотиваційні стратегії - орієнтація суб'єкта на зовнішні стимули чи базові психологічні потреби (у власній мотивації і для мотивування інших).
Структура дослідження
Для дослідження явища "мотиваційного зараження" необхідно, перш за все, виявити значимість учителів школи для студентів. Після цього - перевірити зв'язки між окремими компонентами мотивації вчителів і учнів. На завершення роботи необхідно з'ясувати, чи справді мотиваційні стратегії є трансляторами внутрішньої/зовнішньої мотивації. Загальну структуру дослідження наведено в таблиці 1.
Дослідження №1: Значимість для студентів учителів школи
Дослідження проводилося за допомогоюпроцедури, запропонованої О. Музикою, яка полягає в інтеграції елементів каузометрії та методу особистісних конструктів [1; 6; 7]. Студенти - учасники дослідження були розподілені за рівнем прояву активності на три групи: творчі, високоактивні та неактивні (всього 58 осіб).
Першим етапом дослідження було формування списку значимих осіб, яке здійснювалося за допомогою каузометрії. Досліджуваним пропонувалося згадати 15 подій свого життя, пов'язаних з навчальною діяльністю. Після датування і нумерації подій встановлювалися взаємозв'язки між ними, підраховувалися показники взаємозв'язку та встановлювалися найзначиміші події. Після цього необхідно було для кожної події назвати людей, котрі безпосередньо чи опосередковано брали в ній участь.
Отже, до списку значимих осіб потрапляли люди, які справді були максимально включені в життєвий шлях особистості і впливали на формування її ціннісної сфери.
Таблиця 1
Загальна структура дослідження
№ Дослідження Вікові параметри вибірки Завдання дослідження
1 Дослідження значимості для студентів учителів школи. Студенти
(17 - 20 років). З'ясувати, наскільки значимим і тривалим є вплив шкільних учителів.
Loading...

 
 

Цікаве