WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Економіко-психологічна адаптація і стиль життя - Реферат

Економіко-психологічна адаптація і стиль життя - Реферат

серед людей середнього віку зустрічається категорія, яку можна визнати "вимушено дезадаптованими". Це люди, що почасти сприймають нові вимоги, але не наділені якостями ринкової орієнтації, менш енергетично обдаровані, не досить гнучкі та мобільні.
Вплив на людину об'єктивних факторів, пов'язаних з трансформацією суспільства, та суб'єктивне сприйняття й оцінка цих факторів можуть мати різноспрямовану дію. Так, можливі ситуації, коли зміни об'єктивно мають позитивний характер, а ставлення до них складається негативне. І, навпаки, негативні зміни на суб'єктивному рівні можуть сприйматися спокійно. Наприклад, люди по-різному оцінюють суму своїх доходів.
Вимушена і неглибока адаптація може перейти в стан дезадаптованості.
Прояви дезадаптації:
· психосоматический рівень: невротичні симптоми, психогенні захворювання;
· особистісний рівень: заздрість, надегоїзм, агресивність або песимізм, апатія, розпач;
· міжособистісне спілкування: конфліктність, безвідповідальність, надіндивідуалізм;
· рівень моралі: аморальність, націоналізм, утрата гідності;
· соціальний рівень: бідність.
Результати економічної і соціальної адаптації можуть призводити до істотних змін у способі й стилі життя. Для виміру й опису стилю життя Ю. Швалб пропонує використовувати такі вектори [7]:
· вектор можливостей;
· вектор захищеності;
· вектор відповідальності;
· вектор вимушеності.
Об'єктивна або суб'єктивна неможливість самореалізації та досягнення значимих цілей, почуття соціальної й економічної незахищеності або втрата відповідальності і контролю над ситуацією переводять стиль життя в площину "вимушеності", що є показником негативної адаптації до несприятливих рівнів життя [7].
Проблема бідності дуже тісно примикає до проблеми соціальної адаптації і проблеми якості та способу життя.
Бідність визначається як нездатність підтримувати мінімальний рівень життя [3]. За методикою Європейського Союзу, бідними вважаються особистості, родини та групи, що мають у своєму розпорядженні настільки незначні (матеріальні, культурні, соціальні) засоби, що виявляються виключеними з того способу життя, який відповідає мінімальним вимогам країни, в якій вони проживають [2]. Починаючи з 2000 року, всупереч усім очікуванням, пов'язаним з позитивними змінами в економіці, тенденції рівня життя в Україні практично не змінилися. Навпаки, відзначає О. Горенко, бідність продовжує зростати приблизно на 1 - 1,5 % на рік. За експертними оцінками, нині до категорії бідних належать 27,8 % українців, а ще 14,2 % - до жебраків. Відзначається високий відсоток бідних і серед працюючого населення: близько 78 % бідних належать до родин, у яких хтось з дорослих працює [2].
Існують різні теоретичні підходи до бідності. При аналізі ставлення до бідності виокремлюють три групи її причин [3]:
· структурні, де відповідальність покладається на екстремістське суспільство та економічні сили;
· індивідуалістичні, де відповідальність за бідність покладається на поведінку та риси особистості бідних;
· фаталістичні, де причиною бідності розглядаються невдача, зла доля тощо.
Одну з психологічних причин бідності в постсоціалістичних країнах деякі автори вбачають у нерозвиненому фінансовому самоконтролі. Німецька дослідниця стилю життя У. Бехер вказує на необхідність при дослідженні соціальної структури суспільства звертати увагу на взаємозв'язок категорій "стиль життя" і "поведінка споживача". О. Дейнека відзначає, що люди, котрі демонструють бідність, яка об'єктивно чи суб'єктивно переживається, мають стійкі характеристики.
Особистісні характеристики бідних:
1) Тимчасова константа. Виражена орієнтація на поточні цілі. Особистість не здатна відкласти менш цінну мету задля досягнення віддаленішої, але важливішої. Нерозвинена інвестиційна поведінка.
2) Просторова константа. Частіше існує зовнішній локус-контроль. Людина вважає, що події її життя скеровуються випадком, удачею, іншими особистостями, а не обумовлюються її власною поведінкою.
3) Енергетична константа. Слабко виражене прагнення до успіху. Переважає мотив уникнення невдачі.
4) Інформаційна константа. Низька самооцінка, нерозвинене почуття власної гідності і впевненості в собі, низький рівень домагань.
Отже, використовуючи дослідження авторів, що вивчали стиль життя, можна зробити висновок, що не тільки наслідки економічної адаптації змушують змінювати стиль життя, але й свідомо обраний стиль обумовлює економічну дезадаптацію, десоціалізацію, бідність.
О. Дейнека відзначає, що установка людини з "ринковою" психологією - готовність відповідати за конкретний результат своєї роботи - формується в людини з високими домаганнями. Подібний образ "бізнесмена" вимальовується в теорії стилів життя Ю. Швалба і визначається перетинанням і взаємодією цінностей: можливостей, волі і відповідальності при низькому рівні об'єктивної і суб'єктивної захищеності.
Водночас нездатність або небажання приймати рішення, відхід від відповідальності, екстернальний тип локусу-контролю, перекладання відповідальності на інших, острах самостійного рішення, відчуття фатальності того, щовідбувається, відчуття себе пасивним об'єктом економічних відносин, перехід життя в площину вимушеності породжує певне ставлення до життя. І. Андреєва також вважає, що бідність не тільки породжує певну субкультуру, але й певний стиль життя [1].
За результатами американських досліджень, життя в постійній бідності породжує певну культуру, що полегшує адаптацію. Типовий представник субкультури бідних - людина з психологією "бомжа". У нього немає потреби ні в речах, ні в красі, ні в облаштованості. Він ледачий, у нього немає бажання працювати. Коли такій особі випадає свобода вибору, то вона нею не користується, віддає перевагу неробству. Якщо така людина й працює, то тільки заради заробітку, часто одноденного. Задля збереження свого становища й психології такі люди готові навіть знищити цивілізований світ [1].
Застосовуючи соціокультурний підхід до розгляду питання про багатство, бідність і стиль життя, І. Андреєва відзначає, що в російському фольклорі яскраво представлено антиринкові архетипічні елементи відносин на ринку праці, обумовлені несприйняттям приватної власності, успішних і матеріально забезпечених людей. Наведені нижче частівки та прислів'я ілюструють типове ставлення росіян до праці, бідності й багатства.
Прислів'я:
· бедность - святое дело.
· Богат - да крив, беден - да прям.
· Нищета прочней богатства.
· Пускай работает железная пила, не для работы меня мама родила.
· Работа дураков любит.
Частівки:
Все богаты - по богатым,
бедняки - по беднякам.
Вы не думайте, богаты,
Уважать не будем вам.
Хорошо тому живется,
Кто записан в бедноту:
Хлеб на печку подается,
Как ленивому коту.
Отже, проаналізувавши взаємозв'язки способу і стилю життя з економіко-психологічною адаптацією населення, можна зробити висновки:
1. Економіко-психологічна адаптація - істотна частина адаптації до ринку людини як суб'єкта господарювання.
2. Показником ефективної адаптації слугує показник "якість життя", що, будучи інтегральним, включає суб'єктивну оцінку благополуччя. Наслідком взаємодії всіх компонентів благополуччя є економіко-фінансова свобода вибору, незалежність від обставин і контроль над ситуацією.
3. Індивідуально-психологічні характеристики особистості і свідомо обраний стиль життя, грунтований на пасивності, відмова від відповідальності детермінують і визначають стан дезадаптації.
4. Економічна соціалізація до нових ринкових умов пов'язана з формуванням певного стилю життя, свободи прийняття рішень, відповідальності і контролю.
Література:
1. Андреева И. В. Экономическая психология. Социокультурный подход. - Питер, 2000. - 511 с.
2. Горенко О. Боротьба з бідністю як орієнтир проєвропейської політики // Політичний менеджмент. - №2. - 2003. - С. 107 - 121.
3. Дейнека О. С. Экономическая психология. - Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000. - 158 с.
4. Ложкін Г. , Спасенников В., Комаровська В. Особливості та структура економічної свідомості суб'єктів соціального простору // Соціальна психологія. - №1 (3). - 2004. - С. 8 - 16.
5. Москаленко В. Сучасні напрямки досліджень в економічній психології // Соціальна психологія. - №2 (4). - 2004. - С. 3 - 18.
6. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. - Питер, 2001. - 360 с.
7. Швалб Ю. Психологічні критерії визначення стилю життя // Соціальна психологія. - №2. - 2003. - С. 14 - 20.
8. Петровська Т. Економіко-психологічна адаптація і стиль життя // Соціальна психологія. - 2004. - № 6 (8). - C.86-93
9. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве