WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Економіко-психологічна адаптація і стиль життя - Реферат

Економіко-психологічна адаптація і стиль життя - Реферат


Реферат на тему:
Економіко-психологічна адаптація і стиль життя
Економічні реформи, впровадження ринкової системи відносин, динаміка економічної сфери висувають перед економічною психологією завдання вивчити низку питань, пов'язаних з формуванням економічної свідомості [4], економічною соціалізацією [5], ставленням до приватної власності, економічною безпекою.
Серед актуальних соціальних проблем є чимало таких, що обумовлюються стратифікацією суспільства, сприйняттям економічної політики держави суб'єктами економіки, соціально-економічною адаптацією до нових, ринкових умов. Вони актуальні не тільки як соціальні та політичні [2], але й з точки зору психологічної адаптації. О. Дейнека відзначає, що різка стратифікація і втрати внаслідок змін в економічній політиці неминуче призводять до жертв. Однак ці об'єктивні причини не применшують і суб'єктивних причин дезадаптації.
Зміни, що відбуваються, не можуть бути нейтральними: вони завжди мають позитивний або негативний зміст - з огляду на потенціал розвитку особистості в суспільстві і сприйняття нею самої себе. Соціально-економічна адаптація має нині чимало особливостей. На думку Ю. Швалба, в умовах соціальної стабільності (планова економіка) зміни обумовлюються активністю самих людей. Особливості ж теперішньої системи полягають у тому, що трансформаційні зміни перевищують індивідуальні можливості управління та контролю [7].
Економіко-психологічна адаптація - істотна частина адаптації людини як суб'єкта господарювання до ринку (виробника, споживача, об'єкта економічної політики). Вона розглядається як частина соціальної адаптації, що являє собою адаптацію суб'єкта господарювання до економічних умов, що динамічно змінюються, і проявляється в бідності чи матеріальному благополуччі, тобто в економічному статусі і якості життя людини, в її очікуваннях і ставленні до економічних реформ, ринку, грошей [1]. Ефективність адаптації визначають за інтегральним показником "якість життя" [3]. Це поняття в західній психології часто ототожнюється з поняттям щастя.
Суб'єктивне відчуття благополуччя А. Фернхем визначає як функцію, що залежить від рівня радості або страху, яких зазнає людина. Ще одним компонентом суб'єктивного відчуття благополуччя є задоволеність життям, що визначається як когнітивний процес оцінювання - оцінка власного життя в цілому.
Рифф і Кейез (Ryff and Keyes, 1995) запропонували модель, у якій параметрами благополуччя вважаються: автономність, уміння взаємодіяти із середовищем, особистісне зростання, позитивні стосуки з іншими, наявність життєвої перспективи та адекватна самооцінка. Між цими компонентами й оцінками щастя, задоволеністю життям виявлено кореляційну залежність [6].
"Якість життя" містить у собі й оцінку здоров'я, політичний, соціальний та інші аспекти, але економічне благополуччя визнається основною її підструктурою. О. Дейнека, посилаючись на західні дослідження, виокремлює такі підстави для визначення економічного благополуччя: задоволення працею і доходом, задоволення споживанням, громадянське задоволення економічною політикою держави [3].
Підсумком взаємодії всіх компонентів благополуччя є економіко-фінансова й особистісна воля вибору (таблиця 1).
Такої волі вибору позбавлені соціально незахищені верстви населення, оскільки трансформаційні зміни, які відбуваються у всіх сферах життя, у тому числі й економічній, перевищують індивідуальну можливість контролювати свою життєву ситуацію та управляти нею.
Порівнюючи різні підходи до оцінки якості життя, можна виокремити загальні тенденції, що впливають на суб'єктивне відчуття загального й економічного благополуччя - це свобода вибору, незалежність від зовнішніх обставин і контроль над ситуацією.
Отже, почуття контролю над ситуацією, свобода й активність, відчуття себе активним суб'єктом економічних відносин і детермінують ефективність адаптації до нових соціально-економічних умов. Водночас утрата контролю над ситуацією, сприйняття себе пасивним об'єктом обставин провокує свідомий або неусвідомлений перелом життєвих стереотипів і призводить до соціальної та економічної дезадаптації.
Трансформація економіки і перехід до ринкової системи відносин змушує окремих людей і цілі соціальні групи змінювати спосіб життя [7], пристосовуватися й адаптуватися до нових економічних і соціальних умов. Залежно від життєвих ресурсів (здоров'я, вік, освіта) й індивідуально-психологічних особливостей одні люди вдало пристосовуються до нової економічної ситуації, інші - не зовсім.
Таблиця 1
Компоненти суб'єктивного відчуття благополуччя
Ryff and Keyes, 1995 О. Дейнека, 2000
Параметри Опис ЩАСТЯ Параметри Опис ЕКОНОМІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ
Адекватна самооцінка Позитивне ставлення до себе Задоволеність працею Сприятливі можливості;
розумові і фізичні зусилля;
час, психологічна ціна
Позитивне ставлення до інших Довіра до інших, турбота про їх благополуччя
Автономність Здатність мислити й діяти незалежно
Задоволеність доходом (результати) Оклад - статус;
престиж - справедливість;
додаткові пільги;
соціальні контакти;
внутрішні мотиви
Уміння взаємодіяти з середовищем Наявність почуття контролю;
уміння обирати ситуації, що відповідають власним потребам і цінностям
Задоволеність спожианням Інформація;
захист споживача;
контроль якості;
статус, престиж
Наявність життєвої перспективи Почуття спрямованості у житті
Громадянська задоволеність Економічна стабільність;
економічне забезпечення;
податки;
регуляція відносин між громадянином і державою
Особистісне зростання Віра у свою здатність реалізувати власний потенціал
Різна адаптація суб'єктів економічних відносин до нових економічних умов дозволила зробити припущення про взаємозв'язок адаптації з індивідуально-психологічними особливостями особистості. О. Дейнека розглядає якості, характерні для представників різних соціальних груп, що перебувають по різні сторони шкали "адаптованість - дезадаптованість" до ринкових умов, а також особистісні особливості суб'єктивно адаптованих до ринку людей.
В результаті було виявлено пріоритетні якості, що сприяють адаптованості особистості [3]:
· енергетична обдарованість;
· стресостійкість;
· уміння навчатися;
· саморегуляція й активність;
· гнучкість характеру (здатність у різних життєвих обставинах виявляти різні риси характеру), що відповідає ринковій орієнтації;
· виразні вольові якості;
· прикладний інтелект;
· високий рівень розвитку пам'яті та уваги;
· вираженість мотиву досягнення;
· перевага спрямованості на справу, а не на спілкування.
Універсальними для всіх економічно успішних людей (тобто задоволених доходом, активних суб'єктів господарювання) вважаються якості, які можна назвати ядром адаптації:
· енергетичні якості - активність;
· мотиваційно-вольові -цілеспрямованість, наполегливість, самостійність;
· гнучкість і мобільність.
Їх важливо враховувати для прогнозування успішності й адаптованості до ринку.
Дослідження А. Фернхема показали, що із суб'єктивним відчуттям благополуччя пов'язані певні особистісні фактори: позитивна самооцінка, внутрішній локус-контроль. Відчуття щастя виявилося тісно пов'язаним з екстраверсією, соціальною сміливістю і динамізмом [6]. Негативний ефект пов'язаний зі сприйнятливістю до чужого впливу, схильністю відчувати почуття вини й напруженості. Люди з високим рівнем нейротизму, як правило, значно менше задоволені обсягом роботи, своїми колегами та зарплатнею.
Отже, залежно від індивідуальних особистісних характеристик, людина, що адаптується на ринку, може перебувати на різних рівнях соціальної адаптації:
· рівень усвідомлення вимог середовища, але несприйняття його цінностей;
· рівень взаємної терпимості особистості та її соціального середовища;
· рівень акомодації, який вимагає поступок, що виникають на рівні терпимості;
· рівень асиміляції (повне пристосування - відмова особистості від своїх колишніх цінностей та прийняття нових).
З цими рівнями адаптації співвідносні такі види адаптації, як добровільна і вимушена.
Добровільно людина адаптується в тому випадку, коли нові способи соціальної дії не суперечать її цінностям і, найголовніше, відповідають її особистісним якостям. Вимушена адаптація проявляється, коли людина чинить опір новому й організує свою діяльність, грунтуючись винятково на минулому досвіді, соціальному станові, зв'язках. Найчастіше такий вид адаптації притаманний людям старшого покоління, які не бажають відмовлятися від стереотипів старої економічної і соціальної системи (гарантований заробіток, соціальна підтримка тощо). Але й
Loading...

 
 

Цікаве