WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Екологія інформаційного простору - Реферат

Екологія інформаційного простору - Реферат

раціональних принципів. Окремим різновидом міфу деякі автори називають тоталітарний міф. Найхарактерніші його риси такі: чітка орієнтованість на досягнення визначених цілей, зневажливе ставлення до традицій і конкретної людини, глобалізм, нетерпимість, агресивність, байдужність до засобів, які використовуються для досягнення мети. Прикладами тоталітарних міфів можуть служити "арійський міф", міф про побудову безкласового суспільства загального добробуту [2].
Т. Лірі вважав будь-які уявлення і засновані на них ілюзії корисними, здоровими і плідними, якщо вони життєстверджуючі. При введенні в мозок вони сплавляються з іншими уявленнями, ідеями та думками, еволюціонують і стають могутньою програмою виживання. Але якщо в програмне забезпечення проникає думка-вірус, "здорові" уявлення перероджуються в "злоякісні" [цит. по 1, с. 17].
Автор книги "Повстання мас" Х. Ортега-і-Гассет вважає, що сучасна цивілізація ставить перед людиною настільки складні завдання, а шляхи вирішення їх настільки невизначені, що людина нерідко прагне уникнути прийняття рішень, поринаючи у світ міфів та ілюзій [7].
Аналіз підходів до дослідження ролі міфу в індивідуальній і масовій свідомості дозволяє зробити низку висновків.
Міфи є своєрідним детермінантом архетипів підсвідомого, котрі актуалізують їх для розгортання в соціальному просторі життя людини.
У дорослої людини двигуном психічного розвитку виступають провідні цінності, які обумовлюють специфічну форму смислоутворення, що актуалізуються за допомогою феноменів міфічної свідомості.
Міфологічний спосіб пізнання світу є екологічним для людської психіки, тому що він є первинною, цілісною формою пізнання.
Міфічний спосіб пізнання є не тільки провідним у процесі соціалізації і формування особистості на ранніх етапах онтогенезу, але й залишається актуальним протягом усього її життєвого шляху.
Існують міфи, що підвищують енергетику, силу духу, підсилюють стійкість особистості стосовно зовнішніх примусових впливів, і міфи, що знижують енергетику, дезорганізують і деморалізують людину, знижують потенціал саморегуляції особистості.
Сучасні засоби масової інформації дають необмежені можливості для маніпуляції міфічним способом пізнання, порушуючи баланс інформаційного обміну й екологію масової свідомості.
Час явища, пов'язані з психічним насильством над людиною і деструктивним впливом на масову свідомість, назвати їхніми іменами і відповідно кваліфікувати їх з юридичної точки зору.
Таким чином, специфіку сучасної соціальної ситуації існування людини в нашій країні, як, до речі, і в інших країнах, визначають фактори інформаційного суспільства:
· існування людини в інформаційно щільному середовищі: агресія мас-медіа і безліч слабо контрольованих контактів, обвал проблем, таких, як екологічна, демографічна, сексуальна;
· атавізми тоталітарного режиму в масовій свідомості, готовність до рабського послуху;
· психологічна неграмотність населення як передумова безумовної піддатливості професійному сугестивному тиску зацікавлених осіб;
· неможливість приховування професійних секретів від нечистих на руку ділків. За гроші будь-хто може одержати дані про сучасні ефективні психотехнології;
· брак реально діючих громадських соціальних інститутів психогігієни і психопрофілактики.
Життя людей в Україні, як і у всьому світі, стало більше залежати від засобів масової комунікації. Необхідно вчитися жити в нових умовах, не віддаючи на відкуп стихії ринку та технологій формування людського в людині. Минуле століття привело людство до відкриття законів впливу на психіку людини, що за його значенням можна порівняти з розщепленням атома. На жаль, ці знання використовуються винятково в маніпулятивних цілях.
У зв'язку з цією проблемою з'явився цілий ряд публікацій, присвячених питанням інформаційно-психологічної безпеки особистості й оцінці психологічних збитків. Так, Г. Ложкін до соціально-психологічних факторів, що безпосередньо впливають на інформаційно-психологічну безпеку особистості, відносить:
· деформацію системи норм;
· неадекватну оцінку національних, культурних і історичних традицій;
· появу нових засобів впливу на свідомість;
· деструктивну роль нетрадиційних конфесій;
· ослаблення найважливіших соціокультурних інститутів держави - науки, освіти, культури;
· брак у більшої частини населення сформованих психологічних механізмів захисту від маніпулятивних впливів [4].
Російський психолог Є. Волков у передмові до книги С. Хассена "Визволення від психологічного насильства" пише, що усвідомлення цінності і вразливості біосфери призвело до виникнення "зеленого" екологічного руху і відповідного напрямку державної та міжнародної політики. Розуміння складності й цінності тисячоліттями напрацьованих аспектів соціопсихосфери та її екології перебуває поки що в зародковому стані [10].
Формування нової культурної ідентичності, інтеграція суспільства навколо нового національного ідеалу, творення нових індивідуальних і колективних цінностей - процес тривалий, складний і суперечливий. Одного десятиліття для цього не досить. Головне, щоб цей процес не був стихійним.
На нинішньому етапі дослідження проблеми ми дійшли висновку, що для профілактики та подолання явищ деструктивного впливу на психіку з боку інформаційного простору необхідно внести деякізміни в систему сімейного виховання і шкільного навчання. На рівні міжособистісної взаємодії центральне місце тут має посісти формування інформаційної толерантності (стійкості) у підлітків та юнаків. Передумовами формування такої якості, за даними наших досліджень, є культурна ідентичність, соціальна зрілість, соціальна компетентність, впевненість у собі, здатність до проявів власної волі.
В етнопсихологічних дослідженнях вже стало традицією вважати індикатором особливостей масової свідомості тієї чи іншої культури способи соціалізації дітей. З огляду на це можна сказати, що в сучасних умовах у стосунках батьки - діти з'явився новий контекст. До необхідних та достатніх умов виховання соціально адаптованої людини додається ще й необхідність нерозривного духовного зв'язку батьків з дітьми. Вільний час, що одержала сучасна людина завдяки успіхам цивілізації, доведеться витрачати не на марнування часу (телевізор, комп'ютерні ігри, алкоголь, наркотики), а віддавати більше уваги дітям.
При вирішенні складних соціально-психологічних проблем у нашій країні увійшло у звичку посилатися на реалії чи то Заходу, чи то Сходу. Однак ми зараз стоїмо перед необхідністю вирішення соціально-психологічних завдань такого рівня, які не вирішувалися в жодній країні. Це - створення сприятливого соціально-психологічного середовища життя в умовах сучасного інформаційного суспільства, культурного взаємовпливу, глобалізму тощо.
На загальнодержавному рівні важливо ініціювати і зустрічний процес трансформації соціальної політики, спрямований на зменшення частки сміттєвої і вірусної інформації в інформаційному просторі України, бо ця проблема, зрештою, виходить на рівень питань національної безпеки.
Література:
1. Деструктивные психотехники / Под ред. И.Митрофановой; пер. с англ. - СПб.: Экслибрис, 2002.
2. Зобов Р. А., Келасьев В. Н. Социальная мифология России и проблемы адаптации: учебное пособие. - СПб.: Изд-во Спб ГУ, 1997. - С. 18 - 423.
3. Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу . "Мисль". М., 1972.
4. Ложкин Г. В. Информационно-психологическая безопасность личности. Персонал. - 2002. - №3. - С. 78 - 81.
5. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. - М.: Смысл, 1999.
6. Митькин А. А. О роли индивидуального и коллективного в социальной динамике // Психологический журнал. - 1999. - Т. 20, №5. - С. 105 - 111.
7. Ортега -и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. - М., 1991. - С. 319.
8. Фрейд З. Эссе о психологии. - М., 1996. - С. 87.
9. Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: Прогресс, 1990.
10. Хассен С. Освобождение от психологического насилия: деструктивные культы, контроль сознания, методы помощи. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2001.
11. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. - М.: Педагогика, 1986. - Т. 1.
12. Юнг К. Г. Архетип и символ. - М.: 1991. - С. 78.
13. Юнг К. Г. О психологии восточных религий и философии. - М: Медиум, 1994.
14. Maddi S. The search for meaning / Eds.WJ Arnold, M.M. Page. -Lincoln: University of Nebraska Press, 1971. - P. 137 - 186
15. Habermas J. The theory of Communicative Action. - London: Heinemann, 1984. - Р. 150.
16. http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве