WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Екзистенціальний зміст суб’єктного аспекту юнацької кризи - Реферат

Екзистенціальний зміст суб’єктного аспекту юнацької кризи - Реферат

себе (інформація для рефлексії цього ставлення нагромаджується в нього під час всього дорослішання в межах трьох сфер життєдіяльності: "Я - Я", "Я - Діяльність", "Я - Інший") [10]. Провідним і вихідним фактором у становленні індивідуальності стає можливість сприйняття іншого як рівного собі. Тобто, спочатку дитина пізнає, яка вона, через взаємодію з дорослими (сфера "Я - Інший"). Потім на перший план виходить оцінка успішності в певній діяльності, а саме у навчанні; причому оцінку цю дають спочатку дорослі, а потім вже й сама дитина (сфера "Я - Діяльність"). Нарешті, через аналіз та оцінку своїх стійких характеристик, у підлітковому віці починає складатися поняття про особистісні якості та інші властивості свого внутрішнього світу (сфера "Я - Я").
Основним підгрунтям здійснення оцінки себе є система еталонів-цінностей (суспільно-культурологічні еталони, еталони особистого досвіду, екзистенціальні цінності). Джерелом суспільно-культурологічних еталонів є соціальні, етичні та моральні норми певного суспільства, еталонів особистого досвіду - проживання суб'єктом свого життєвого шляху, екзистенціальних цінностей - наявність в людському житті екзистенціальних даностей, на переломлення яких на рівень індивідуальної свідомості впливають і соціально-культурологічні норми та індивідуальний досвід.
Однак в результаті застосування цих еталонів-цінностей під час саморефлексії створюється розрізнена картина індивідуальності суб'єкта, оскільки самі еталони відрізняються за своїм походженням і сферами застосування. Звідси - отримана в результаті самопізнання інформація про себе вимагає складання цілісної, внутрішньо узгодженої картини (у протилежному випадку відбувається розвиток внутрішньоособистісного конфлікту та, зрештою, закріплення кризового стану суб'єкта). Створення ж такої картини (інакше - інтеграція) здійснюється за такими етапами (вони закладені в загальну схему психотерапевтичного консультування): розкриття (виявлення) всієї інформації про себе та її інтерпретація (маркування її як основоположної системи цінностей власного існування - "життєвої програми"), прийняття результатів цієї інтерпретації, реалізація (або готовність до реалізації) створеної "життєвої програми" [2].
В результаті здійснення цієї інтеграції відбувається первинне (тобто - вперше у житті) смисложиттєве самовизначення суб'єкта, елементами якого є (схема 2): рівень самоусвідомлення, який детермінується системою еталонів-цінностей, інформація про себе за трьома сферами життєдіяльності та етапи здійснення інтеграції цієї інформації. Рівень завершеності цього самовизначення (тобто представленість у свідомості суб'єкта всіх вище означених елементів) являє собою своєрідність внутрішнього змісту "одиничного існування" юнацького дорослішання.
Отже, первинна екзистенціальна інтеграція - це свідоме смисложиттєве самовизначення зростаючого індивідуума, яке він здійснює вперше на своєму життєвому шляху (вторинна і т. д. інтеграція відбувається у випадку переживання людиною екзистенціальної кризи). Блокування цього самовизначення призводить до того, що юнак залишається наодинці зі своєю тривогою, яка супроводжує весь процес пошуку себе. Звідси - внутрішня напруга від незадоволеної потреби зрозуміти себе зростає, і він знімає її серед подібних собі, тобто серед однолітків, які однією своєю присутністю вже знімають частину тривоги - адже вони розуміють одне одного, оскільки мають схожі переживання. Так формується почуття "ми": "ми" не схожі на "них"; "вони", дорослі, не розуміють "нас". Це призводить спочатку до відчуженості, а потім і до протистояння двох вікових когорт.
Схема 2
Модель здійснення первинної екзистенціальної інтеграції
Отже, внутрішньоособистісна напруга суб'єкта, яка випливає з його власної світоглядної та смисложиттєвої (екзистенціальної) невизначеності, та міжособистісний конфлікт з батьками, які виявляються нездатними (або не мали можливості) зняти цю невизначеність, стають у невід'ємну залежність одне від одного - криза юнацького дорослішання загострюється.
Література:
1. Абрамова Г. С. Возрастная психология. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 621с.
2. Айви А. Цілеспрямоване інтерв'ювання і консультування: Сприяння розвитку клієнта. К.: Сфера, 1998. - 342 с.
3. Алексеев В. А. Развитие самосознания на рубеже подросткового и юношеского возрастов: Автореф. дис. … канд. психол. наук. - М., 1985. - 19 с.
4. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания. - М. - Воронеж, 1996. - 384 с.
5. Бьюдженталь Дж. Наука быть живым - М.: "Класс", 1998. - 336 с.
6. Бюлер Ш. Жизненный путь человека как психологическая проблема. - М., 1983. - 321 с.
7. Вайзер Г. А. Смысл жизни и двойной кризис в жизни человека // Психологический журнал. - 1998. - Т. 19. - № 5. - С. 3 - 14.
8. Выготский Л. С. Педология подростка: Собр. соч.-й в 6 т. - М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. - С. 5 - 242.
9. Евсеенко В. В. Влияние межличностного взаимодействия в социальной микросреде на эмоциональноесостояние подростков: Автореф. дис. … канд. психол. наук. - Минск, 1999. - 20 с.
10. Жеребцов С. Н. Взаимосвязь ценностных ориентаций и значительных событий жизненного пути личности в юношеском возрасте: Автореф. дис. … канд. психол. наук. - Минск, 2001. - 20 с.
11. Зотов А. Ф., Мельвиль Ю. А. Буржуазная философия середины ХІХ - начала ХХ. - М., 1988. - 520 с.
12. Карвало Р. де, Крипнер С. Проблема метода в гуманистической психологии // Психологический журнал. - 1993. - Т. 14. - № 2. - С. 113 - 126.
13. Келле А. Гуманистическая психология - третий путь психологии? // Психология исследования познавательных процессов личности. - М.: Наука, 1983.- С. 94 - 109.
14. Кесаревская Т. В. К вопросу о нижнем пороге зрелости // Возрастная психология взрослых / Под ред. Б. Г. Ананьева. - Л., 1971, вып. 2. - С. 3 - 10.
15. Кон И. С. Ребенок и общество. - М., 1988. - 270 с.
16. Костюк Г. С. Принцип развития в психологии // Методологические и теоретические проблемы психологии / Под ред. Е. В. Шороховой. - М.: Наука, 1969. - С. 118 - 152.
17. Кузікова С. Б. Корекція Я-концепції як умова подолання конфліктності у підлітків: Автореф. дис. … канд. психол. наук. - К., 2000. - 21с.
18. Максимова Н. Ю. Склонности подростков к аддитивному поведению // Психологический журнал. - 1996. - Т. 17. - № 3. - С. 149 - 152.
19. Мид М. Культура и мир детства: Избр. произведения. - М.: Наука, 1988.
20. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.
21. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПб.: Питер, 2000. - 624 с.
22. Роменець В. А. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001. - Вид. 2-ге, доп. - 288 с.
23. Снегирева Т. В. Личностное самоопределение в старшем школьном возрасте // Вопросы психологии. - 1989. - №2. - С. 27 - 35.
24. Сохань Л. В. и др. Жизненный путь личности. - К.: Наукова думка, 1987.
25. Сугакова Л. И. К вопросу о половозрастной обусловленности социальной активности молодежи // Возрастная психология взрослых / Под ред. Б. Г. Ананьева. - Л., 1971. - Вып. 2. - С. 14 - 20.
26. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении. - К.: "Просвіта", 1996. - 404 с.
27. Толстых А. Возрасты жизни. - М., 1982.
28. Томэ Г. Теоретические и эмпирические основы психологии развития человеческой жизни // Принцип развития в психологии. - М.: Наука, 1978. - С. 173 - 195.
29. Эриксон Э. Детство и общество. - СПб.: Речь, 2000. - 416 с.
30. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. - М.: Класс, 1999. - 576 с
31. http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве