WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Драма в педагогічному процесі - Реферат

Драма в педагогічному процесі - Реферат

цілому. Саме суперечності, загострюючись, породжують конфлікти з високою напругою переживань, драматизмом і трагізмом подій. Когнітивна психологія вирішальним у поведінці людини вважала знання. Однак дії і вчинки людини далеко не завжди можна описувати в термінах раціонального розуміння.
Педагогічний процес (разом з людиною) - досить складна система, де є місце і драматизму. А сам педагогічний процес можна, наслідуючи Ж. Політцерна, вважати драмою. Драма - дія (в перекладі з грецької). Отже, розглядати педагогічний процес як драму означає розглядати його з погляду дій та вчинків його учасників як цілісних особистостей, дій і вчинків емоційно напружених, суперечливих, які можуть призвести до дуже різних наслідків. Підкреслюючи значення дії в поведінці людини, Г. Гегель зазначав: "Дія є більш ясним розкриттям людини, розкриттям як її умонастроїв, так і цілей. Те, чим є людина у своїй глибинній основі, здійснюється через дію" [11, с. 227]. Коли розглядати педагогічний процес як драму, то треба чекати, що дії учасників можуть мати напружений характер, приводити до конфлікту, а зрештою - "до трагедії, комедії, гармонійного розв'язання, або лишитися драматично нерозв'язаним. …У драмі все починається з побутового, виробничого, сімейного конфлікту і підноситься до узагальнюючого, духовного рівня" [21, с. 152 - 153].
В педагогічному процесі учасники виконують найрізноманітніші дії: пишуть, читають, мислять, звертаються одне до одного. Однак далеко не всі дії будуть драматичними. Драматичні, по-перше, лише дії, що пов'язуються з свідомою метою, а, по-друге, є виявленням пристрасних бажань досягнення мети, характерів, що знаходить своє вираження у конфліктах, які, у свою чергу, вимагають свого розв'язання, завершення, "розв'язки" у термінах драми. Причиною драматичних дій є внутрішні спонуки індивіда, які репрезентують його внутрішній світ у зовнішній реалізації.
Характеризуючи драму, Г. Гегель відзначав, що те, що відбувається, випливає не із зовнішніх обставин, а з внутрішньої волі і характеру, отримуючи драматичне значення тільки у співвідношенні з суб'єктивними цілями і пристрастями. Драматичні події в педагогічному процесі є перипетіями і колізіями, які так "захоплюють" особистості, що розв'язка може набути змісту поза волею і характерами учасників. Емоційність драматичної ситуації "оголює" її дійових осіб; явно виражаються внутрішня сутність людських цілей, характерів, пристрастей, прагнень. Драматичні ситуації не можуть вписуватися в логічну схему педагогічного процесу, вони є виявленням спонтанності, самоорганізації. Можна сказати, що драматична ситуація є пристрасним виявленням свого "Я", складу своєї душі, волі, яка за допомогою дій об'єктивується у своїй реальності. У драматичній ситуації остаточний результат завжди невідомий, він здійснює щодо індивіда зворотну дію впливу - "драматичний індивід сам пожинає плоди власних діянь" (10, с. 541).
Мета, дії для її досягнення стають драматичними, якщо викликають пристрасні індивідуальні прагнення за певних обставин. Для одного й того ж індивіда подібні цілі і дії можуть бути драматичними або ні залежно від обставин. Для педагога важливим є розуміння того, що різні учні сприймають різні обставини і реагують на них по-різному.
При "драматичних відособленнях" у педагогічному процесі у його учасників з'являються суперечливі цілі, дії одних викликають опір з боку інших, що створює перипетійність ситуацій. Драматична ситуація потребує розв'язки, і така розв'язка в тому чи іншому вигляді настає неодмінно. У драматичній ситуації проявляється "загострена ясність" для її учасників. Правда, брехня, помилки, переконання стають для індивіда однаково і чітко зрозумілими, а тому сприймаються безапеляційно, дихотомічно. У такому контексті драма розгортається на ґрунті "впевненості", а не "сумнівності". Якщо індивід не впевнений у своїх судженнях, почуттях, то для нього ситуація не стане драматичною.
Драматична ситуація в педагогічному процесі єдина у просторі і часі. Індивідуальні взаємозв'язки його учасників досить тісні, вони відбуваються в обмеженому просторі і часі і є певною "замкнутістю". Драматизм ситуації в "тут і тепер", а не в "там і колись". Саме єдність у просторі і часі, "замкнутість" драматичної ситуації робить її повною, створює умови для вираження повноти почуттів, катарсису.
Розвиток драматичної ситуації в педагогічному процесі має один напрям - до кінцевої розв'язки, до катастрофи. Пристрасні прагнення учасників "добитися мети" "підганяють" їх у своїх діях. Однак драматична ситуація завжди має певну "інерцію"-розвиток, етап розвитку перескочити ніяк не можна. Драматизм розвитку конфлікту полягає в тому, щоб цей розвиток не був надто коротким і дав можливість проявити повноту почуттів, і не дуже довгим, щоб напруженість почуттів ослабла.
Драматична ситуація у педагогічному процесі може відбуватися у формі діалогу і у формі монологу. В діалозі учасники виражають свої характери, цілі, наміри. "У монологах, - писав Г. Гегель, - внутрішній світ окремого індивіда стає об'єктивним для самого себе у певній ситуації дій. Тому своє справжнє драматичне місце вони отримують у такі моменти, коли душа після всіх минулих подій просто зосереджується всередині себе, дає собі звіт у своїй незгоді з іншими або у своєму внутрішньому розколі, або ж востаннє обдумує свої повільно назріваючі чи раптові рішення" [10, с. 552].
Як тільки педагогічний процес визначається як драма, цілісність його учасників як індивідів стає вихідною і фундаментальною гіпотезою. Розкладання драми приводить до елементів, які також є драматичними і передбачають цілісність індивіда. В цьому смисл трактування педагогічного процесу як драми у розумінні Ж. Політцерна і Л. Виготського.
Важливим для визначення драматичності ситуації є життєвість характерів, цілей, смислів. Учасник педагогічного процесу має бути "життєвим у самім собі" (Ф. Гегель) і бути закінченою цілісністю. Життєвість і в тому, що думки і характер індивіда повинні перебувати в гармонійних відносинах з цілями, діями, вчинками. Саме у драмі "внутрішнє проривається назовні" у діях і вчинках. У драмі неможливо думати одне, говорити друге, а робити третє. "Головне… - не просто широта своєрідних рис характеру, а всепроникна індивідуальність, яка все зводить до єдиного, яким вона сама і є. ...Якщо просто скласти різні якості і заняття, хоч би поставлені у ряд заради створення цілого, то це ще не дасть живого характеру" [10, с. 558]. Життєвість характерів проявляється у драмі не тільки внутрішнім світом характерів учасників педагогічного процесу, а й проявів характерів у сутичках цілей, відповідних діях, що розвивають драматичну ситуацію у напрямі розв'язки. Драматичні ситуації в педагогічному процесі не в особливостях різних характерів, а у їх відносній незалежності від цілі і засобів її досягнення. У драматичних ситуаціях індивіди діють не для того, щоб показати свої характери,а, навпаки, характери проявляються у діях. Драматичність ситуації пов'язана і з тим, що кожний учасник педагогічного процесу діє
Loading...

 
 

Цікаве