WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Довіра до соціальних інститутів: крос-національні зіставлення - Реферат

Довіра до соціальних інститутів: крос-національні зіставлення - Реферат

неурядових інститутів та неполітичних об'єднань (церква, ЗМІ, профспілки) є вищим, ніж до політичних партій та інститутів державної влади (крім армії).* Насамперед це пов'язано із зниженням ефективності роботи офіційних інститутів, матеріальною диференціацією, поширенням подвійної моралі й тіньової практики розв'язання питань, коли відчувається розрив між цінностями суспільства і легальними засобами їх досягнення. Моніторинг фіксує збільшення довіри до сім'ї та родичів, самого себе, колег, Бога, церкви та духовенства, ЗМІ, політичних партій, приватних підприємців. Водночас спостерігається зниження рейтингу довіри до сусідів, астрологів, Верховної Ради, уряду, Президента, керівників великих державних підприємств. Рейтинг формальних інститутів був нестабільним і мав тенденцію до зниження. Поглиблений статистичний аналіз засвідчив, що структура довіри до різних інститутів є багатовимірною [10]. Так, вихідні ознаки опитування за 2002 рік можуть бути згруповані у такі узагальнені категорії, як "довіра до органів державної влади", "довіра до силових і правоохоронних структур", "довіра до фінансових установ", "довіра до духовних установ", "довіра до найближчого оточення". У загальному вигляді емпірична типологія довіри включає два латентні фактори - довіру до офіційних інститутів і довіру до неформальних мереж. В процесі дослідження з'ясувалося також, що особи, які мають вищий індекс довіри до формальних інститутів, більше задоволені життям у населеному пункті і роботою органів місцевої влади та різноманітних служб, впевненіше дотримуються думки, що депутати, чиновники різного рівня, підприємці та громадяни частіше дотримуються законів. Однак висока довіра до формальних інститутів пов'язана переважно з низькими статусними позиціями.
За даними 2002 року нами був виявлений статистично значущий зв'язок між поведінкою респондента, спрямованою на давання хабара, і довірою чи недовірою до багатьох соціальних інститутів і суб'єктів, що збігається, загалом, з результатами теоретичних і емпіричних досліджень, проведених в інших країнах. Задоволеність роботою місцевих органів влади й місцевого відділу міліції має слабку кореляцію відповідно з рівнем довіри до місцевої влади та міліції. Від ефективної роботи відділу міліції та дільничного міліціонера у населеному пункті також залежить, зокрема, довіра до прокуратури, судів та місцевих органів влади. Отже, довіра до міліції - необхідний емоційний та інтуїтивний фактор, який є складовою загального ставлення соціальних груп до правоохоронної системи [12].
Насамкінець, чи є підстави стверджувати, що Україна є суспільством недовіри? Напевне, так. У порівнянні з світовими і регіональними дослідженнями, 2002 року лише 4 інститути в нашій країні мали позитивний рейтинг, в решті - частка осіб, що не довіряють, переважала частку осіб, які довіряють інститутові. 2003 року користувалися певною довірою лише 5 інститутів. Головно це були інститути приватної сфери - сім'я, колеги, церква. Міжособистісний вимір довіри має особливе значення у перехідний період - як для підтримки свого статусу, так і для мобілізації певних груп інтересів. Довіра до основних інститутів безпеки (армії та міліції) в цілому також є нижчою за загальносвітовий рівень і поготів за рівень довіри до них жителів Євросоюзу. Таким чином, українське суспільство характеризується значною, "сильною" довірою (до родичів, знайомих, інших неформальних мереж) і незначною, "слабкою" довірою (насамперед до органів державної влади). Слід визнати тенденцію зниження довіри до профспілок, великих компаній та парламентів як глобальну. Останнє може свідчити про певну кризу інститутів демократії.
Подальший напрям дослідження може концентруватися на виявленні регіональних українських тенденцій довіри до соціальних інститутів в Україні як показника їхньої ефективності та чинників, які з нею пов'язані чи впливають на неї. Аналогічна робота може бути проведена на вибірці і для кількох країн з урахуванням соціально-економічної статистики, показників якості державного управління тощо.
Таблиця 4
Динаміка рейтингу довіри до соціальних інститутів
і суб'єктів в Україні, 2000 - 2003 рр.
Рівень і рейтинг довіри до: 2000 2001 2002 2003*
Д Р Д Р Д Р Д Р
самого себе 93,2 90,9 92,9 91,1 - - - -
сім'ї та родичів 92,7 90,1 91,9 89,7 91,9 89,2 91,7 88,7
сусідів 38,6 17,1 39,4 17,1 - - - -
співвітчизників 30,1 9,7 30,2 11,2 - - - -
колег 38,1 20,5 40,6 23,8 51,5 37,9 46,8 31,7
Бога 68,3 55,8 69,4 60 - - - -
церкви та духовенства 38,6 8,9 36,2 7,4 42,8 19 43,1 19,5
астрологів 15,7 -35,2 15,5 -35,1 16,1 -35,3 14 -38,4
ЗМІ 28,9 -2,3 26,5 -6,1 29,4 -1,2 33,6 5,6
міліції 12,4 -44,4 11,2 -50,2 13,2 -44,7 10,9 -48,9
податкової інспекції - - - - - - 8,7 -43,6
прокуратури - - - - 12,2 -42 11,3 -41,7
судів - - - - 12,2 42,2 10,5 -42,6
комуністичної партії 16,9 -42 17,5 -39 - - - -
політичнихпартій 3,8 -59,3 3,4 -59,9 7,3 -54,4 6,8 -55,9
націоналістів 6,6 -62,2 5,8 -64,2 - - - -
Верховної Ради 7,1 -62 6,7 -57,5 7,4 -57,7 7,1 -54,4
армії 34,5 8,7 33,2 6,2 38,7 13,8 32,9 5,1
уряду 13,7 -35,7 11,6 -44,9 9,6 -49,2 7,3 -51,5
Президента 26,9 -16,2 12,3 -47,8 13,1 -46,1 11,7 -48,5
приватних підприємців 16,6 -29,3 15 -28,4 - - - -
керівників великих державних підприємств 12,4 -34,4 12,9 -32 - - - -
профспілок (традиційних) 12,4 -36,5 15,3 -28,7 17,3 -25,1 15,6 -30,4
нових профспілок 6,7 -42,2 8,8 -34,5 - - - -
банків - - - - -9,4 -52,7 11,7 -47,8
страхових компаній - - - - 6,8 -61,6 6,9 -60,7
місцевих органів влади - - - - 14,3 -40,5 15,4 -37,3
Д - Частка осіб, котрі виявляють деяку або значну довіру
Р - Різниця між часткою осіб, які довіряють і які не довіряють інститутові.
* Результати за 2003 рік розраховані від кількості заповнених анкет на відміну від інших років, де була альтернатива "не відповіли".
Література:
1. Патнам Р. Д. Творення демократії: Традиції громадянської активності в сучасній Італії. - К., 2001.
2. Fukuyama F. Social Capital and Civil Society // IMF Working Paper WP/00/74. - 2000. - April.
3. Raiser M., Haerpfer C., Nowotny T. , Wallace C. Social capital in transition: a first look at the evidence // European Bank for Reconstruction and Development. Working Paper. - 2001.- № 61.
4. Доган М. Эрозия доверия в развитых демократиях // Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №5.
5. Gonzalez C., Miller D. Trust will be the challenge of 2003: Poll reveals a lack of trust in all institutions, including democratic institutions, large companies, NGOs and media across the world. World Economic Forum. - Press Release. Geneva. - 2002. - 8 November.
6. Патнем Р. Гра в кеглі наодинці: занепад соціального капіталу Америки // Ї. - 2001. - №21.
7. Еремичева Г., Симпура Ю. Недоверие как социальная проблема современной России // Журнал социологии и социальной антропологии. - 1999. - Том 2. - Вып. 4.
8. Smith F., Homel R. The Transparency International Global Corruption Barometer. A 2002 pilot survey of international attitudes, expectations and priorities on corruption a new survey instrument developed with Gallup International's "Voice of the people" survey. - Berlin, 2003.
9. Eurobarometer 59. Public opinionion the European Union. June 2003. First Results. - European Commission, 2003.
10. Українське суспільство - 2003. Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2003.
11. Бова А. А. Соціальний капітал в Україні: досвід емпіричного дослідження // Економічний часопис - ХХІ. - 2003. - №5.
12. Докл.: Бова А. Проблема довіри населення України до міліції (соціологічний аналіз) // Молода нація. - 1998. - №9.
13. Бова А. Довіра до соціальних інститутів: крос-національні зіставлення // Соціальна психологія. - 2004. - № 2 (4). - C.90-99
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве