WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Довіра до соціальних інститутів: крос-національні зіставлення - Реферат

Довіра до соціальних інститутів: крос-національні зіставлення - Реферат

проектів, скерованих на вивчення довіри до соціальних інститутів та суб'єктів у європейському вимірі. Серед основних досліджень громадської думки: Eurobarometer (з 1972 року) - соціологічне опитування близько 1000 респондентів у кожній країні Євросоюзу, яке проводиться двічі на рік; Candidate Countries Eurobarometer (з осені 1990 року) - здійснюється щорічно на аналогічній вибірці; European Value Study (1981, 1990, 2000 роки) - проводиться (остання хвиля) у 32 країнах на вибірці від 900 до 3600 респондентів; World Values Survey (1981, 1990 - 1991, 1995 - 1996, 1999 - 2001 роки) у 65 країнах на вибірці (мінімум) 1000 респондентів, European Value Survey (2002 рік) - один раз на два роки у 24 європейських країнах на вибірці (мінімум) 1500 осіб. Нині науковці зацікавилися різницею у рівні довіри до соціальних інститутів старих і нових країн - членів Євросоюзу, а також їхнього ставлення до органів об'єднаної Європи.
Дані останнього "Євробарометра" свідчать про високу підтримку європейських інституцій населенням (опитування відбулося навесні 2003 року, протягом 18 березня - 30 квітня, охоплено 5916410 осіб) [9]. Зокрема, Європарламентові довіряє 57 % (різниця часток тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє, становить 34), Юридичній палаті Євроспільноти - 51 % (рейтинг дорівнює 30 балам), Єврокомісії - 50 % (26), Європейському центробанку - 47 % (24), Раді Міністрів ЄС - 40 % (13), Європейській рахунковій палаті - 36 % (13), Євроомбудсмену - 28 % (6), Економічному і соціальному комітету ЄС - 26 % (3), Угоді (нормативному акту) про майбутнє ЄС - 26 % (4), Комітетові регіонів ЄС довіряють 24 % опитаних (і лише на 1 % переважає частка тих, хто довіряє цьому органу над тими, хто йому не довіряє). Порівняно з осінню 2002 року, на 3 % знизилася частка тих, хто довіряє Єврокомісії. Як пояснюють соціологи, невелика довіра до до цієї установи викликана конфліктом між громадянським суспільством і урядом.
У таблиці 2 подано відсоток жителів Євросоюзу, що довіряють тим чи іншим соціальним інститутам.
Таблиця 2
Рейтинг довіри до соціальнихінститутів і суб'єктів
населення країн Євросоюзу, 2003 рік
Рівень і рейтинг довіри до: Частка осіб, котрі виявляють деяку або значну довіру Різниця між часткою осіб, які довіряють і які не довіряють інститутові
армії 67 39
поліції 66 42
радіо 65 37
доброчинних або волонтерських організацій 59 30
телебачення 57 19
юстиції/національній системі правосуддя 51 10
ООН 48 12
преси 47 1
релігійних інституцій 42 -4
національного парламенту 42 -4
національного уряду 37 -16
профспілок 36 -13
великих компаній 29 -28
політичних партій 16 -59
Слід констатувати, що очолюють рейтинг довіри силові та правоохоронні структури, ЗМІ, а також громадські організації. Прихильне ставлення до поліції може обумовлюватися традиційно високим рівнем правосвідомості, впевненості, що поліція якісно виконує свої функції, захищаючи закон. Водночас, як свідчать дослідження, проведені у деяких країнах Заходу, однією з причин негативного ставлення до поліції певної групи людей є діяльність органів правопорядку як інституту офіційної влади, що стримує опозицію. Відтак застосування сили без ідеологічної підтримки та швидкого роз'яснення своїх дій призводить до зниження довіри.
У порівнянні з попередніми даними "Євробарометра", дещо зросла кількість осіб, що довіряють пресі, радіо і телебаченню (відповідно на 3, 4 та 2 відсотки). Збільшилася частка задоволених роботою системи юстиції (на 3 %), поліції (на 2 %) та волонтерів (на 1 %). Знизилася довіра до Організації Об'єднаних Націй (на 5 %). Соціологи пов'язують це з подіями в Іраку. Великі компанії також втратили 5 % своїх прихильників. У свою чергу профспілки, політичні партії, національні уряди втратили по 2 % таких осіб. Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що у країнах Європейського Союзу довірою населення користуються, насамперед, інститути безпеки, що забезпечують стабільність у країні (армія і поліція), ЗМІ та доброчинні організації як складові громадянського суспільства, а також юридичні системи, що опікуються забезпеченням принципів верховенства права.
Проект "Новий європейський барометр" включає опитування населення трьох країн Балтії і чотирьох країн, що належали до колишнього Радянського Союзу, а також дев'яти країн з перехідною економікою. Лідерами народної довіри населення нової Європи є церква, армія, інші люди та президент (див. таблицю 3, де відмічено країни - лідери довіри до певних інститутів). Найбільшою генералізованою довірою характеризуються Литва (39 %), Польща (38 %) Румунія та Латвія (по 36 %).
Додатково у таблиці 3 зазначено показник, який стосується верховенства права і відбиває суб'єктивний рівень корупції. Можна зробити попередній висновок, що у країнах, які опинились лідерами довіри до певних інститутів, є дещо вищою частка населення, впевнена у невеликій корумпованості представників державних органів. Це, зокрема, Білорусь, Болгарія, Естонія, Угорщина, Польща. Є і протилежні приклади. Так, з огляду на прийняту гіпотезу про взаємозв'язок довіри і корупції, у Словенії низьке середньоарифметичне значення довіри (25 %) співвідноситься з впевненістю (52 %) респондентів у чесності чиновників. Населення Росії та України менше вірить у чесність держслужбовців, в них водночас найменше значення індексу довіри (відповідно 26 % і 24 %).
Порівнюючи дані "Євробарометра" з результатами "Нового європейського барометра", можна констатувати більшу кризу довіри до соціальних інститутів саме в країнах з перехідною економікою. У той же час найбільшою довірою в європейських країнах користується армія як один з головних інститутів безпеки держави.
Україна: суспільство недовіри?
В Україні рейтингом довіри до соціальних інститутів цікавиться низка аналітичних установ, насамперед Інститут соціології НАН України, Український інститут соціальних досліджень, компанія "СОЦИС". У таблиці 4 представлено дані ІС НАНУ -відсоток осіб, що тією чи іншою мірою довіряють соціальним інститутам і суб'єктам (Д), а також різницю часток респондентів, котрі довіряють та котрі не довіряють соціальним інститутам (Р) (певні розбіжностями з результатами "Нового європейського барометра" можуть обумовлюватися використанням різних шкал) [10]. Найбільшу довіру респонденти виявляють до себе та своєї сім'ї. Довіра до неформальних мереж, що, зокрема, вимірюється через довіру до сім'ї, родичів та колег, є стабільно високою протягом досліджуваного періоду (моніторинг ведеться з 1994 року)
Таблиця 3
Зіставлення показників довіри до соціальних інститутів і суб'єктів та корупції у країнах з перехідною економікою, 1998 - 2001 роки
Країна Рейтинги довіри до: (частка осіб, котрі виявляють деяку або значну довіру) Індекс довіри Свобода від корупції
парламенту, конгресу поліції президента політичних партій судів армії, військових телебачення газет церкви більшості людей середньоарифметичне відповідних компонент частка тих, хто вважає, що більшість посадовців є не корумпованими, або низькорумпованими
Білорусь 25 20 43 14 29 52 - - 59 - 35 29
Болгарія 26 31 50 25 24 43 39 32 42 33 34 26
Естонія 10 19 58 8 27 39 37 27 42 34 30 33
Латвія 8 27 63 7 24 34 51 40 56 48 36 8
Литва 9 26 57 8 16 35 67 62 60 48 39 6
Молдова 20 24 25 13 30 38 - - 62 - 30 13
Польща 20 36 65 9 25 60 44 34 46 37 38 26
Росія 7 13 50 7 23 34 29 25 39 32 26 11
Румунія 13 24 42 9 19 62 47 26 83 34 36 11
Сербія 18 24 30 14 17 51 18 18 56 53 30 -
Словаччина 9 21 19 9 15 39 47 39 38 26 26 19
Словенія 10 30 44 8 26 30 31 28 19 28 25 52
Угорщина 16 29 47 14 36 37 30 22 24 45 30 43
Україна 8 17 31 8 21 53 - - 26 - 23 12
Хорватія 26 47 31 15 39 58 19 20 56 57 37 -
Чехія 20 40 37 22 34 39 41 37 24 28 32 31
Середній показник 15 27 43 12 25 44 38 32 46 39 32 23
Різниця між протилежними думками -52 -26 3 -59 -29 10 1 -11 7 5 - -47
Показник довіри до
Loading...

 
 

Цікаве