WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 року - Реферат

Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 року - Реферат


Реферат на тему:
Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 року
Дослідження політичної культури та політичної свідомості є одним з найактуальніших завдань сучасної політичної психології. Знання їх змісту і особливостей дозволяє пояснювати, прогнозувати, а також ініціювати політичну поведінку особистості. Так, на думку Г. Новичкова, політична культура є усталеною типовою характеристикою соціального суб'єкта, що інтегрує його політичну свідомість і політичну поведінку (діяльність) і, головне, фіксує рівень їх зрілості. При цьому політична свідомість, вважає дослідник, включає в себе, по-перше, пізнавальні елементи (політичну інформацію та знання, уявлення, теорії, ідеологію тощо), по-друге, мотиваційні елементи (політичні потреби та інтереси, оцінки і настанови, цінності і переконання). Ці складові виявляють себе у зразках (стереотипах) політичної поведінки й діяльності, символіці, традиціях, у здатності суб'єкта брати участь у політичному процесі [5]. Російський політолог Д. Ольшанський визначає політичну свідомість як результат сприйняття суб'єктом частини дійсності, пов'язаної з політикою, в яку він включений, а також його дії і стани, пов'язані з політикою [6].
Однією з найактивніших у політичному плані соціальних груп є студентство, і тому вивчення саме його політичної культури становить практичний інтерес.
Ще донедавна багато дослідників указувало на низький рівень політичної культури й активності студентської молоді, а дехто взагалі говорив про її аполітичність [1; 2; 3; 4; 7; 9; 15]. Лише небагато науковців відзначали протилежну тенденцію - зацікавленість цієї соціальної групи політичним життям [7; 13].
Зокрема, згідно з даними О. Петрунько, причинами відчуження молоді від політичної активності були: наявність інших планів, інтересів; індивідуально-психологічні особливості; небажання брати на себе відповідальність; негативне ставлення до політики взагалі тощо [9]. Така байдужість пояснювалась також зневірою студентської молоді у можливостях свого впливу на владу та політичну ситуацію в країні, розчаруванням у певних лідерах та ідеях.
Формування політичної культури студентської молоді пов'язане з цілою низкою факторів: індивідуально-психологічними (інтелектуальні особливості, особистісні риси, ціннісні орієнтації), соціально-психологічними (вплив батьків, друзів, закладів освіти, ЗМІ), соціально-економічними (економічне становище як країни в цілому, так і конкретної особистості зокрема). Ряд дослідників наголошує на зв'язку між рівнем політичної активності та рівнем соціального інтелекту [4]. Інші ж акцентують увагу на такому факторі, як політичні орієнтації батьків [16].
Одним з факторів, що суттєво вплинули на політичну свідомість та активність українського студентства, стали перипетії президентських виборів 2004 року, "помаранчевої революції". Соціально-психологічні аспекти цього явища відносно оперативно почали аналізуватися вітчизняними дослідниками [11].
Одним з основних наслідків подій на Майдані є досить зацікавлене ставлення багатьох студентів до політичних подій (від побутового інтересу до активної участі в них). Відтак постає необхідність здійснення комплексних психологічних досліджень динаміки політичної свідомості сучасної студентської молоді.
Метою нашого дослідження є вивчення впливу процесу президентських виборів 2004 року на політичну свідомість студентської молоді. Об'єкт дослідження - політична свідомість студентів, а предмет його - динаміка суб'єктивних значень політичних понять, пов'язаних з подіями 2004 року.
Методика та організація дослідження
Як відомо, одним з найперспективніших шляхів вивчення свідомості особистості є психосемантичний підхід (Дж. Бруннер, Дж. Келлі, Ч. Осгуд, В. Петренко, А. Шмельов, Д. Позняк та інші) [8; 10; 12; 14]. Для вивчення психосемантичних особливостей політичної свідомості студентської молоді ми використали метод асоціативного експерименту. В ролі стимулів виступали 13 понять, з яких 3 ("Політика", "Політики", "Політичні партії") мали загальний характер, а решта 10 ("Вибори - 2004", "Політична реклама", "Виборці", "Влада", "Кандидати в президенти (усі разом)", "В. Янукович", "В. Ющенко", "О. Мороз", "П. Симоненко", "Результати виборів") безпосередньо стосувались президентських перегонів. Учасникам пропонувалась анкета із зазначеними поняттями, до кожного з яких потрібно було дібрати будь-які асоціації.
Дослідження проводилося у два етапи: в листопаді 2004 року (між першим і другим туром голосування) та в березні 2005 року, коли післявиборча ситуація стала більш-менш стабільною. Вибірка учасників не мінялася. Отже, дослідження можна розглядати як своєрідний природний (соціальний) лонгитюдний експеримент. Піддослідними стали студенти 3-го курсу історичного та психолого-педагогічного факультетів Чернігівського державного педуніверситету ім. Т. Шевченка (на першому етапі - 64, на другому - 61 особа). Все дослідження проводилось анонімно.
Опрацювання результатів здійснювалось як шляхом математико-статистичного аналізу (із застосуванням комп'ютеризованої програми "ОСА"), так і якісного аналізу смислового змісту асоціацій.
Результати дослідження та їх узагальнення
Результати дослідження подано в таблиці. Їх аналіз дозволяє з'ясувати низку цікавих моментів.
Поняття "політика" на двох етапах опитування студенти охарактеризували негативно. Вони використовували такі асоціації, як "бруд", "брудна справа", "нечесна гра", "уміло прихована брехня", "кров, страждання невинних людей", "темна, цинічна справа", "бридка сучасність" тощо. Однак після переголосування другого туру виборів (грудень 2004 р.) ставлення до цього явища дещо змінилося на краще (56 % негативних оцінок проти 70 %). З'явився певний відсоток позитивної оцінки політики, зокрема, твердження: "чесна влада", "цікава річ, захоплює", "вірю в позитивні зміни" тощо. Це можна пояснити, по-перше, спадом емоційної напруги після оголошення результатів виборів та стабілізації політичного становища в країні і, по-друге, приходом до влади команди В. Ющенка, що користувався симпатією більшості опитаних.
Серед уявлень нейтрального характеру переважають такі: політика - це "управління державою", "влада в країні", "люди, які вирішують долю України", "гроші, влада", "сфера суспільних відносин", "стихія політиків" тощо.
Негативне в цілому ставлення до феномена "політика" спричинило таку ж оцінку її суб'єктів - політиків. Вони, зокрема, викликають асоціації з "плазунами", "вовчою зграєю", "корупціонерами", "олігархами, які розкрадають нашу бідну Україну", "злодіями", "сварками", "шахраями", "зрадою", "купкою блазнів" тощо. Лиш незначна частина опитаних назвала політиків "людьми, що борються за майбутнє", "розумними людьми", "людьми, які відіграють важливу роль в організації державної влади", "людьми, які репрезентують інтереси народу і держави".
Частина студентів нейтрально оцінює політиків, називаючи їх "теж людьми, але збільшими можливостями", "службовцями, які приймають закони", "учасниками політики", "владою". Дехто з опитаних намагався диференціювати політиків, зазначаючи, що вони "є від Бога, є від влади, а є від фінансів".
Цікаво, що на другому етапі опитування (березень 2005 р.) ставлення до політиків поліпшилося, проте не суттєво.
До політичних партій у студентів на загал нейтральне ставлення. Вони асоціюються з "боротьбою за владу", "агітацією", "владою", "об'єднанням політиків", "організаціями, які намагаються захищати певні інтереси", "помічниками політиків", "Нашою Україною", СДПУ(о), Соціалістичною партією
Loading...

 
 

Цікаве