WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Деякі проблеми гуманізації вищої технічної школи - Реферат

Деякі проблеми гуманізації вищої технічної школи - Реферат

"еталонного" світогляду попередніх поколінь українців. Світогляд нинішньої молоді характеризується зростанням значущості індивідуальних цінностей та успіху, особливого значення набуває споживання. Економічна ідентичність молодих громадян як споживачів перевершує громадянську і людську ідентичність [9, с. 16 - 17], а принцип майнової диференціації сприймається як найсправедливіший [12, 7 - 8].
До означених проблем належить і проблема заробітку: для сучасної молоді вона стала найзлободеннішою. Виявилося, що саме вона є предметом повсякденного обговорення в молодіжному середовищі і має найвищий показник - 71 % [1, с. 44]. В цілому в Україні у ціннісних орієнтаціях молоді, як детермінанти подальшого розвитку, зарейтингом виокремлюються такі: можливість вигідно презентувати себе (40 %); високий рівень матеріальної забезпеченості (39 %); соціальний статус батьків (29 %); можливість та вміння красиво відпочивати (28 %); розмір заробітної платні (27 %); рівень та якість освіти (22 %); цікаві захоплення, хобі (20 %) [13, с. 54].
В останні роки найбільш слабко вираженим виявився морально-етичний компонент. Значній частині суспільства притаманна соціальна аномія в проявах скептичного ставлення до життєвих цінностей інших та держави в цілому. Більше 40 % молодих людей не пишаються своїм громадянством, 30 % не відчувають відповідальності за долю України і при нагоді можуть виїхати за кордон, чверть вагається з відповіддю [1, с. 40 - 43].
Причини цих явищ досліджує багато науковців (зокрема, [20]). Вказується, що з власної життєвої практики молоде покоління зрозуміло, що чим освіченіша людина, тим вона конкурентоспроможніша на ринку праці, а прибутки безпосередньо залежать від освітнього рівня [7, с. 32].
В межах окресленої проблеми розглянемо лиш окремі аспекти, які, на нашу думку, суттєво визначають ситуацію у вищій технічній школі, бо саме тут вона враховується недостатньо.
Проведене нами дослідження [19; 20; 21] щодо сформованості життєвих орієнтацій старших школярів, їхнього ставлення до вищої освіти та бажання її отримати свідчить, що 70 % старшокласників прагнуть у майбутньому стати студентами (50 % - студентами ВНЗ технічного профілю). Попри те, що учні, які згодом можуть стати студентами, здебільш пояснюють своє бажання мрією про улюблену спеціальність, престижністю навчального закладу, рівнем фахової підготовки, превалюючими чинниками їх наміру є соціальний статус вищої освіти, наявність диплома про закінчення ВНЗ. На сьогодні вибір навчального закладу залежить (переважно) не від мотивів, що є усталеними проявами, атрибутами особистості, а від ситуаційних чинників: впливу нинішніх реалій, оточення, матеріальних можливостей тощо.
Змінилися й ціннісні орієнтації старшокласників щодо професійного вибору. Серед майбутніх професій, привабливих для молоді в цілому, здебільш не називаються професії військовослужбовця, педагога, інженера, фахівця сільського господарства. Рейтинг привабливості професії у старших школярів і тих можливостей, які, на їхню думку, забезпечує ця професія щодо здобуття життєвого успіху, практично збігаються [20]. Намір отримати вищу освіту пов'язується, перш за все, з бажанням вирішити проблему "майбутньої стабільності", а саме: знайти роботу, влаштуватися в житті, купити власне житло, зробити кар'єру тощо. І це не є явищем, характерним для якогось окремого регіону. Таке ставлення молоді до привабливості та "успішності" окремих професій відзначав у цілому і Державний комітет України у справах сім'ї та молоді та ДІПСМ [4, с. 60].
Однак, наводячи відповідні дані (як на сторінках друкованих видань, так і під час науково-практичних конференцій, при спілкуванні з фахівцями), ми зрозуміли, що ці аргументи можуть не вважатися вагомими саме для керівного та викладацького корпусу ВНЗ технічного профілю, бо, за тенденційним бажанням, їх можна розглядати, по-перше, лише як ситуацію з потенційними студентами, котрі ще невідомо до якого навчального закладу потраплять. По-друге, контраргументом могло бути те, що отримані результати, хоча ми й наводили відповідні показники в цілому по країні [1; 4; 5; 12; 13; 15], могли сприйматись як такі, що можуть мати похибку в оцінці становища, бо віддзеркалюють регіональний аспект справи.
Відтак для вивчення сформованості життєвих орієнтирів, ставлення до отримання молоддю вищої освіти у 2003 - 2004 навчальному році ми провели дослідження "Першокурсник". Експериментальним майданчиком стали кафедра психології Східноукраїнського національного університету імені В. Даля, кафедри психології Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" і Донецького національного університету. Дослідженням було охоплено 373 студенти перших курсів названих ВНЗ та 54 студенти Луганського державного інституту культури і мистецтв.
Дослідження проводилось у навчальних групах шляхом анонімного анкетування. В основу опитувальників було покладено адаптовані нами методики УІСД, центру "Соціальний моніторинг" та КМІС. Специфікою їх було те, що окремі запитання були тими ж, що використовувалися в опитувальниках "Старшокласник Луганщини". Це давало можливість провести середньозважений порівняльний аналіз результатів, отриманих у двох незалежних студіях. Наявність у вибірковій сукупності ВНЗ Києва і Донецька дозволяло виключити чинник "регіональності", а у порівняльній - між окремими ВНЗ - виявити закономірності, притаманні технічній освіті України в цілому.
Для висвітлення ймовірних подібностей та розбіжностей у підходах щодо отримання вищої освіти було здійснено опитування студентів Інституту культури і мистецтв.
Одночасно з опитуванням проводилось психологічне дослідження його учасників за методикою ДДО (Є. Климов) з метою визначити притаманну особистості студента схильність до певного виду діяльності та порівняти її з обраною майбутньою спеціальністю, опанування якої розпочав першокурсник, як у середньозваженому вимірі, так і в кожному окремому випадку.
Результати дослідження розглядались і в площині сукупних результатів, і в розрізі кореляційних зв'язків та залежностей показників.
Як засвідчили результати дослідження, ще раз підтвердилася теза, що "початок юності збігається з яскравим виявом характерологічних рис особистості, прагненням
Loading...

 
 

Цікаве