WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Деякі проблеми гуманізації вищої технічної школи - Реферат

Деякі проблеми гуманізації вищої технічної школи - Реферат


Реферат на тему:
Деякі проблеми гуманізації вищої технічної школи
На підставі аналізу соціологічних, психологічних, політологічних джерел та результатів студій "Старшокласник Луганщини" і "Першокурсник", здійснених у 2003 - 2004 роках кафедрою психології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля щодо ціннісних орієнтацій старших школярів і першокурсників, обґрунтування ними вибору майбутньої спеціальності і ставлення до неї, робиться спроба проаналізувати вплив цих чинників на проблему мотивації навчальної діяльності студентства, її продуктивності та необхідності урахування згаданих чинників у підготовці й перепідготовці викладацького складу вищої технічної школи.
Суспільна проблема
Як констатує Національна доктрина розвитку освіти, перед вищою освітою постає завдання забезпечити перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти. Це сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу особистості й суспільства. Саме завдяки такій перебудові очікуються важливі позитивні зміни у системі матеріального виробництва й духовного відродження, адже мають підвищитися самосвідомість особистості, її творча активність [14]. Таку високу мету не можна не вітати, однак, принаймні в системі підготовки фахівців технічного профілю, пошукові інноваційності у навчанні необхідно надавати значно більше уваги, ніж нині.
З одного боку, ще у 1980-х роках (В. Зінченко та інші) було наголошено на головній ваді інженерної освіти - її технократичній орієнтації. Така орієнтація обумовлює формування "раціоналістичної" картини сучасного життя, де фахівець повинен вирішувати професійні проблеми, вчений - продукувати нові знання про світ, інженер - розробляти новітні технології й технічні пристрої, які б, насамперед, працювали і були ефективними. За це фахівці мають нести відповідальність перед суспільством і одержувати заробітну платню.
Подібний підхід панує і у сфері технічної освіти: студент, як майбутній фахівець, має отримати певні знання і опанувати навички, які зробили б його спроможним вирішувати фахові проблеми, вдосконалювати те, що є. Згідно з таким підходом освіта розглядається як галузь економіки, покликаної "кувати" кадри й готувати робочу силу, а навчальний заклад ототожнюється з господарським підприємством, що виготовляє товари на продаж чи надає платні послуги.
Саме "впевненість" інженерно-технічних кадрів (до яких належить і викладацький склад, що готує спеціалістів з технічних дисциплін) у бездоганності такого підходу створює умови, коли глибинне гуманістичне перетворення фахової підготовки підміняється введенням у навчальний процес (данина моді!) куцих, розрізнених курсів гуманітарних дисциплін.
Олії в полум'я підливає й тенденційне трактування деякими представниками вітчизняної вищої технічної школи європейської ідеї про "суспільство знань" або, як його ще називають, "інноваційне суспільство". Проголошений та фінансований у ЄС акцентований розвиток фундаментальних і прикладних досліджень з провідних точних наук, здобутки яких вважаються "науковими знаннями", та пріоритетний розвиток секторів освіти, пов'язаних з ними [8, с. 23], сприймається як доказ помилковості шляху до гуманізації технічної освіти і "науково доведеним фактом" неможливості одночасного здійснення, як вони вважають, і гуманізації, і "science knowledge".
Мета статті
- ознайомити широку та наукову громадськість з окремими результатами студій "Старшокласник Луганщини", "Першокурсник" і "Студент ХХІ століття", здійснених у межах реалізації наукових планів у 2003 - 2004 роках кафедрою психології СНУ ім. В. Даля (В. Третьяченко, П. Скляр) за підтримки кафедр психології Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" (О. Винославська), Донецького національного університету (В. Потапова), кафедри нормальної фізіології Української медичної стоматологічної академії (В. Міщенко, Т. Запорожець).
Авторська ідея
Серед причин, які поліпшують чи погіршують якість підготовки фахівця з вищою освітою, значне місце посідає сформованість мотивації щодо навчання, що, в свою чергу, залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників розвитку особистості, які формуються задовго до студентської лави. Мотивація - це не те утворення, яке неможливо змінювати. Тобто: якщо мотиваційні чинники суб'єкта навчання не сприяють його якості, то слід допомогти формуванню таких, які б цю проблему вирішували. Така допомога, як на наш розсуд, буде успішною, коли найповніше використовуватиметься потенціал гуманістичного підходу в освіті, що забезпечить "необхідне могутнє реформаційне зрушення, відновлення життєвих цінностей.., джерелом яких є віра у своє вище покликання, можливість здійснення в цьому світі свого ідеалу..." [11, с. 130]. На нашу думку, уваги аналізові цього аспекту завдань гуманізації освіти приділяється ще недостатньо.
Сутнісний зміст
Здійснюється спроба: а) соціально-психологічного аналізу сформованості ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді; б) дослідження відповідних мотиваційних утворень щодо навчання та отримання молоддю вищої технічної освіти; в) з'ясування ймовірних гуманістичних шляхів формування у майбутнього фахівця психології життєтворчості, прагнення до повноти творчої реалізації і відповідного підвищення ефективності його професійної підготовки.
Об'єкт дослідження: гуманістичне перетворення вищої технічної освіти.
Предмет дослідження: сформованість навчальної мотивації сучасного студентства та можливі гуманістичні, особистісно орієнтовані засади його продуктивного коригування в процесі отримання вищої технічної освіти.
Доведено, що система цінностей, яка визначає світогляд людей, може сприяти процесові розвитку, а може стати й деструктивним чинником у вирішенні завдань, які постають перед суспільством.
Ще під час навчання у загальноосвітній школі молодь проходить перший етап самовизначення щодо реалізації особистісного потенціалу та відповідних життєвих планів, ціннісних орієнтацій, пов'язаних з уявленнями про матеріальні й духовні цінності, та шляхів їх реалізації (освіта, праця тощо). Як засвідчують дослідження, у сучасних юнаків і дівчат формується досить прагматичний світогляд - він суттєво відрізняється від
Loading...

 
 

Цікаве