WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Діалогічне дослідження надії - Реферат

Діалогічне дослідження надії - Реферат

робота з виявлення значущих "фігур" здійснюється на другому етапі - етапі огляду, співвідношення й осмислення змісту та значущості для випробовуваного виокремлених "фігур" на "тлі" решти альтернатив питання. Відтак випробовуваний робить вибір релевантних пунктів відповідей шляхом множинного порівняння і, отже, вибір кожного варіанта здійснюється в контексті смислової цілісності сукупності всіх варіантів відповіді. Отже, контекстуальність, як принципова особливість методики "Надія", виражає поліфонічно-холістичну психосемантику процесу й механізму вибору відповідей, суб'єктивно значущих для випробовуваного. Доречно додати, що контекстуальність, як особливість опитувальника, конкретизує зміст принципів поліфонічності та холістичності, оскільки зрозуміло, що поліфонічність є не простою, а актуально-контекстуальною множинністю, а холістичність не зводиться до наявності складної структури феномена, але полягає у поліфонічній взаємоспіввіднесеності структурних компонентів, тобто є поліфонічною контекстуальністю.
Незважаючи на відносну короткочасність відповіді на кожне запитання методики "Надія" (вибір варіантів відповідей триває не більше 2 - 5 хвилин), наступною особливістю нашого опитувальника слід вважати процесуальність суб'єктного та вільно-спонтаного вибору суб'єктивно значущих для випробовуваного відповідей, що виражають параметри його надії. Процесуальність вільно-поліфонічного вибору має подвійну природу, оскільки здійснюється за допомогою механізмів симультанного й сукцесивного осмислення та вибору особистісно значущих особливостей надії.
Нам уявляється, що симультанно-сукцесивна динаміка суб'єктивних виборів при роботі з опитувальником "Надія" істотно відрізняється від лінійного механізму послідовних дихотомічних виборів, що лежить в основі багатьох традиційних особистісно-комунікативних опитувальників.
Поліфонічна холістичність та процесуальна контекстуальність опитувальника "Надія" обумовлюють ще одну важливу особливість цієї методики - її інтерпретативний характер. Інтерпретативність є конструктивно-методичним принципом опитувальника і має два вектори - зовнішній і внутрішній, інтрасуб'єктний та інтерсуб'єктний. Внутрішня, інтрасуб'єктна інтерпретативність органічно пов'язана з контекстуальністю сприйняття, осмислення й прийняття рішення про вибір варіантів відповіді випробовуваним. Власне кажучи, контекстуальність сприйняття й осмислення альтернатив і є інтрасуб'єктною інтерпретацією значення запропонованих альтернатив у їх взаємоспіввідношенні. Зовнішня, інтерсуб'єктна інтерпретативність пов'язана з тим, що експериментатор повинен не просто співвіднести отримані дані з нормативними критеріями (як це часто буває при аналізі результатів тестування), але здійснити їх більш-менш цілісну інтерпретацію, що відповідає сутності особистості, котра вивчається.
Можливість і необхідність інтерпретаційного аналізу результатів опитування за методикою "Надія" набагато ширша й багатоплановіша, ніж при роботі з традиційними опитувальниками й тестами. Інтерпретація результатів дослідження особливостей надії випробовуваного може здійснюватися у двох основних формах: по-перше, у неалгоритмічно-якісному, цілісно-змістовому аналізі отриманих даних та їх суб'єктивно-смисловому описові й, по-друге, у формі застосування методів мультифакторної психосемантичної статистики (кластерний аналіз, факторний аналіз тощо), які так само припускають кваліфіковану психологічну інтерпретацію даних.
Здійснивши багатопланове емпіричне дослідження особливостей почуття надії за допомогою опитувальника "Надія", ми одержали ряд важливих результатів.
По-перше, було підтверджено правомірність виокремлення об'єктних, суб'єктних та інтерсуб'єктних компонентів надії.
По-друге, ми виявили певні соціально-професійні й статевовікові особливості надії.
По-третє, було знайдено значущі й психологічно релевантні співвідношення особливостей надії з такими особливостями випробовуваних, як егоцентризм, соціоцентризм, колективізм, смисложиттєві орієнтації, моральні почуття, емпатія, тривожність, нейротизм, стрес та емоційне вигоряння тощо.
Нарешті, ми проаналізували дані, що свідчать про валідність і надійність опитувальника "Надія" і дійшли висновку, що наша поліфонічна методика вивчення надії є новим видом психодіагностичних методів, які розкривають сферу інтерсуб'єктно-діалогічної психодіагностики та її нові можливості.
Література:
1. Бердяев Н. А. Опыт парадоксальной этики. - М.: ООО "Издательство АСТ"; Харьков, "Фолио", 2003. - 701 с.
2. Бубер М. Два образа веры. Под ред. П. С. Гуревича. - М.: Республика, 1995. - 464 с.
3. Бурлачук Л. Ф. Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К.: Наукова думка, 1989. - 200 с.
4. Дьяконов Г. В. Психологія духовності і діалог // Діалог. Збірник наукових праць. Психологія і педагогіка. За ред. С. Д. Максименка. - Київ - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001, вип. 2. - С. 173 - 186.
5. Дьяконов Г. В. Конструктивно-методологічні аспекти психології діалогу // Конструктивна психологія і професіоналізація особистості: Матеріали міжрегіонального наукового семінару (Луцьк, 21 - 23 лютого 2002 року). - Луцьк: ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту, 2002. - С. 45 - 50.
6. Ковалев Г. А. Три парадигмы в психологии - три стратегии психологического воздействия. // Вопросы психологии, 1987, № 3. С. 41 - 49.
7. Ковалев Г. А. Психология воздействия. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора психологических наук. - М. : Изд- во НИИ ОПП АПН СССР, 1991. - 56 с.
8. Лосский Н. О. Условия абсолютного добра: Основы этики; Характер русского народа. - М.: Политиздат, 1991. - 368 с.
9. Муздыбаев К. Феноменология надежды // Психологический журнал, 1999, №3.
10. Муздыбаев К. Измерение надежды (статья вторая) / Психологический журнал, 1999, №4. С. 26 - 35.
11. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. - М.: Медиум, 1995. - 415 с.
12. Флоренский П. А. Столп и утверждение истины. В 3-х т. - М.: Правда, 1991.
13. Флоренский П. А. Христианство и культура. - М.: ООО "Издательство АСТ", Харьков: "Фолио", 2001. - 672 с.
14. Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии. - М.: Институт психологии АН СССР. - 244 с.
15. Франк С. Л. Духовные основы общества. - М.: Республика, 1992. - 511 с.
16. Франк С. Л. Реальность и человек. - М.: Республика, 1997. - 479 с.
17. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник / Пер. с англ. и нем.; общ. ред. Л. Я. Гозмана и Д. А. Леонтьева; вступ. статьяД. А. Леонтьева. - Прогресс, 1990. - 368 с.. - М.: Прогресс, 1992.
18. Фромм Э. Душа человека. - М.: Республика, 1992. - 430 с.
19. Фромм Э. Психоанализ и этика. - М.: Республика, 1993. - 415 с.
20. Mounier E. Le personnalisme. - Paris. - 1969. - 243 p.
21. Snyder C. R., Harris Ch., Anderson J. R., Holleran Sh. A., Irving L. M., Sigmon S. T., Yoshinobu L., Jibb J., Langelle Ch. and Harney P. The Will and the Ways: Development and Validation of an Individual-Differences Measure of Hope // J. Of Personal and Social Psychology. 1991. V. 60. P. 570 - 585.
22. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве