WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Гуманітарне мислення вчителя - Реферат

Гуманітарне мислення вчителя - Реферат

вмістити все це в один жанр мислення - гуманітарний? Як увести його в новий світ розуміння,пізнання, спілкування? В концентрованому вигляді відповідь на ці запитання полягає у формуванні погляду педагога на історію виникнення різних жанрів мислення не як на процес пошуків і помилок, а як на діалог різних поглядів (і, відповідно, різних жанрів мислення), в якому реалізується принцип доповнюваності, а не відкидання різних знань, підходів, парадигм. Кожний жанр мислення, особливо складний (парадигмальний), пов'язаний з культурою, історією, національними традиціями.
"Найпростіше" це побачити і зрозуміти на прикладі літератури, того чи іншого виду мистецтва. Адже вивчається не "твір", а "творчість" письменника, композитора, художника. І тут знову повернемося (зовсім як у В. Біблера) до "первинності", "першооснови", "первинної оголеності", щоб провести її з далекого минулого в сьогодення, з тієї культурно-історичної епохи, у якій народжувався твір, у сучасність, оголити і зрозуміти драматизм того часу і творця, його переживання, внутрішній стан, надії і мрії, радість і біль. Або, зовсім як у М. Бахтіна, вийти "із себе", з нашої епохи, культури, цивілізації та увійти в стан позаперебування стосовно них, зануритися одночасно в епоху життя героїв і в епоху творчості автора, в епоху інших культур.
Гуманітарне мислення - це "вихід" із себе, із своєї епохи, культури (стан позаперебування) і одночасно це стан "перебування всередині" стосовно своєї історичної епохи, культури - стосовно себе. Так у гуманітарному мисленні народжується діалогічний зв'язок епох, культур, особистостей. Формування гуманітарного мислення відбувається не через пізнання у "вульгарному - гносеологічному" [6] розумінні, а через спілкування. Для гуманітарного мислення педагога характерне "перетворення "пізнання" у щось інше, у "спілкування" (у спілкування з Ф. Достоєвським та його героям, з Ф. Рабле і Гаргантюа)" [5, с. 67]. Занурюючись у світ В. Шекспіра, Т. Шевченка, О. Пушкіна, Л. Бетховена, Д. Веласкеса, О. Довженка, ми сприймаємо їхній жанр мислення. Отже, можна говорити про жанр мислення окремих особистостей.
Досвідчений вчитель-предметник (наприклад, фізик) з гуманітарним мисленням при вивченні класичної фізики вводитиме своїх вихованців в епоху Галілея - Ньютона, культуру тієї епохи, вести їх до відчуття тієї "одвічності (первинності)", від якої відштовхувалися Галілей і Ньютон, як і інші мислителі того часу, створюючи підгрунтя своїх наукових поглядів, а потім розвиваючи глибокі наукові теорії. Зауважимо, що "первинність" визначається не тільки поглядами вченого, а й культурою, економікою його часу. При подальшому вивченні курсу загальної фізики вчителю необхідно "перейти" в епоху некласичної фізики, найважливішими досягненнями якої є квантова механіка, теорія відносності. Це вже нова парадигма і, відповідно, новий жанр мислення. Далі важливим завданням вчителя з гуманітарним мисленням є аналіз місця класичної і некласичної фізики в сучасному науковому світі, окреслення сфер її застосування.
Гуманітарне мислення в розумінні М. Бахтіна виступає як протилежність "природничо-наукового мислення", яке панувало в науці протягом майже всього ХХ сторіччя, і тому під науковим мисленням майже завжди розумілося саме воно. У такому контексті гуманітарне мислення виступає як "іно-наукове мислення", а знання, отримані в процесі "іно-наукового мислення" - "іно-науковими знаннями" (термін В. Біблера), знаннями, отриманими в процесі спілкування.
Учителі, викладачі, студенти та учні складають досить впливову частину суспільства. Формування в них гуманітарного мислення відкриває шлях до взаєморозуміння, толерантності, співробітництва, допомагає зрозуміти і сприйняти "Іншого", а в суспільстві в цілому сприяє зниженню соціальної напруги, розвиткові демократії, відповідальності й свободи.
Література:
1. Бахтин М. М. К философии поступка // Бахтин М. М. работы 20-х годов. - К.: Next, 1994. - С. 11 - 68 .
2. Бахтин М. М. Литературно-критические статьи / Сост. С. Бочаров и В. Кожинов. М.: Худож. лит., 1986. - 543 с.
3. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского. - М.: Советский писатель, 1963. - 362 с.
4. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. - Сб. избр. тр. - М.: Искусство, 1979. - 423 с.
5. Библер В. С. Михаил Михайлович Бахтин или Поэтика культуры. - М.: Изд. Прогресс, Гнозис, 1991. - 176 с.
6. Библер В. С. От наукоучения - к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век. - М.: Изд. полит. лит., 1991. - 413 с.
7. Бубер М. Два образа веры / Под ред. П. С.Гуревича и др. - М.: Республика, 1995. - 432 с.
8. Гачев Г. Д. Наука и национальные культуры. - Ростов н/Д: РГУ, 1992. - 318 с.
9. Гончаренко С. У. І насамперед - прикладна наука. - Хмельницький: Вид-во Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, 2003. - 20 с.
10. Гончаренко С. У. Методика як наука. - Київ - Хмельницький: ХГПК, 2000. - 30 с.
11. Гроф С. За пределами мозга. Пер. с англ. - М.: Изд. Центр "Соцветие", 1992. - 336 с.
12. Дьяконов Г. В. Психология педагогического общения: теоретические и прикладные проблемы. - Кировоград: КГПИ имени Владимира Винниченко, 1992. - 213 с.
13. Дьяконов Г. В., Добрянский И. А. Активные методы группового обучения психологии: диалогический подход. Учебно-методическое пособие для преподавателей и студентов психологических факультетов университетов и пединститутов. - Кировоград, 2004. - 189 с.
14. Зинченко В. П., Моргунов Е. Б. Человек развивающийся. - М.: Тривола, 1994. - 300 с.
15. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Науково-методичний посібник. - К.: МАУП, 2000. - 312 с.
16. Копилов С. О. Прірви та обрії новітньої психології: перед лицем діалогіки буття // Діалог. Зб. наукових праць. - К., Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2001. - Вип. 2. - С. 50 - 62.
17. Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресс, 1977. - 300 с.
18. Кушнір В. А. Системний аналіз педагогічнго процесу: методологічний аспект. - Кіровоград, КДПУ, 2001. - 348 с.
19. Основи психології: підручник /За заг. ред. О. В. Кириченка, В. А. Роменця. - 4-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 1999. - 632 с.
20. Подкасистый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов педвузов: В 2-х кн. - М.: ВЛДАДОС, 1999.
21. Слободчиков В. И., Исаев Е. И. Психология человека. Введение в психологию субъективности. - М.: Школа-Пресс, 1995. - 384 с.
22. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении. - К.: Просвіта, 1996. - 403 с.
23. Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии: Наука о душе. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001. - 2008 с.
24. Франк С. Л. Предмет знания. Душа человека. - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. - 992 с.
25. Эшби У. Р. Введение в кибернетику. - М.: ИЛ, 1059. - 450 с.
26. Кушнір В. Гуманітарне мислення вчителя // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - C.81-95
27. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве