WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Гуманітарне мислення вчителя - Реферат

Гуманітарне мислення вчителя - Реферат

постає при навчанні математики у вищих навчальних закладах. Тутдуже бажано викладати її в жанрі мислення фахів студентів (математиків, економістів, біологів, психологів). З іншого боку, володіючи гуманітарним мисленням, учитель (викладач) у процесі навчання постійно може (і повинен) виходити за рамки мислення одного, "основного" жанру, доповнювати його моментами інших жанрів й у такий засіб формувати в учня чи студента елементи гуманітарного мислення як найбільш загального для розуміння єдиності і єдності реального світу.
Становлення гуманітарного мислення педагога змінює його особистість, його свідомість. По-суті народжується "іно-гносеологічне" розуміння педагогічного процесу, світу в цілому.
Різні предмети у вищих навчальних закладах вільно чи вимушено формують свої жанри мислення майбутнього педагога. Відтак випускник, молодий педагог володіє еклектичною множиною різних жанрів мислення. В кращому випадку молодий спеціаліст розуміє і сприймає різні жанри мислення, прагне їх використовувати, у гіршому - один жанр або кілька сприймає за "головні", "справжні", "визначальні", а решту або ігнорує, або не звертає на них достатньої уваги. А це звужує поле його можливих дій.
Усвідомлення педагогом існування різних жанрів мислення, спроби їх використання в педагогічному процесі створюють умови для переходу від моно-мислення до полі-мислення, тобто від мислення в одному жанрі до мислення в різних жанрах. Вчитель може переходити від одного жанру мислення до іншого, вибудовувати логічні переходи, логічні зв'язки між ними. Так народжується діалектичне мислення вчителя. Проте він одночасно поки що не може використовувати різні жанри мислення. Таке мислення можна умовно назвати "діалектико-полі-раціональним". На його основі виникає діалогічне, або гуманітарне, мислення, коли різні його жанри утворять в сукупності певну "живу" цілісність, неоднорідну субстанцію, яка не може злитися в однорідність і одночасно не може розділитися на частини.
Звичайно, при формуванні гуманітарного мислення педагога виникає ціла низка проблем, які прямо чи опосередковано впливають на процес його становлення в розумінні М. Бахтіна. Однією з них є проблема розуміння (уже зовсім як у М. Бахтіна) поняття "жанру мислення". Ще більшою проблемою є становлення кількох жанрів мислення в одного педагога, особливо гуманітарних жанрів у вчителів природничих наук і жанрів точних наук у гуманітаріїв. Проте не слід думати, що тільки досконале знання певного предмета (наприклад, історії чи мови) може допомогти сформувати гуманітарне мислення. Гуманітарність мислення педагога - це не стільки знання різних предметів, скільки своєрідність світорозуміння, світовідчуття, світоспілкування, світогляду, які відображають екзистенційно-онтологічну сутність природи педагогічного процесу як складової частини цілісного людського буття, як процесу суперечливого і навіть парадоксального, драматичного. Це, скоріш, усвідомлення існування іншого (ніж моє) мислення, іншого стосовно мого конкретного жанру мислення (наприклад, жанру класичного, некласичного, постнекласичного).
Все ж, очевидно, доведеться знову й знову повертатися до поняття жанру мислення в розумінні М. Бахтіна. "Використання мови здійснюється у формі одиничних конкретних висловлювань (усних і письмових) учасників тієї чи іншої галузі людської діяльності" [2, с. 428]. Кожне висловлювання відображає специфічність діяльності людини, а в нашому контексті - діяльності педагога, тобто педагогога-вихователя, педагога-предметника. Виховний процес не може зводитися (включатися) до навчання; так само, як і навчання до виховання. Хоча в сучасному науково-педагогічному світі проблему співвідношення процесів виховання і навчання палко дискутують усі - від академіків до педагогів-практиків. Одні говорять: "виховуючи - навчаємо", інші: "навчаючи - виховуємо". Ці два процеси - виховання і навчання - не можуть злитися і стати тотожними і водночас не можуть стати незалежно-розділеними. Отже, з позицій діяльності вони відрізняються.
Ми спеціально взяли навчальний і виховний процеси, щоб стала зрозумілішою різниця між висловлюваннями, які відображають різну специфіку цих сфер діяльності педагога. У кожному висловлюванні, що відображає виховну або навчальну діяльність, згідно з М. Бахтіним, нерозривно пов'язані тематичний зміст, стиль і композиційна побудова. "Кожне окреме висловлювання індивідуальне, але кожна сфера використання мови виробляє свої, відносно стійкі типи таких висловлювань, що ми й називаємо мовними жанрами" [2, с. 428].
Таким чином, сфера використання мови формує (виробляє) певний мовний жанр. Отже, "виховний" мовний жанр педагога відрізняється від "навчального" мовного жанру. Але діяльність у сфері виховання та навчання далеко не однорідна. Вона має багато специфічних відтінків, які перетворилися на "самостійні" види діяльності. Інакше - педагогічна діяльність дуже різноманітна, вона породжує цілий спектр різних мовних жанрів, який урізноманітнюється разом із розвитком процесів навчання та виховання.
До такого жанру можна віднести і мовний жанр, що відображає побутовий діалог між учасниками педагогічного процесу, і мовний жанр, що відображає рольові стосунки між ними, і мовний жанр, що відображає функціонально-соціальні ролі. Сюди ж ми повинні віднести й мовні жанри, що породжуються різними предметами: математикою, фізикою, інформатикою, філософією, літературою, історією тощо. Різні мовні жанри в педагогічному процесі породжуються різними культурами, науково-технічним процесом (у першу чергу - інформаційно-комп'ютерними технологіями), різними розділами різних наук, що по-різному відображають (моделюють) реальний світ. Але кожна сфера діяльності вчителя має цілі спектри специфічних видів діяльності, що породжують "свої" мовні жанри. Якщо в літературі вони вже склалися (оповідання, вірш, повість, роман тощо), то у сфері діяльності вчителя такої очевидності поки що немає. Кожна сфера роботи педагога має свою специфічну форму мислення у вигляді "особливого мовного жанру". Ми приходимо до ідеї: "мислення" - особливий "мовний жанр" (на що вказував В. Біблер [5, с. 67]). Тепер можемо сказати, що, залежно від сфери діяльності вчителя, змісту цієї сфери, формується відповідне мислення у вигляді особливого (відповідного) жанру. Наприклад, "природничо-теоретичне мислення, залишаючись загальним (для педагога - В. К.), усе ж цілком ділиться на "жанри": "фізика", "математика", "хімія", "біологія" і т. д." [5, с. 67].
Але навіть у межах "фізичного" або "математичного" "жанру" мислення у педагога формується ціла низка специфічних "жанрів". Так, загальновизнаним є поділ математики на "елементарну" і "вищу". "Жанр" елементарної математики припускає кінцеве, статичне, визначене. "Жанр" вищої математики в першу чергу пов'язаний з використанням поняття межі, що викликано "динамікою" пізнання істини, її невичерпністю, реальним відображенням об'єктивного світу математичними засобами тільки з певним ступенем точності.
Loading...

 
 

Цікаве