WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вчинковий потенціал старшокласника - Реферат

Вчинковий потенціал старшокласника - Реферат

керуються учні та вчителі при визначенні поняття вчинку, зібрати матеріал щодо реальних проявів вчинкової активності серед старшокласниківз урахуванням їх гендерних особливостей, проаналізувати психолого-педагогічні особливості виховного процесу в школі.
Для вирішення завдань першого етапу дослідження застосовувались методи анкетування, інтерв'ю, індивідуальних і групових бесід, креативної дискусії, методика епістолярного жанру. Одержаний емпіричний матеріал свідчить, що у безпосередньому спілкуванні з дорослими (вчителями, батьками) учні переважно зустрічають слово "вчинок" у його негативному значенні. 65 % учнів засвідчили, що чують це слово від батьків (43 %) та вчителів (22 %) переважно у формі дорікань, звинувачень, "читання нотацій" щодо їх незадовільної поведінки чи навчання.
Водночас дослідження дозволяє зробити висновок про наявність в учнів власного уявлення про поняття "вчинок". Свідомо чи інтуїтивно вони наповнюють його переважно позитивним змістом, що контрастує з переважно негативним образом цього поняття, який вони отримують від дорослих. Аналіз "вчинкових асоціацій" дає підстави для висновку, що вчинковий потенціал у різних учнів має певні психологічні особливості, які можна поділити на чотири основні типи: "мрійливості", "дієвості", "раціональності" та "ірраціональності".
Учні відзначають несхожість між поняттями "вчинок" та "справжній вчинок", зводячи зміст першого до рівня буденності, а останнє поняття наповнюють сутнісно людськими характеристиками (духовність, моральність, творчість тощо). До таких критеріїв визначення вчинку, як моральність і творчість, учні додають "внутрішню чуйність" (душевність) і поміркованість.
Виявлені в результаті дослідження ґендерні особливості вчинкової активності старшокласників дають підстави вважати, що "відчуття вчинковості" нині є більш дифузним серед представників чоловічої статі.
Згідно з даними дослідження, вчителі виявили меншу "вчинкову сензитивність", ніж їхні учні: 28 % з них асоціювали поняття "вчинок" з негативними явищами, трагедіями, різними трафунками, а 60 % надавали вчинку подвійного значення. Подальший якісний аналіз емпіричних даних виявив, що для 25 % опитаних учителів різниці між вчинком і "справжнім вчинком" не існує.
На першому етапі дослідження психолого-педагогічних особливостей сучасного шкільного виховання було виокремлено фактори, що негативно впливають на формування "вчинкового" середовища у школі:
а) зафіксовано зниження уваги до виховних питань. (При опитуванні вчителів 45 % з них дали ствердну відповідь стосовно того, що сучасна школа здебільш переймається навчанням і менше - вихованням, формуванням особистості учнів, розвитком їх духовного потенціалу; 28 % вчителів обрали нейтральну позицію; 27 % вважають, що навчання і виховання в школі реалізуються рівномірно);
б) виявлено недостатній рівень морально-психологічного розвитку самосвідомості школярів. (Підтвердженням цього є досить високий, як на нашу думку, відсоток учнів (41 %), неспроможних диференційовано оцінити ні свою особистість, ні інших);
в) на підставі даних анкетування з'ясовано, що серед учителів (78 %) поширена думка, що виховання - це справа сім'ї і саме вона несе за це значну відповідальність. Після батьків "основними вихователями" підростаючої особистості вчителі (81 %) вважають телевізор. Однак в учнів телепередачі як фактор виховного впливу посіли останнє місце в рейтингу.
Дослідження дозволяє зробити попередній висновок, що вчителі, не кажучи вже про учнів (старшокласників, випускників), не мають чіткого уявлення про основні цілі і головні критерії сучасного шкільного виховання.
На другому етапі дослідження було проведено констатуючий експеримент. Його мета - вивчити психологічні особливості кожної із компонент, що утворюють структуру вчинкового потенціалу особистості: ситуаційної, мотиваційної, дієвої та післядієвої.
Аби повніше охопити зміст окреслених вчинкових параметрів, було розроблено комплекс методичних засобів, до якого увійшло кілька методик. Для дослідження ситуаційної компоненти вчинкового потенціалу старшокласників використано малюнково-аперцептивний тест (модифікований варіант тематичного аперцептивного тесту Г. Мюррея, адаптований Л. Собчик) [1]. Ця проективна методика передбачала з'ясування особливостей реагування респондентів у межах заданої ситуації, способів самовизначення в ній, спроможності виявляти суб'єктну чи об'єктну орієнтацію тощо. Для опрацювання отриманого емпіричного матеріалу використано метод контент-аналізу.
На основі вивчення проективних тематизацій та оцінки їх за критерієм модальності відносин, можна зробити висновок, що в більшості випадків життєва ситуація старшокласників (71 %) визначається деструктивними та пасивними тенденціями. Кількісний аналіз показав: обрахування статистичної частоти виокремлених у цій методиці структурних елементів ситуації (виокремлення героїв із середовища, оцінка ситуації і героїв у ній, ідентичність з героєм, усвідомлення героєм суперечності (проблемності) певної ситуації, завершення ситуації - брак перспективи) та середньоарифметичного значення кожного із зазначених параметрів дозволило припустити, що більшість учнів, потрапляючи в певні життєві обставини, потенційно не здатні суб'єктно протистояти їм через неусвідомлення змісту колізійних ознак ситуації (81 %) та залежність від певної ситуації (61 %).
Для з'ясування, які саме психологічні фактори можуть впливати на оцінку, розуміння, а, отже, й переживання вчинкової ситуації, було застосовано "Тест смисложиттєвих орієнтацій", що є адаптованою версією (адаптація Д. Леонтьєва) тесту "Мета в житті" (Pur pose - in Life Test, PIL) Д. Крамбо і Л. Махолика [2], розробленого на основі логотерапії В. Франкла.
Застосування методів математичної статистики (кореляційний аналіз) дозволило виявити позитивний лінійний зв'язок (r= 0,784 при р<0,01) за результатами малюнково-аперцептивного тесту і тесту смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) з урахованням усіх можливих градацій їх кількісних показників. На основі обчислення коефіцієнта детермінації (d=0,62) ми зробили припущення, що особливості переживання учнями можливої (потенційної) вчинкової ситуації у 62 % випадків пояснюються характерними ознаками смисложиттєвих орієнтацій, які включають такі параметри: "цілі життя", "процес життя або емоційна насиченість життя", "результативність життя або задоволеність самореалізацією", "внутрішній локус контролю".
Для одержання інформації щодо мотиваційної компоненти в структурі потенціалу вчинковості, яка посідає місце диспозиції, настановлення на автентичні цінності, застосовувалась методика "Ціннісних орієнтацій" М. Рокича [3].
Ступінь ціннісно-орієнтаційної узгодженності (як показник загальної тенденції) між ієрархією пріоритетів вибірки обстежуваних за названими змістовими параметрами визначався за
Loading...

 
 

Цікаве