WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вплив особистісних прагнень на переживання суб’єктивного благополуччя - Реферат

Вплив особистісних прагнень на переживання суб’єктивного благополуччя - Реферат

Анкета розроблялась з орієнтацією на провідні фактори відчуття благополуччя, виокремлені М. Аргайлом: соціальні стосунки, робота, гроші, відпочинок, житлові умови. Для визначення кожного з них було сформульовано блок питань. Крім того, для перевірки достовірності результатів було використано шкалу брехні.
Одним з найважливіших завдань у вивченні благополуччя є виокремлення і розмежування основних чинників, які визначають стани психологічного благополуччя, систематизація, виявлення їх співвідносної значущості. Індивідуально-типологічні особливості особистості, суб'єктивна активність, мотиваційно-потребова сфера, середовище, в якому вона живе, є взаємопов'язаними факторами в переживанні суб'єктивного благополуччя. Однак більшість дослідників концентрується на одному з перелічених аспектів. Ми прагнемо виокремити і врахувати перелічені чинники, але увагу концентруємо на прагненнях як суб'єктній детермінанті досягнення благополуччя.
Вивчення феномена особистісних прагнень може здійснюватись на перетині досліджень як мотиваційної структури особистості, так і особливостей структурування майбутнього, суб'єктивної активності людини. В дослідженні прагнень було використано Пакет оцінки особистісних прагнень, розроблений Р. Еммонсом, та наратив на тему "До чого я прагну: моє майбутнє". Крім того, дані ДМС (Діагностика міжособистісних стосунків Т. Лірі в адаптації Л. Собчик) дозволили розглянути стиль міжособистісної взаємодії і врахувати роль індивідуально-типологічних особливостей в переживанні благополуччя, а також характер прагнень у взаємодії з іншими.
Результати пілотного дослідження виявили, що обраний блок методик дозволяє реалізувати дослідницьке завдання, тобто діагностує рівень суб'єктивного благополуччя з врахуванням його провідних компонентів і виявляє особистісні прагнення людини та їх характеристики. Можемо говорити про низку тенденцій на основі співставлення даних Оновленого оксфордського опитувальника щастя, Шкали суб'єктивного благополуччя, Шкали задоволеності життям та анкети. Задоволеність життям в цілому, його окремими сторонами взаємопов'язана з емоційним ставленням до життя, до себе та до інших. Переживання благополуччя відображається в оцінках якості життя. Це дає нам можливість говорити про переживання благополуччя як про інтегральне утворення, яке включає в себе когнітивний компонент задоволеності життям. Переживання благополуччя залежить від наявності стійкого позитивного емоційного тла і позитивної суб'єктивної оцінки дійсності.
Співставлення методики ДМС, Пакету оцінки особистісних прагнень, наративу і балів, отриманих при аналізі методик визначення суб'єктивного благополуччя, дало такі результати. Переживання благополуччя супроводжується соціальною активністю, схильністю до лідерських тенденцій, прагненням до незалежності, самостійного прийняття рішень у поєднанні з потребою у відповідності соціальним нормам поведінки, схильністю до ідеалізації гармонії міжособистісних стосунків, емоційною залученістю в них, гнучкістю в контактах, доброзичливістю, прагненням подобатись оточенню. До майбутнього такі люди ставляться гнучко і прагнуть охоплювати широкий спектр подій, що дає можливість адаптуватись до умов життя у випадку нереалізації одного з прагнень.
На основі співвідношення прагнень з життєвими цінностями американські вчені (Т. Kasser, R. Ryan) виокремили дві групи прагнень. Одна група цінностей, в яку за висновками аналізу були об'єднані особистісне зростання, прихильність і любов, служіння суспільству і здоров'я, одержала назву внутрішніх прагнень. Внутрішні прагнення були інтерпретовані як життєві цілі, що забезпечують задоволення основних психологічних потреб в автономності, ефективності і прихильності і які сприяють особистісному зростанню та психічному здоров'ю.
Інша група цінностей, в якій було об'єднано матеріальне благополуччя, соціальне визнання через популярність і фізична привабливість, одержала назву зовнішніх прагнень. Ці прагнення, як правило, є засобами досягнення певних зовнішніх щодо особистості Я-цілей і способами реалізації потреб, що не ведуть до особистісного зростання і психічного здоров'я.
Першій групі прагнень Р. Еммонс дав назву інтраперсональні прагнення, другій - інтерперсональні. У людей, які не переживають благополуччя, майже немає інтраперсональних прагнень. Е. Дайнер вважає, що трагедія "матеріалістів" закладена в самій системі відносин, на якій будується суспільство споживання. Матеріалістичні прагнення несвідомо відбиваються на впевненості, що в житті все продається і купується, включаючи любов, сім'ю, друзів тощо, що певним чином знецінює саме життя.
Ще одну інтерпретацію феномена дає Т. Кассер, автор книги "Висока ціна материалізму", який доводить, що коли людина концентрується винятково на споживанні, то їй гарантовані погані відносини в сім'ї і психологічні труднощі.
Брак інтраперсональних прагнень свідчить, що критерії їх реалізації, оцінки також зовнішні, а отже нестабільні. Відносна некерованість і безпорадність в реалізації прагнень викликає тривогу і негативні переживання.
Висновки
Особистість має балансувати між задоволенням власних потреб і потреб суспільства; вона повинна підтримувати рівновагу між внутрішніми механізмами функціонування та умовами середовища, соціально-психологічного простору. Можна побачити, з одного боку, важливість включеності людини в життя соціуму, певної соціальної компетентності і спрямованості на соціальні норми, а з іншого - необхідність орієнтації на власні інтереси та особистісне зростання. Отже, прагнення утворюють баланс між адаптацією як пристосуванням до вимог соціуму і самореалізацією як втіленням свого потенціалу, максимально ефективним використанням людиною всієї сукупності своїх сил, здібностей, навичок і інших ресурсів в своїй індивідуально неповторній ситуації. Саме від цього балансу і залежить те, чи почуває людина себе благополучною, чи ні. Від можливостей реалізації своїх прагнень і від їх змістових характеристик як діяльнісного компонента життєвого світу особистості, а не від умов життя здебільшого залежить переживання благополуччя.
Перспективою дослідження є розробка тренінгу актуалізації особистісних прагнень, який можебути використаний в роботі практичних психологів. Прогнозуємо, що одержані в дослідженні дані розширюють розуміння сутності суб'єктивного благополуччя людини. Це буде певний внесок в розробку проблеми гармонізації особистості, її суб'єктності в процесі життєтворчості.
Література:
1. Абульханова К. А., Березина Т. Н. Время личности и время жизни. Монография. - СПб.: Алетейя, 2001. - 304 с.
2. Джидарьян И. А. Представление о счастье в российском менталитете. - СПб.: Алатейа, 2001. - 242 с.
3. Куликов Л. В. Субъективное благополучие личности Ананьевские чтения. - СПб., 1997. - С. 162 - 164.
4. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. - К.: Либідь, 2003. - 376 с.
5. Психология жизненного успеха. Опыт социально-психологического анализа преодоления критических ситуаций // Отв. ред. Н. И. Соболева, Л. В. Сохань, Е. И. Головаха. - Киев, Инст-ут соц. НАН Украины, 1995. - 150 с
6. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. - К.: Рута, 2001. - 320 с.
7. Ральникова И. А. Жизненные перспективы личности: психологический контекст. - Барнаул: Изд-во Алт. рос. - 2002. - 151 с.
8. Шамионов Р. М. Психология субъективного благополучия: (К разработке интегративной концепции). - Сарат. гос. ун-т., Саратов, 2003.
9. Эммонс Р. Психология высших устромлений: мотивация и духовность личности / Пер. с англ.: под ред. Д. А. Леонтьева. - М.: Смысл, 2004. - 416 с.
10. http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве