WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вплив батьківських сценаріїв на економічну свідомість - Реферат

Вплив батьківських сценаріїв на економічну свідомість - Реферат

складає уявлення, що таке успіх, і з урахуванням цього прагне самоутвердитися.
Існують батьківські приписи, на основі яких формується економічна свідомість, сценарії економічної поведінки. Як правило, вони носять конструктивний або деструктивний характер, рідше мають нейтральне забарвлення. Приклади: "Любов до грошей -причина всіх бід", "Біда, коли мало грошей". Або: "Я не можу собі цього дозволити" і "Як я можу це собі дозволити?"; "Гроші не мають значення, вони мене не цікавлять" і "Гроші - це влада"; "Коли дійде до грошей, не ризикуй" і "Вчись ризикувати!"; "Ми не багаті" і "Я багата людина".
Більшість людей дізнається про роль грошей, про основи економічної взаємодії від батьків - у школі цьому не вчать. А що може розповісти і показати на прикладі незаможний батько? Найбільш вірогідним його приписом може бути: "Ми бідні. Ми не можемо дозволити собі багато чого. Залишайся в школі. Добре вчися, аби знайти колись хорошу роботу і втриматися там". У цьому випадку дитина може з відзнакою закінчити школу, але бути фінансово неграмотною, а тому бідною. Бідність в такому випадку стає результатом думок і дій, підкріплених батьківським програмуванням, і має характер неадаптивного батьківського сценарію. Якщо ж взяти подібну родину, але в якій припис формулюється так: "Ми не багаті. Але як ми можемо досягти бажаного?", то перед дитиною відкривається певна перспектива, сформована можливістю вибору різних варіантів розгляду проблеми. Отже, чим більше рішень дитина може знайти і використати в залежності від ситуації, акумулюючи батьківські настанови, тим більш незалежною і незапрограмованою є її свідомість, раціональна основа суб'єктивних механізмів економічної поведінки.
Сімейні посилання щодо грошей та загалом економічного буття бувають одночасно відкритими й прихованими, часто виявляються непослідовними і заплутаними. Більшість дітей, аби здобути визнання та заохочення батьків, прагне засвоїти всі їхні настанови щодо уміння заробляти, витрачати та заощаджувати гроші, відповідаючи на батьківські стимули згідно з очікуваною реакцією, і таким чином структуруючи й обмежуючи своє подальше економічне життя.
Спостерігається й поведінка протилежного характеру: дитина бунтує проти висунутих вимог (діє за антисценарієм). Це не звільняє її, не передбачає особистої свободи вибору в економічній сфері, а лише демонструє обмежене протиріччями, але спеціально обумовлене батьками життя "навпаки". В обох випадках економічна свідомість зазнає програмування з боку батьків, хоча її основна функція полягає, насамперед, в творчому перетворенні зовнішнього економічного світу. Так, у надто заощадливих батьків можуть вирости діти, що розтринькуватимуть гроші; інші намагатимуться перевершити батьків у фінансовому плані; дехто взагалі стане байдужим до грошей, показуючи цим, що вони їх не заслуговують. В жодному з цих випадків усвідомленої відмови від батьківських сценаріїв і прояву суб'єктності в осмисленні економічної реальності та здійсненні економічної поведінки не було. Тобто, творче перетворення зовнішнього економічного світу, яке особливо необхідне в період трансформації суспільства, не відбувається. Саме тому явище бідності чи багатства є переважно наслідком відповідного психологічного програмування, а не економічних факторів. Батьківські приписи, отримані в дитинстві, не зникають. Вони можуть тимчасово забуватися під натиском прагнення до самоствердження, але діяти приховано, впливаючи на економічну свідомість (вибір професії, ставлення до грошей, рівня життя тощо).
Проте, незважаючи на зазначене, дитина, на нашу думку, завжди має можливість трансформувати сценарні посилання, змінюючи їх зміст і спрямованість. Важливо, що, переосмислюючи приписи, вона може вкладати в них свої поняття та інший, ніж планували батьки, зміст. Саме через це може виникнути новий сценарій, або (значно рідше) звільнення від батьківського. Саме по собі звільнення, з одного боку, дає людині свободу вибору, а з іншого - робить її персонально відповідальною, диктує необхідність постійно приймати самостійні рішення, тоді як батьківський сценарій дає можливість не перейматися власною відповідальністю. Саме тому одні люди менш фінансово нещасливі, ніж інші: у них більше можливостей вибору, не обмежено свободу творення власного економічного шляху. Е. Берн, зокрема, зазначав: "Доля кожної людини визначається, в першу чергу, нею самою, її вмінням мислити і розумно ставитися до всього, що відбувається в оточуючому світі. Людини сама планує власне життя. Лише свобода дає їй сили реалізовувати свої плани, а сила дає їй свободу осмислювати чи боротися з планами інших".
Висновки
1. Поведінка та настанови, що впливають на формування економічної свідомості, є наслідком емоційної динаміки раннього дитинства, зокрема - взаємовідносин з батьками, економічна свідомість яких формувалася в іншому соціально-економічному просторі.
2. Фінансовий успіх особистості є найчастіше наслідком формування психологічної готовності бути економічно незалежним: самостійно приймати економічні рішення та нести за них особисту відповідальність.
3. Економічна свідомість зазнає програмування батьків, хоча її основна функція полягає, насамперед, в творчому перетворенні зовнішнього економічного світу.
4. Тип реагування на ті чи інші стимули соціально-економічного простору передається батьками і засвоюється дітьми як досвід у вигляді батьківських настанов та взірців поведінки, що реалізуються в економічних сценаріях.
5. Вплив батьківських сценаріїв на економічну свідомість полягає: а) в буквальному запозиченні батьківського сценарію для подальшої його реалізації у власній економічній поведінці; б) в негативістському запозиченні батьківського сценарію і реалізації власної економічної поведінки, протилежної поведінці батьків.
6. Чим більше рішень дитина може знайти і використати залежно від ситуації, акумулюючи батьківські настанови, тим більш незалежною і незапрограмованою буде її свідомість.
7. Під впливом спеціально організованого психологічного тренінгу може відбуватися усвідомлена відмова від негативних економічних настанов та неефективних батьківських сценаріїв.
Література:
1. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Пер. с англ. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. - 480 с.
2. Кийосаки Р.Т., Лектер Ш. Богатый папа, бедный папа.
3. Ложкін Г., Спасенников В., Комаровська В. Особливості та структура економічної свідомості суб'єктів соціального простору // Соціальна психологія. - 2004. - № 1 (3). - С. 8 - 16.
4. http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве