WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Використання тесту Л. Сонді у політико-психологічних дослідженнях - Реферат

Використання тесту Л. Сонді у політико-психологічних дослідженнях - Реферат


Реферат на тему:
Використання тесту Л. Сонді у політико-психологічних дослідженнях
Стаття присвячена одній з найважливіших проблем сучасної політичної психології - вивченню підсвідомих уявлень виборців про політичних лідерів. Розглянуто можливий варіант використання методики Л. Сонді для з'ясування особливостей підсвідомих образів ідеальних політичних лідерів. Наводяться результати емпіричного дослідження, проведеного автором 2003 року серед українських студентів.
Постановка проблеми
Політико-психологічні дослідження дозволяють оцінити політичну ситуацію в країні, вивчити та врахувати запити виборців, щоби проводити ефективну політику, прогнозувати суспільно-політичні зміни та їх вплив на свідомість громадян. Ці дослідженя досить розмаїті за напрямками і стосуються таких аспектів, як політична свідомість та поведінка населення, психологія політичного лідерства, політична ідентифікація тощо.
Одним з основних напрямків політико-психологічних досліджень є вивчення уявлень виборців про політичних лідерів, оскільки це дає можливість з'ясовувати настрої електорату і його політичні орієнтації, створювати відповідну політичну рекламу. Ці уявлення можуть стосуватися як реальних, так і ідеальних лідерів, будуватися на раціональних та емоційних оцінках, бути більш або менш усвідомленими. Зазначимо, що в більшості досліджень основна увага приділялась вивченню свідомих (раціональних) уявлень виборців (О. Башкирова, Н. Лайдинен, Л. Гегель, Р. Мамедбейлі, Л. Московичева, С. Ципко та ін.) [2; 5; 13]. Традиційно в таких дослідженнях використовується методика "особистісний диференціал" та її модифікації (Д. Позняк) [9].
Водночас окремі російські та українські дослідники вважають, що сприйняття образу політичного лідера часто носить ірраціональний, емоційний, підсвідомий характер (М. Андріанов, В. Казміренко, Н. Шелекасова, О. Шестопал, М. Новикова-Грунд) [1; 10; 14; 15; 17]. При цьому свідомі та підсвідомі уявлення про політичного лідера можуть не співпадати. Про важливість ірраціональних емоційних реакцій у сприйнятті політичних діячів ведуть мову й деякі західні фахівці [10; 19; 20]. Зокрема, Д. Сірс підкреслює, що емоційні установки стосовно політиків (політичних партій) є стабільнішими та поширенішими, ніж раціональні [20]. Проте результати інших західних досліджень показали, що когнітивний (пізнавальний) компонент атитюду щодо політики може бути значнішим, ніж емоційний [18].
Отже, згідно з О. Шестопал, повноцінне вивчення уявлень про політичних лідерів має містити три аспекти: 1) вивчення раціонального рівня сприйняття політиків; 2) аналіз підсвідомого (емоційного) рівня цього сприйняття; 3) порівняння цих компонентів [15; 16].
Зазначимо, що дослідження підсвідомих уявлень можна проводити лише за допомогою проективних методик. Дехто з авторів використовував метод кольорових асоціацій (М. Андріанов), образи тварин (О. Шестопал, М. Новикова-Грунд), методику незакінчених речень (О. Вознесенська, Т. Тамакова), методику портретних виборів Л. Сонді (Н. Ілюхіна, Є. Дорофеєв).
На нашу думку, остання методика досить перспективна з двох причин. По-перше, як стимульний матеріал у тесті використовуються портрети людей, тобто стимули, аналогічні образам політичної реклами. По-друге, методика Л. Сонді дозволяє виявляти підсвідомий рівень мотиваційно-потрібнісної сфери особистості (через вибір тих чи тих портретів), визначати психологічні особливості самих виборців.
Зважаючи на це, зупинимося на характеристиці цієї методики. Л. Сонді, угорський психолог, розробив її у 1930-х роках. Теоретичною основою тесту стала авторська концепція генетичного детермінізму (так званий "долеаналіз"). Згідно з Л. Сонді, людина, обираючи шлюбного партнера, підсвідомо "тяжіє" до представників тих родин, у яких були такі ж патології, що і в її роді. Отже, вивчаючи ставлення особистості до представників з різними патологічними відхиленнями, можна здійснювати її психологічну діагностику [6]. Пізніше цю концепцію більшість вчених відкинула, але стимульний матеріал методики Л. Сонді використовується в психодіагностичних дослідженнях і нині.
Методика Л. Сонді складається з 48 стандартних карток з портретами людей, що мають 8 типів психічної патології: h - сексуальна недиференційованість (гомосексуалізм); s - садизм; e - епілепсія; hy - істерія; k - кататонія (кататонічна шизофренія); p - паранойя (параноїдальна шизофренія); d - депресія; m - манія. Переважну більшість (30) портретів Л. Сонді запозичив з праці В. Вейганда "Психіатрія" (Німеччина), 6 - у С. Стробля (Швеція), 4 - з "Проміжних ступенів сексуального розвитку" М. Хіршфельда (Німеччина), а 4 підібрав сам. Всі картки згруповано у 6 серій по 8 у кожній (по одному портрету з кожної групи хворих) [3; 7; 11].
У класичній процедурі піддослідному пропонують вибрати два симпатичні та два антипатичні потрети в кожній серії. Дослідник при цьому в спеціальній таблиці фіксує тип патології кожного портрета, на який падає вибір.
Аналіз результатів базується на кількості позитивних і негативних виборів портретів кожної серії (фактора). В залежності від кількості виборів виділяються такі види реакцій піддослідного: повна (обирається 5 - 6, мінімум 4 портрети однієї серії; при цьому, згідно з Л. Сонді, не має значення, позитивний це вибір чи негативний, реакція свідчить про найактуальніші потреби); середня (обирається 2 - 4 портрети однієї серії, така реакція характерна для потреб, виражених не дуже сильно); нульова (піддослідний не обирає жодного портрета серії або обирає лише 1, така реакція вказує на неактуальні потреби).
Залежно від якості виборів виділяють реакції: позитивні (всі, або майже всі вибори зроблено як симпатичні; цей тип реакції свідчить про потреби, готові до розрядки); негативні (всі, або майже всі вибори зроблено як антипатичні; така реакція вказує на потреби, які піддослідний пригнічує, витісняє у підсвідомість); амбівалентні (кількість позитивних та негативних виборів однакова або приблизно однакова; така реакція виявляє одночасну наявність двох протилежних тенденцій).
Згідно з Л. Сонді, кожний фактор (патологія) співвідноситься з певною потребою (потягом), а також з
Loading...

 
 

Цікаве