WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця - Реферат

Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця - Реферат


Реферат на тему:
Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця.
Якби політики знали, як саме їх оцінюватимуть після того, як вони втратять владу, то, можливо, вони поводилися б зовсім інакше. Але тоді це була б, можливо, зовсім інша історія.
Юрій Макаров. Програма "Документ", телеканал "1+1", жовтень 2003 року.
Немає нічого виграшнішого для експерта, ніж конструювання прогнозу подій, що мають відбутися через рік - два. Адже тільки ледачий потім не використовує аргументацію на кшталт: "Ми ж попереджали…", "Претендент врахував (не врахував) наші рекомендації і саме тому у нього все вийшло (не вийшло)". Хоча прогнози, частіш за все, справджуються з точністю "до навпаки". Пригадуються розмови з деякими російськими політпсихологами, кожен з яких конфіденційно запевняв, що саме він порадив Борисові Єльцину затанцювати під час його другої виборчої кампанії.
Щоб хоча частково відійти від таких підходів, спробуємо зосередити увагу на досить "вузькій проблемі": імідж можливого переможця президентських виборів 2004 року в Україні.
Персона, на якій, можливо, цілком випадково Фортуна зупинила свій прихильний погляд, стає лідером держави. І ніхто ніколи не зможе сказати, як довго і наскільки успішно ця особа витримуватиме іспит владою, як швидко повірить у своє право керувати, а пізніше - у власну незамінність та непогрішимість. Пройшовши свій хресний шлях до кінця та перемігши всіх суперників, переможець може залишитися наодинці з часом, перемогти якого не вдавалося нікому й ніколи. Лише юрба підлабузників ловить кожен погляд переможця виборчих перегонів, переконуючи у своїй відданості і готових зрадити його хоч завтра. Це можна назвати Долею, Випадком, а можна - і Закономірністю.
Хто ж може стати переможцем виборчої кампанії "Президент-2004"? Розглянемо психологічні складові майбутньої перемоги, а саме ступінь прагнення влади. Як влучно, услід за З. Фрейдом та А. Адлером, зазначив В. Васютинський [1], величезне значення має причина прагнення влади. Якщо претендент володіє властивостями лідера, то для нього влада не самоціль, а інструмент реалізації задумів. "Натомість для особи невпевненої в собі, у власних силах, психологічно слабкої… здобуття владної позиції виявляється вельми привабливим" [1].
Щоб окреслити вірогідний вибір стратегії формування іміджу кандидатів у президенти, спробуємо проаналізувати основні підсумки виборів Президента 1999 року з тим, щоб екстраполювати ті тенденції на перебіг наступних виборів глави держави. Важко оцінити "Вибори - 99" як взірець PR-технологій, оскільки "виборча кампанія мала вигляд змагання в політичній убогості. Абсолютно всім претендентам на перемогу не вистачало рішучості, послідовності, витримки, схильності до компромісу і тонкого розрахунку" [2]. Головна міфологема: "Наведення порядку!" Відповідно імідж кандидата на "престол" мав бути втіленням "сильної особистості".
Результати переможців першого кола цих "змагань" (Л. Кучма, П. Симоненко, О. Мороз, Є. Марчук, Н. Вітренко) підтверджують наведену тезу. Ці політичні діячі акцентували увагу електорату (чи вважали, що акцентують) на таких рисах власного "Я", як реалізм, простота, відкритість, зрозумілість мети, чесність. Зауважимо, що підкреслення деким із них своїх соціал-демократичних переконань (у європейському розумінні цього терміна) дуже незначно вплинуло на підвищення їх рейтингів.
Загальною ознакою мовного компонента іміджу "першої п'ятірки" було: намагання дотримуватися мовних норм (наголос, інтонація); стримане використання літературних прийомів та іноземних слів; адресність промов; підкреслення власної позиції; діалогічний стиль виступів.
Скомпрометованість в очах громадськості (за кримінальними чи моральними критеріями) носіїв іміджу "Демократ", "Романтик перебудови", "Господар", нерозкрученість в електронних ЗМІ носіїв іміджу "Батько нації" (О. Ткаченко, Г. Удовенко), "Рятівник батьківщини" (Є. Марчук), з одного боку, та ностальгічні очікування значною частиною електорату "світлого минулого" - з іншого, пояснюють прагнення іміджмейкерів "першої пятірки" позиціювати різні модифікації іміджу "Апаратник". Власне, це добре ілюструє своєрідний рейтинг персоналій всередині пятірки лідерів виборчих перегонів.
При розгляді іміджу кандидатів1 ми керувалися понятійним апаратом, запропонованим С. Фаєром, зокрема, поняттям "стратагема" [3, с. 9].
Леонід Кучма. Стратагема позиціювання іміджу "Надмета". Тобто перемога на виборах - це всім зрозуміла формальність, головне - потім: "Новий президент, нова політика".
Основні переваги у порівнянні з конкурентами:
1. "…воля до влади, яка проявилась в умінні, випереджаючи, нейтралізовувати конкурентів" (В. Піховшек) [2];
2. чітко сформульована концепція іміджу, послідовна її реалізація під час виборчої компанії;
3. "відсторонення" від невирішених економічних проблем шляхом формування у виборців почуття неусвідомленої симпатії до кандидата (ірраціональної за суттю), "переведення стрілки" на осіб, "призначених" на роль "винуватців" конкретних невдач (П. Лазаренко, Ю. Тимошенко, Є. Марчук, О. Ткаченко, О. Мороз та ін.);
4. використання державним телевізійним каналом УТ-1 (керівник В. Долганов) прийомів, спрямованих на "знецінення" позицій конкурентів: "Отруєний сендвіч"2, "Солодкий сендвіч"3, "Винний за асоціацією"4, "Фальшивий комплімент"5 та ін. [4].
5. використання своєрідної "чудо-зброї" - програми "Вуличне телебачення", в якій відповідним чином підготовлені "випадкові" перехожі опосередковано підводили телеглядачів до наперед заданих висновків6.
Оцінка іміджу переможця за факторами: кваліфікація, безпека, динамізм [5]. Висока оцінка фактора "кваліфікація" значною мірою обумовлена професійною працею референтів і політтехнологів, які готували тексти Президента. Проте у випадку "нештатних ситуацій" реакція промовця не завжди була адекватною. Приклад: виступ Л. Кучми перед викладачами та студентами університету в Сімферополі (квітень 1999 року). Промова була присвячена проблемам шахтарів. Очевидно, для Криму вона не була найактуальнішою.
Середній рівень розвитку фактора "безпека": демонстрація спокійної, доброзичливої уваги до проблем слухачів могла б оцінуватися нижче, якби не "домашні заготовки", які претендет блискуче використовував.
Фактор "динамізм" (прояви активності та енергійності) не реалізовувався повною мірою через певну "скутість", що заважало продуктивно використовувати весь репертуар соціальних ролей публічного політика. Крім того, переможцю була притаманна тенденція (в разі виникнення роздратування) вибухового посилення "динамізму" до рівня, що сприймався пересічним глядачем, як агресивний. Що, природно, могло лишитися без наслідків тільки завдяки дуже специфічній ситуації в
Loading...

 
 

Цікаве